Байден на CBS підтвердив, що американці заздалегідь знають про рухи Кремля

Росія хоче виставити армію таких самих розмірів, як і 24 лютого. Але звідки взяти 1200 танків, 4000 БМП та 1600 гармат.

Під загрозою поразки Путін вирішив "утікати вперед", однак нічого розумного не придумав, тому що має обмежену кількість інструментів. Це мобілізація, проте не "часткова", а загальна і організована на манер царського рабства. Аби  поповнити одиниці, які воюють на фронті, та за два-три місяці створити нові. І додатково дисциплінувати військових (кара за дезертирство, відмову воювати та здачу в полон), а заразом і ціле суспільство, бо повістки можна роздати 25 мільйонам чоловіків у призовному віці.

Приєднання до Росії окупованих територій України має бути подвійним подарунком: для Путіна на його 70-річчя (7 жовтня) і для росіян як символ "вставання з колін". 30 вересня Путін повинен виступити перед Національними зборами і санкціонувати анексію. І за нагоди озвучити ядерний шантаж щодо України, США і всього Заходу.

Але шантаж вже не діє, бо американці приготувалися, як і українці. "Важко уявити, що навіть ядерна атака зможе зламати волю України до опору", – заявили генерали Валерій Залужний і Михайло Забродський ("Перспективи воєнної кампанії у 2023 році – український погляд, 7 вересня). Те ж саме повторюють президент Володимир Зеленський та міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.

Війна стала світовою

Усвідомлення серйозності ситуації доходить до "нейтральних" держав і тих, які симпатизують Росії. Всі вже розуміють, що війна стала світовою. У військовому плані, оскільки ймовірність використання Росією ядерної зброї є "низькою", але "не неможливою", за оцінками Пентагону. В економічному плані, тому що у світі зростає інфляція, а розвиток сповільнюється. У продовольчому плані, бо мільйонам людей в Африці та на Близькому Сході загрожує голод. В енергетичному плані, бо зима буде холодною не лише в європейських країнах.

Прем’єр Індії Нарендра Моді сказав Путіну (22-й саміт Шанхайської організації співробітництва, 16 вересня), що це "не час на війну". Китай вагається, але виглядає, що і їм вже занадто Путіна. Під час зустрічі з ним (15 вересня) Сі Цзіньпін "ставив запитання" та висловив "стурбованість", як сказав сам Путін, які росіянин намагався "пояснити".

Пояснення ймовірно не переконали співрозмовника, бо

Пекін посилає сигнали, що не має нічого спільного з рішеннями та погрозами Кремля. Китайське МЗС закликало "запровадити режим припинення вогню,

розпочати діалог і консультації та якомога швидше знайти рішення, яке розвіє обґрунтовані перестороги усіх сторін у питаннях безпеки". Слова про "повагу до суверенітету і територіальної цілісності" повторив у розмові з Кулебою глава китайської дипломатії Ван Ї.

Триває підготовка до чергової розмови Байдена із Сі Цзіньпінем (востаннє розмовляли онлайн 29 липня), яка має відбутися на початку жовтня. Від її результату залежить розвиток подій на війні та розстановка сил на світовій арені. Свідомий цього, Путін хоче довести Пекіну, що у нього є шанси на перемогу, адже він лише зараз "всерйоз починає війну".

Командувач Стратегічного командування США адмірал Чарльз А.Річард оцінив, що існує "реальна ймовірність того, що регіональна криза з Росією чи Китаєм може швидко перерости у конфлікт із використанням ядерної зброї". Він додав, що ймовірність її використання є "низькою, проте не "неможливою"", і застеріг, що

відсутність реакції США може бути витлумачена союзниками як небажання або нездатність Вашингтона керувати альянсом.

Американці мають бажання та здібності до керування. Підтвердилося також і те, що заздалегідь знають про рухи Кремля. За 5 днів до виступу Путіна, в інтерв’ю для телеканалу CBS – записаному 16 вересня та опублікованому через два дні – Байден застеріг Путіна, щоб "не робив того", тобто навіть не думав про використання ядерної зброї. Свої застереження він повторив тричі.

Вже другий візит генерала Міллі

На вихідні 17-18 вересня голова Об'єднаного комітету начальників штабів збройних сил США генерал Марк Міллі відвідував американську базу в Польщі (локація засекречена), щоб перевірити її забезпечення та рівень готовності у ситуації "невизначеності щодо того, як Росія може відповісти на втрати в Україні". Він оцінив, що "у цю хвилину українці перейняли стратегічну ініціативу. Зараз відбуваються контрнаступи під Харковом та у Херсонській області. Однак це все ще початковий етап контрнаступу".

Генерал Міллі – американський військовий найвищого рангу і його завданням не є перевірка забезпечення військових баз, бо для того має інших людей.

