Петро Порошенко: Дилетантська "зелена" влада впевнено штовхає державу в прірву хаосу

Вітаю вас, Петре Олексійовичу.

Мої вітання, Сергію (Сергій Висоцький, ведучий. Хочу привітати з блискучою передачею. Я з нетерпінням чекав, щоб ми поспілкувалися в ефірі і нарешті цей час настав. Добрий вечір, шановні глядачі.

Петре Олексійовичу, багато тем, але почнемо з досить складної, але актуальної. Шостого грудня Україна святкує День Збройних сил України. На носі голосування за бюджет. Ви як лідер опозиційної партії будете визначатися, чи голосувати за нього. Коли я аналізував цей бюджет, в розрізі саме національної безпеки та оборони, то побачив, що формально він відповідає критеріям НАТО і на нього витрачається понад 5 відсотків ВВП. Але. Якщо розібратися більш детально, то побачимо, що Міноборони фінансується навіть менше, ніж минулого року, а рост іде за рахунок видатків на поліцію, прокуратуру та інші силові структури. Що відбувається з українською армією та її фінансуванням?

Проблема не тільки в тому, буде "ЄС" голосувати за бюджет чи ні. За такий бюджет ми, безумовно, голосувати не будемо. Але ми не будемо перешкоджати прийняттю бюджету, бо без бюджету країна опиниться в прірві хаосу. Там, куди некомпетентна і дилетантська зелена влада впевнено штовхає зараз державу. Я брав участь у Саміті НАТО і там, у ході дискусій, дійсно вимагають від наших європейських партнерів збільшити фінансування збройних сил до двох, трьох відсотків (ВВП, – ред.) Але ми не просто країна, яка прагне членства в НАТО, ми – країна, яка перебуває у стані війни. Ми – країна, яка 2014 рік зустріла з розграбованими Збройними силами і де-факто з відсутністю армії. І за п’ять років ми збудували армію, яка, за оцінками найавторитетніших військових експертів світу, посідає 10 місце в Європі за рівнем боєздатності.

А в 2019-2020 роках ми просто зіткнулися зі стіною, тому що абсолютну більшість започаткованих нами програм зірвано. Починаючи з речового забезпечення зірвано тендери: від берців до бронежилетів і келарових шоломів. Зірвано програми будівництва гуртожитків для військових-контрактників, де залишалось профінансувати всього 20 відсотків. Зірвано побудову полігонів, якими я жив. Але найнебезпечніше – критичне нефінансування державного оборонного замовлення. Розроблені спеціальні проекти, які нами були доведені до постановки на озброєння, – ракети "Вільха", крилаті ракети "Нептун", сучасне протитанкове озброєння, новітні системи радіоелектронної боротьби, багато іншого – не були пущені в серію, а це планувалось на 2020 рік.
Чому так сталося? Тому що армія сьогодні не є пріоритетом ані чинного президента, ані чинної владної команди. Президент боїться власної армії. Президент боїться власних військовослужбовців. Президент боїться ветеранів, парадів. Президент не розуміє, чому це так важливо. А шляхом відновлення суверенітету та територіальної цілісності нашої держави є спроба домовитися з Путіним, зазирнути йому в очі. Такій людині не потрібно фінансувати армію.

Якщо перейти до цифр, то є ще одна. На Збройні сили України має йти більше трьох відсотків ВВП, а на решту всіх силових структур – менше двох. Сьогодні це правило руйнується. Збільшується фінансування МВС, СБУ, Генпрокуратури, ДБР, причім збільшується одразу вдвічі, на 40 відсотків, на 60відсотків. Звісно ми не просто не будемо голосувати за це, а будемо боротися проти цього. Ще можна щось поправити, ще можна згадати, що держава, яка не може нагодувати свою армію, годуватиме чужу. А ми це добре знаємо на прикладі Криму та Донбасу.

Коли ви про це кажете, я знаю, що вам будуть відповідати на Банковій. Вони скажуть, що ми як країна не можемо військовим шляхом захиститися від Росії, тому що Росія – це одна з найбільших і найпотужніших армій світу. Тож треба переадресувати ці кошти на якісь інші статті: на внутрішню стабільність, економіку, можливо навіть на пенсії. Вони скажуть, що внутрішня стабільність – це головне, в операціях Путіна в тому числі, а зовнішню агресію ми не стримаємо. Чи справді така концепція, в умовах кризи, пандемії, має право на життя? Чи справді ми здатні, вкидаючи ці кошти в армію, захиститися від Росії?

Під цими брехливими, фейковими лозунгами велося впродовж 25 років нищення Збройних сил України. Розкрадалася армія. Кошти, які тоді йшли, йшли виключно на будівництво "житла для військовослужбовців", бо там відкати сягали 40 відсотків, набивалися кишені армійських та політичних керівників. І лише у 2014 році, зусиллями нашої команди, мене як верховного головнокомандувача, волонтерського десанту в Міноборони та Генштабі, волонтерів та добровольців, які організували роботу по всьому фронту, ми вже за три-чотири місяці забезпечили воюючу армію найнеобхіднішим: бронежилетами, медикаментами, елементарною їжею, якої не було. І якщо зараз хтось хоче повернути нас у минуле, ми точно цього не дамо зробити. Так, як ми не дали перетнути червоні лінії в грудні 2019-го, перед Нормандським самітом.

Я пишаюся тою відстанню, в тому числі і щодо озброєння, яка була пройдена за п’ять років моєї каденції. Адже у 2014 році, коли я звернувся до канцлера Німеччини з проханням продати нам двигуни для вантажівок і бронетранспортерів фірми DEUTZ, нам відмовили, бо Україна була під санкціями. Коли ми одному з наших діючих великих партнерів заплатили 10, а потім ще 20 мільйонів доларів за безпілотники, то через три місяці нам ці гроші повернули, відмовившись постачати, тому що ніхто не хотів сваритися з Росією. Нам ніхто нічого не продавав, бо ми були під санкціями, які були прийняті проти Януковича. І мені приємно, що засоби радіоелектронної боротьби фірми Thales з Франції Франсуа Оланд нам продав після особистих переговорів, вони дуже ефективно себе зарекомендували. Сучасні системи радіозв’язку, протитанкової оборони, сучасні снайперські гвинтівки. У 2018-2019 роках ми закупили ударні безпілотники турецького виробництва.

Ви казали, що Україна була під санкціями. Як нам вдалося закупити це озброєння?

З перших днів мого перебування при владі ми побудували довіру. Наші американські партнери в червні 2014 року сказали мені фразу, якою я був шокований: "Ми вам нічого поставляти не будемо. Тому що ваші Збройні сили складаються на половину – агентів ФСБ, а на другу – з корупціонерів. І що б ми вам не поставили, завтра воно буде або продане, або передано росіянам". На час, коли я був обраний, офіцерам країн НАТО було заборонено заходити до Генштабу та Міноборони.

І вже за чотири місяці послідовної побудови довіри мені вдалося зняти санкції та забезпечити перші закупівлі. Я б хотів подякувати Швеції, Канаді, країнам Балтії, Скандинавії, зрештою Сполученим Штатам, країнам Євросоюзу, які дуже швидким механізмом зняли санкції.

Безпілотники ми мали робити спільно з Турцією…

А ми їх спільно і робили.

А зараз що зламалося, що відбувається в цій сфері?

Нічого не зламалося. Не купують. А чому немає на озброєнні ракети "Вільха"? Блискуче ж випробування було проведено нашою командою. Бо не дали грошей. Чому немає ракети "Нептун"? бо не дали грошей. Чому так скорочено випуск української бронетехніки? Бо не фінансується державне оборонне замовлення. Бо у влади інші пріоритети. Які? Велике крадівництво. Бо там де оточення Зеленського, ці корупціонери не отримають 30-40 відсотків відкату, вони ні на армію, ні на боротьбу з коронавірусом, ні на інші позиції нічого не дадуть. В усіх позабирали – починаючи з самоврядування і закінчуючи освітою та культурою. І фінансують кардинально неприйнятні речі.