Його візит до Польщі – вже другий під час війни – мав на меті вирішення стратегічних питань. Про конкретику можемо хіба що здогадуватись, але йшлося про те, щоб підготувати східний фланг Альянсу на випадок ядерного удару з боку Росії та синхронізувати цю реакцію з ходом українського контрнаступу.

Підсумував військові оцінки генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг 22 вересня: "Путін мусить знати, що ядерну війну неможливо виграти і вести її не можна. Ми неодноразово говорили про це Москві. Будь-яке застосування ядерної зброї мало б безпрецедентні наслідки".

Українська розвідка з’ясувала, що виступ Путіна перенесли з вечора 20 вересня на ранок наступного дня через те, що частина його оточення виступила проти оголошення ядерного удару по Україні. Текст пом'якшили, а Американський інститут вивчення війни (ISW) пояснив суть зміни: у своїй промові Путін прямо не сказав, що ядерна парасолька охоплюватиме новоприєднані території, а також не пов’язав мобілізацію з анексією українських територій. "Промову Путіна не варто сприймати як відкриту погрозу, що Росія застосує проти України ядерну зброю у випадку продовження контрнаступу на окупованих територіях після їх анексії".

Проте небезпека не минула, бо у Путіна не зникло бажання лякати ядеркою в надії, що попри все шантаж подіє. Речник Кремля заявив (23 вересня), що на окупованих територіях України діє конституція РФ, тому "все абсолютно зрозуміло". Теж саме на Генасамблеї ООН повторив міністр закордонних справ Сергій Лавров.

У відповідь радник президента Байдена з безпеки Джек Салліван попередив (25 вересня): "Якщо Росія перетне цю межу, наслідки для Росії будуть катастрофічними. Сполучені Штати відреагують жорстко". І додав, що Москва була поінформована про те, якими будуть ці кроки.

Колишній командувача армії НАТО в Європі генерал Бен Ходжес пояснив, що війська Альянсу можуть знищити російські війська в Україні – включно з Кримом – за допомогою звичайної зброї. Реакція залежатиме від масштабу російської атаки, про що попередив Байден.

Стежать за кожною ракетою

Сценарій генерала Ходжеса розвинув (24 вересня) посол України в США у 2014-19 роках, спеціаліст з питань ядерного роззброєння Валерій Чалий. У випадку застосування тактичної ядерної чи хімічної зброї США вступлять у війну, оскільки "іншого способу відвернути небезпеку не буде". Він уточнив, що американці будуть завдавати ракетних ударів зі стратегічних літаків B-52 по об'єктах російської військової інфраструктури.

Американці стежать за місцем зберігання всіх ядерних ракет, і як тільки буде дано наказ про їх передислокацію, "червона лінія" між Вашингтоном і Москвою почне діяти. "Путіну зателефонують, і якщо він не відповість, весь світ почує, що є загроза ядерного удару упродовж 24 годин. Тож ми будемо попереджені", – підсумував він.

Чалого варто послухати, тому що він та інші українські експерти та військові знають свою справу, більше того, вони знайомі з ядерним шантажем Кремля. У документальному фільмі "Крим. Шлях додому" 2015 року Путін розповів, що під час переговорів із західними політиками під час анексії Криму він погрожував привести стратегічні ядерні сили в стан підвищеної бойової готовності, якщо Захід захоче допомогти Україні.

У відповідь на ці слова Ангела Меркель заявила Бараку Обамі, що Путін втратив зв'язок з реальністю і "опинився в іншому світі".

Наприкінці квітня з'явилося більше сигналів того, що Кремль готується до ядерного удару, щоб змусити Україну капітулювати. У відповідь заступниця держсекретаря США Вікторія Нуланд заявила: "Зараз ми – не лише Сполучені Штати, але й інші представники трансатлантичної спільноти – дуже рішуче сигналізуємо Путіну, що цей крок буде не лише катастрофою для України та світу, але й матиме катастрофічні наслідки для самого Путіна і для Росії. Запевняємо, що за такого катастрофічного сценарію ми не залишимо Україну наодинці з її проблемами".

Після виступу Путіна 21 вересня світ не став безпечнішим, бо той сатрап здатний на все. Але світ став більш передбачуваним, бо ми знаємо, на що і на кого може розраховувати людство. Ми також знаємо, якою буде відповідь.

Тож у війні в Україні всі карти на столі, час блефу із підвищенням ставок і ескалацією напруги минув. Настав момент сказати остаточне "перевіряю" не тільки щодо російської ядерної зброї, а й звичайних сил.

Протестуйте. Боріться. Втікайте

Можливість проведення росіянами мобілізації проаналізував генерал Забродський ("Часткова мобілізація в РФ: не все так просто", 22 вересня) з українського Генштабу. 300 тисяч мобілізованих (дані Міноборони РФ) він поділив на дві частини: перша половина піде на поповнення запасів уже існуючих частин, друга – дозволить сформувати 40 нових загальновійськових бригад. Це 80-120 батальйонних тактичних груп (базова частина, яку використовують росіяни), тобто сили, які можна порівняти з армією, яка вторглася 24 лютого.