А бюджет – це є фінансовий пріоритет: чим в першу чергу буде займатися влада. Це питання вже навіть не від парламенту залежить, бо військовий бюджет затверджується рішенням РНБО. І це РНБО, затверджуючи військовий бюджет, допустила різке зниження фінансування армії навіть по відношенню до попереднього року, з урахуванням того, що армія увійде в наступний рік з недофінансованим державним оборонним замовленням. Вони матимуть борги ще з попередніх років. Хочу наголосити: я поставив завдання, щоб підприємства Укроборонпрому були запущені в роботу мінімум на дві зміни. Сьогодні вони працюють в одну зміну два-три дні на тиждень. Безумовно, це означає хаос. І це при тому, що ЗСУ зараз є найбільш шанованою державною інституцією, якій українці довіряють найбільше. І фраза про те, що ми не здатні забезпечити ефективну протидію російській агресії, є брехнею. Бо саме зусиллями Збройних сил України разом з нашою командою дипломатів, а це була сфера відповідальності президента – зовнішня політика і оборона держави – ми забезпечили, що агресор був зупинений. І та ціна, яку Путін мав заплатити за просування українською територією, робила для нього військову агресію беззмістовною. Наше завдання було різко підвищити ціну за агресію. І ми не залишили йому жодних ілюзій. Той безцінний бойовий досвід, ті героїчні приклади українських воїнів – наші підрозділи десантно-штурмових військ: 95-та, 79-та, 80-та, 81-на, 25-та бригади, наша морська піхота: 35-та та 36-та бригади, наші сили спецпризначення, системи артилерії, мотопіхотні війська, різке зростання майстерності танкових підрозділів… Поставка на озброєння протитанкових комплексів "Стугна" і придбання Джавелінів. До речі, навіть сам факт того, що ми вже маємо Джавеліни, привів до того, що російські танкісти відмовлялися сідати за кермо танків і виїжджати на лінію вогню.

Як розгорталася війна. Одразу після інавгурації було оголошено тижневе припинення вогню. Дали можливість росіянам і проросійським бойовикам зібратися, забрати зброю, вивести незаконні збройні формування, щоб настав мир. Вони цим скористалися, щоб активізувати атаки. Я дав доручення, що даємо ще три дні і починаємо активний контрнаступ. 30 червня ми перейшли в контрнаступ і звільнили дві третини окупованого Донбасу: Сєвєродонецьк, Лисичанськ, Краматорськ, Дзержинськ, Маріуполь. І коли вони це побачили, то у Путіна вже не було можливості забезпечувати атаки на наші Збройні сили лише найманцями. Зараз весь світ знає про армію Вагнера, а тоді вагнерівці, які комплектувались та озброювались у російських військоматах, просто не витримали натиску наших військ. І тоді зайшли псковські десантники, башкирські танкісти, які потрапляли до нас у полон і були представлені усьому світу. Наші вимотані війська – без зброї, без захисту, без бронежилетів – зіткнулися з досвідченими військами, які вчинили відкриту агресію проти нашої держави. І лише угода, підписана 5 вересня в Мінську, яка була організована з Саміту НАТО у Великій Британії, зупинила російський наступ. Тоді ми підписали перші Мінські угоди, які дали нам можливість перегрупуватися, зробити поповнення і відновити боєздатність.
Без армії, без добровольців, волонтерів, без нових військових лідерів, які вже вийшли на арену, без наших героїв, нам було б майже неможливо зберегти державу.

Менше з тим, зараз від влади лунають заяви, що Путін втомився від війни, Росії ця війна вже непотрібна, що триває конфлікт різних башт Кремля щодо того, чи варто цю війну продовжувати. Я так розумію, що вони виходять з цих позицій. Яка справжня мета Путіна? Чи є шанс нате, що може справді він втомився? Адже ще один закид, який вони можуть зробити щодо Порошенка, в тому, що за Порошенка багато стріляли, а прийшов Зеленський і стали менше стріляти. Що нинішнє перемир’я так чи сяк, але працює і жертв менше. Отже, політика Порошенка була хибною.

У нас в Офісі президента є експерти, в тому числі і сам Зеленський, який переконував, що закінчити війну просто, треба просто перестати стріляти. І це можна зробити за два тижні, достатньо просто подивитися Путіну в очі і побачити там мир, стати на коліна і попросити миру.

Я без жодного тролінгу казав йому: я претендую на те, що знаю Путіна краще, ніж ви, і в його очах нема миру. Це Путін вніс у Раду федерації підписаний ним проект закону про право для нього застосовувати ЗС РФ за межами Росії. Це на його совісті тисячі жертв українців, і не тільки українців, починаючи від рейсу МН17 і до зруйнованих поселень. Це він віддавав такі накази.

Втомився Путін від війни, чи не втомився… Пам’ятаєте, як рівно рік тому нам казали, що готові заплатити будь-яку ціну, щоб зустрітися з Путіним. І ціну було заплачено. Це здача українських земель, яку назвали "розведенням військ". Ви відвойовували ці землі? Ви поливали їх кров’ю? Вони думають, що якщо не показувати українських воїнів, які гинули і досі гинуть від російськими снарядів та куль снайперів, можна створити образ закінчення війни? Спитайте у воїнів.

І коли лише за те, щоб зустрітися з Путіним здаються позиції так званої російської формули Штайнмайєра, коли руйнується процес плану дій щодо імплементації Мінських угод, де наша позиція була абсолютно чіткою, "спочатку безпека": виведіть війська, виведіть важке озброєння і артилерію, роззбройте незаконній військові формування, забезпечте звільнення всіх заручників.

У нас було записано: якщо 9 грудня не буде припинення вогню і звільнення заручників, буде "план Б". Лишилося кілька днів. У нас зруйновано, а якщо не зруйновано, то піддано серйозній корозії міжнародну коаліцію на підтримку України. Чим? Знову втратили довіру. Як можна було презентувати план Зеленського-Кравчука без того, щоб порадитись з партнерами по Нормандському формату і США? Якщо є довіра, то ви маєте тримати коаліцію. Відмовитися нарешті від безглуздих кроків, які виправдовують Росію як агресора, коли ви кажете, що вийдете на прямий діалог з "населенням Донецька та Луганська". Яким чином за два роки жодного разу не було поставлено питання про миротворців? Коли ми вже фактично вийшли на формулу, коли всі сторони визнали необхідність прийняття рішення Ради безпеки ООН щодо миротворців. І ці миротворці мали стати на кордоні і забезпечити реалізацію Мінських домовленостей. І в день виборів їх мали замінити українські прикордонники. Яким чиним ми не відновили ефективну діяльність ОБСЄ? В тому числі не спробували озброїти спостерігачів ОБСЄ. Назвіть мені причину, чому це так? Некомпетентність. Ви рік тому побачили Путіна. Ви зазирнули йому в очі. А що було покращено? Крім того, що було здано переговорні позиції, ми не отримали нічого. Хіба я радію цьому? Точно ні. Ми від самого початку запропонували: ми готові підставити плече, поділитися досвідом, зрештою допомогти вибудувати вертикаль прийняття зовнішньополітичних рішень. Ні, там теж панує хаос.
Хаос в армії, хаос у зовнішній політиці, хаос у внутрішній політиці, хаос в економічній політиці, хаос у протидії коронавірусу, хаос з конституційною кризою. А зараз вже турборежим у парламенті і руйнація монобільшості привели і до хаосу в парламенті. Слухайте, Україна вже більше не витримує таких випробувань.

Петре Олексійовичу, концепція президента Зеленського, очевидно, полягала в тому, що його персональний контакт з Путіним зможе поліпшити перемовини. Ви багато разів були на перемовинах з Путіним. Ви можете пригадати, який найстрашніший момент цих перемовин?

Знаєте, мені важко відповісти на ваше запитання через слово "найстрашніший". Тому що я ніколи не боявся Путіна. Я був і залишаюсь патріотом України і вважаю, що ми маємо поважати себе. Путін стовідсотково порушив закон і міжнародне право, і має за це нести відповідальність. І Путіну точно нас не залякати. Найскладніший момент? Це були останні дні серпня (2014 року, – ред.), коли Росія перейшла до повномасштабної агресії, а у нас – від Іловайська до Києва – не було жодного батальйону, крім одного батальйону прикриття АЕС, який би зупинив хід військ аж до Києва. У нас були проблеми з бойовим чергування ППО. У нас не було резерву танків. У нас не було справних БТРів. Це було велике переживання і велика допомога Господа та наших партнерів по зупинці Путіна.