Для оснащення такої армії потрібно 1200 танків, до 4 тисяч БМП, близько 1,6 тисячі гармат і ракетних установок. Росіяни не мають звідки взяти такої кількості більш сучасного обладнання,

бо вже із квітня "почали прискореними темпами зникати" БТР-3 і танки Т-72. Їх замінюють на моделі 1960-х років, які менш ефективні на полі бою. – Але навіть ці запаси не безмежні, – сказав Забродський.

Для української армії найнебезпечнішим варіантом застосування нових сил противника є зосередження удару на одній ділянці фронту. Це створює можливість прориву оборони, і тоді все може піти дуже погано для України. Але така перспектива досить віддалена, адже російське командування може розраховувати на прибуття поповнення в листопаді-грудні. Таким чином, "часткова мобілізація найближчим часом навряд чи вплине на ситуацію на лінії фронту". Тому упродовж кількох тижнів ми можемо продовжувати наш контрнаступ, – резюмував Забродський.

Після оголошення мобілізації росіянами український головнокомандувач генерал Залужний заявив: "Ми знищимо всіх, хто прийде на нашу землю зі зброєю в руках — чи то добровольцем, чи то в межах мобілізації".

Президент Зеленський: "Поясню росіянам російською. 55 тисяч російських солдатів загинули на тій війні упродовж пів року. Десятки тисяч були поранені, скалічені. Хочете більше? Ні? Тоді протестуйте. Боріться. Втікайте. Або здавайтеся в полон. Це ваші варіанти виживання".

Українські лідери можуть говорити жорстко, тому що після наступу в Харкові моральний дух армії та суспільства дуже високий. Солдати довіряють командуванню, яке спланувало операцію, в якій співвідношення втрат українців і росіян становило 1:9. Це підтверджує слова Залужного про те, що його найбільша турбота – зберегти життя і здоров’я своїх бійців. За таким командиром солдати підуть у вогонь.

А картини з Ізюма, де повторилася трагедія Бучі та Маріуполя, переконали українців, що їм нікуди відступати і що треба завершити війну перемогою.

Ми більше нікого в Україну не посилатимемо

Оголошуючи мобілізацію, Кремль розраховував на ефект патріотичного підйому, як під час Великої Вітчизняної війни 1941-45 років. Однак, ефекту немає, бо молодь втікає за кордон. Багато про настрої говорить, наприклад, те, що в Бурятії – яка, як бідний регіон із високим рівнем безробіття, забезпечувала армію, що непогано платить, багатьма солдатами-контрактниками, тобто добровольцями – повістки дають кожному, кого зустрічають, і під покровом ночі.

Те ж саме відбувається в Дагестані, який кипить від обурення діями влади. Рамзан Кадиров, великий правитель Чечні, заявив, що його країна вже виконала план мобілізації і що більше солдатів він не посилатиме. Схоже вчинила і влада Криму, оголосивши 25 вересня про виконання плану та завершення мобілізації. І промовчали, що 80-90% призваних до армії – це переслідувані режимом татари, які навряд чи зміцнять моральний дух армії.

У своєму виступі Путін заявив: "Мета Заходу – послабити, роз’єднати і остаточно знищити нашу країну. Вони вже прямо кажуть, що їм вдалося розколоти Радянський Союз у 1991 році, а тепер настав час самій Росії розсипатися на безліч смертельно ворожих регіонів і територій". Схоже на те, що він сам працює над реалізацією такого сценарію.

Завдяки мобілізації він хотів досягти успіху на полі бою, але ця мета, яка могла б покращити настрої, не буде досягнута найближчими тижнями – натомість це викликало хвилю громадського обурення. Яке поки що не переросте у великий протест, який міг би скинути нинішню владу, але після кількох днів мобілізації свідчить про те, що нинішня команда втрачає легітимність на подальше правління.

Китайці не допустять ядерної атаки

За розвитком ситуації в Росії та на фронті пильно спостерігають китайці, бо для них то наука на випадок, якби вирішили піти на Тайвань. Вони зрозуміли, що їм потрібно дуже ретельно зважити всі "за" і "проти" не лише через жорсткі слова Байдена щодо військової оборони Тайваню США. Поразки Росії показують, що демократичний Давид не залишається без шансів у протистоянні з автократичним Голіафом – бойовий дух армії так само важливий, як і тип її озброєння. А свіжий російський досвід із призовом – що спроба мобілізації підданих, навіть під імперіалістичними гаслами, у випадку невдачі може швидко обернутися проблемою утримання режиму при владі у власній країні.

Китай також має вирішальне значення в ядерному сценарії. Для Пекіна ядерна війна є таким самим великим кошмаром, як і для Заходу. А Росія стає все більш залежною від Китаю. І це вони разом з Америкою встановлять новий світовий порядок, який повільно виростає з пилу війни в Україні.

Стаття перекладена з видання "Wyborcza"