Я надовго запам’ятаю 15-17 лютого 2015 року, виведення наших військ з Дебальцева. Коли Путін був впевнений, що 8-10 тисяч наших військ, як він заявив публічно, в оточенні в Дебальцево. А ми не дали їм це зробити завдяки героїзму наших військових, в тому числі комбрига 128-ї бригади, який отримав за цю операцію Героя.
Дуже важко 5 вересня (2014 року, – ред.) було чекати наших десантників з найдовшого за всю історію воєнного мистецтва рейду. Це була єдина можливість в тилу російських військ провести акцію і примусити їх заплатити страшну криваву ціну за агресію проти нашої держави.

І кожна з цих операцій проходить через серце. І дуже непрості рішення, коли попри тотальний дефіцит озброєння, боєприпасів, боєздатних частин ти маєш тримати лінію оборони та ще й забезпечувати перехід у наступ. Думаю, таких думок зараз, на жаль, у керівництва немає.

Що психологічно відчуває верховний головнокомандувач?

Величезну відповідальність. Це той хрест, який ти взяв собі на плечі і маєш нести. Це прийняття важких, миттєвих і добре зкоординованих рішень. Це не відосики. Відосиками війну не виграєш. Спробувати харизмою "абаять" Путіна – марна справа. Путін за 20 років при владі вже багато бачив. Це жахлива помилка – недооцінка противника, лідера країни-агресора.

Володимир Зеленський – головнокомандувач. Вочевидь, він не відчуває себе в цій ролі комфортно. Я б так сказав, що йому більше подобається внутрішня політика. Це психологічна неготовність чи політична?

Я не згоден з вами. Я прагну і молю Бога, щоб Володимир Зеленський був головнокомандувачем, був президентом. Країна потребує цього. На жаль, часто-густо він просто грає роль. З одного боку, він точно не Голобородько – з усіма своїми кортежами, державними дачами і феофаніями. Володимир Олександрович зрештою має відчути відповідальність і діяти відповідно. На жаль, поки що він тільки продукує управлінський хаос. Це біда його. Бо він просто не вміє це організовувати. Була надія, що навчиться, та поки цього не видно. І ціна, яку ми за це платимо в будь-якій сфері – в армії, децентралізації, економіці, охороні здоров’я –величезна. Ну як можна, зібравши 66 мільярдів (антиковідний фонд, – ред.) віддавати майже 30 мільярдів на Велике крадівництво ("Велике будівництво" - програма президента Зеленського з розбудови інфраструктури по всій країні, - Ред.) чи зарплати силовикам? Тобі силовики будуть крапельниці ставити чи кисень давати? А не підвищивши зарплату лікарям ти маєш реальну загрозу, що лікарі на голому ентузіазмі вже не витримають. Врешті-решт треба припинити брехати. Брехати, що у нас є маски, які ти за безцінь продав за кордон. Брехати, що в тебе є 10 мільйонів тестів – вибачся, скажи, що їх нема. Брехати, що лікарі отримують 300 відсотків зарплати, а потім робити посекундну тарифікацію з доплатою дві тисячі гривень. Брехати, що в тебе ліжка забезпечені киснем. І змарнувати дев’ять місяців, коли гроші лежали у тебе на рахунку. Не вмієш сам – залишив би їх міським головам, вони самі закуплять, без тебе. Хто зараз компенсує понад 15-16 тисяч захворілих і 200-250 померлих щодоби? І не треба возити балони з киснем – закупіть кисневі концентратори. Ми цього навмисно не робили під час виборів, щоб нас не звинуватили в підкупі виборців, але одразу після виборів перші десятки концентраторів вже пішли в лікарні. А чому ви за 9 місяців нічого не купили? Знімемо відосики, поставимо під контроль телеканали, будемо далі путінською формою фейк-новин дискредитувати опозицію. Будемо проводити наради і давати вказівки "стовідсотково своєму" генпрокурору та колишній правій руці МВС Януковича Татарову, якого зараз лише зусиллями Зеленського врятували від арешту, який мало здійснити НАБУ. Це хаос.
Ви кажете, що йому не подобається армія та зовнішня політика, а подобається внутрішня політика… Якщо ви мене питаєте, чи втомився Путін – ні. Але, на жаль, втомився Зеленський. Він не знає, що йому робити. По-людськи мені його дуже шкода, справді. Нам треба сьогодні робити перезавантаження і зібрати людей, які допоможуть країні. Так ми робили у 2014 році. От наче Зеленський зараз має представити позицію: давайте вирішимо кого будемо рятувати – людей, які лишилися без медичної допомоги і захворіли, і для цього треба вводити локдаун, чи бізнес, який вмирає від локдауну, але ми зупиняємо коронавірус? Моя відповідь: пане Зеленський, ви не маєте грошей ні на перше, ні на друге. Ви дурите людей. Бо якщо ви зупиняєте економіку, ви маєте виплатити хоч мінімальну зарплатню, щоб вони пережили локдаун. А якщо ви хочете допомогти хворим, то їм треба дати кисневі концентратори, ліки, тести. Ми повинні забезпечити тотальне тестування, бо зараз Україна на останньому місці в Європі по тестуванню. А у нас вже кожна родина має родича чи знайомого, який захворів, або й помер від коронавірусу.

А грошей у вас нема. А коли ми кажемо, що треба вийти і взяти ці гроші, нам кажуть, що в МВФ брати гроші неправильно, бо вони від нас якихось реформ вимагають. Моя відповідь знову буде дуже проста. Не обов’язково брати гроші у МВФ. Багато країн без МВФ обходяться. Вони виходять на ринок і беруть запозичення. Для цього потрібна тільки довіра до країни. Але Україні під вашим керівництвом не вірять і грошей вам не дадуть. Тому вам залишається лише МВФ. Бо без запозичень і без МВФ живуть лише кілька країн. Це Північна Корея, Венесуела, це була Румунія часів Чаушеску, але вони дуже погано закінчили.

А вони вам скажуть, що можна займати в інших місцях або друкувати гроші.

Ну, якщо можна –то підіть і займіть. А друкувати гроші – це інфляція, це податок, від якого жоден Коломойський не сховається. А вдарить вона по найменш захищеним верствам населення. Тож треба робити кроки для відновлення довіри. Що каже зараз МВФ? Спитайте зараз Зеленського, так я не впевнений, що він знає. А МВФ просить відновлення створеної нашою командою антикорупційної структури, включно з е-декларуванням. Пан Богдан стверджує, що Зеленський знав, що КС збирається його скасувати. Так того ж дня внесіть законопроект і відновіть його. Позиція друга. Забезпечте незалежність Нацбанку і ефективні дії щодо повернення коштів ПриватБанку. Але це ж треба сваритися зі своїм бізнес-партнером, атак не хочеться. І третя позиція – прийняття реального бюджету. Ми не робимо ні першого, ні другого, ні третього.

Я в процесі своїх контактів з Єврокомісією кажу: ну давайте хоч якось допоможемо, хоч якусь макрофінансову допомогу дамо, бо ж маємо сьогодні зберегти Україну. Ну так і ви хоч щось робіть. Чому вже місяць вовтузяться замість того, щоб проголосувати е-декларації? Знаєте чому? Бо у них нема голосів. Я наголошував, що наша фракція готова проголосувати за будь-який законопроект. Ми підписали законопроект Разумкова, який передбачає просто автоматичне відновлення статус-кво, який був до рішення КС. Ми вже місяць цього чекаємо. А чого вони чекають? Ми внесли проект по Конституційному суду. Друзі, отак, як ми сформували Вищий антикорупційний суд – так само сформуйте Конституційний. Комісія з питань доброчесності, наші партнери – найвищі світові авторитети в галузі юриспруденції – і таким чином докооптуйте трьох членів Конституційного суду. Все. Нічого не робиться. Бо у них юридичну позицію визначають Смірнов, Татаров і Портнов – три радники Януковича і три радники Зеленського.

У всьому цьому логіка Зеленського полягає в тому, що для нього, Янукович, його режим, влада, яка була до вас, не є ворогами. Він концентрується на Порошенку. Порошенко для нього- персональний ворог. І ви, вочевидь, теж його не дуже любите. Чому така взаємна ненависть? Звідки це?

Сергію, ви щаслива людина. Я вас слухаю і просто тішуся. Ви, напевно, єдиний у цій країні, хто розуміє логіку Зеленського. Бо я її чесно не розумію. А якщо я її не розумію, то я її не можу коментувати. Приводів для того, щоб мене ненавидіти, я не давав. Є таке прислів’я: ми любимо людей за те добро, яке ми їм зробили і ненавидимо за те зло, яке ми їм причинили. Можливо в цьому коріння його ненависті до мене, мушу це констатувати. Мене не тішить те, що так емоційно він ставиться не до ворогів України, не до Путіна, а 60-70 відсотків часу присвячує боротьбі зі мною.

Я йому казав і зараз повторю: Володимире Олександровичу, я вам не ворог. У вас був час розкидати каміння, ви свій ресурс вичерпали. Зараз єдиний ваш вихід – збирати каміння. Переформатувати команду і спробувати врятувати державу. Ви ж не маєте підтримки ні в суспільстві, ні в парламенті, а це той ресурс, якого потребує Україна, і я дуже шкодую, що ви його втрачаєте. Тому що це збільшує ризики для держави. Політика не терпить таких емоцій. Ви просто відволікаєте свої зусилля від того, що зараз дійсно треба робити. Ви маєте зараз чотири кризи. Ви маєте кризу безпекову. Бо точно Путін не збирається з добрими очима принести мир Україні. Путін –ворог України, зрозумійте хоча б це і повірте цьому. Друга криза – криза пандемії. І ви нічого не зробили для того, щоб зменшити темпи її розвитку і захистити людей. Ще можна встигнути щось зробити, але ви навіть уяви не маєте, що треба робити. Криза третя – економічна. Ваша поведінка слона в посудній крамниці, яку ви демонструєте по відношенню до ФОПів, до підприємців. Залишилося тільки перестати повертати ПДВ, а вам вже нема чим здачі давати, і це остаточно вб’є економіку. А ви не знаєте, що робити. І четверта криза – конституційна. Ви збиралися ще й дестабілізувати систему державної влади. ну зрозумійте врешті, що цей шлях точно нікуди вас не приведе. Тож, Володимире Олександровичу, я вас дуже прошу: припиніть нарешті боротися з Порошенком. Боріться з Путіним. І займіться, нарешті, державою. Якщо вам треба допомогти – ось вам моя рука, я готовий.

Яке найбільше розчарування вашого президентства?

Насправді, я дуже щиро вірив, що нам вдасться закінчити війну.

Якщо казати, що вдалося – вдалося дуже багато. Вдалося забезпечити чотири поспіль роки економічного зростання, у що ніхто не вірив. Вдалося забезпечити стабільність фінансово-банківської системи. Згадайте, за це нас найбільше били, а зараз банківська система витримує такі експерименти, які ставить на країною Зеленський. Позиції по медичній реформі. Уявіть, що б було зараз, якби не була збудована система сімейних лікарів і не була б створена Національна служба здоров’я. нас намагаються оббріхувати, мовляв були знищені епідеміологи, вірусологи. Брехня, бо вони просто були переведені в Центри здоров’я. Вони кажуть, що були ліквідовані лікарні. Так не МОЗ чи президент ліквідовують чи створюють лікарні, цим займається місцева влада. І найдіть, де була ліквідована сучасна лікарня. Навпаки. А головне, безумовно, духовна незалежність України. Це був нищівний удар для Путіна.

Це вже про найбільше досягнення. Томос.

Так. Але найбільше розчарування те, що не вдалося забезпечити мир.

А особисто. От людина Петро Порошенко. Цю людину мало хто знає в Україні, а це цікаво. Ви пішли в це президентство однією людиною, а вийшли – зовсім іншою.

Це правда.

В чому було розчарування? В чому була перемога? Особиста.

Знаєте, хочеться по-людськи відповісти. Бо головна перемога – що вдалося зберегти Україну. Я не людина розчарувань. У мене були розчарування в окремих людях, це правда. Але набагато більше було зачарувань. Коли люди відкривалися з абсолютно нового боку. Ще раз кажу: результати місцевих виборів яскраво це демонструють.

Дорогі українці, я вас дуже люблю. Ви – найкращі у світі, повірте мені. І це – найбільше досягнення нашої держави. Бо ви – інші. Ви точно любите державу, ви точно пасіонарні, ви точно рухаєтесь у Європу. І вас точно не обдурити. Ви найкращі і все у нас буде добре!

Дякую вам.

Спасибі.