Байден проситиме у Конгресу $100 млрд допомоги для України, Ізраїлю та інших криз, а українська економіка адаптувалася до війни і починає відновлюватись. Акценти світових ЗМІ 19 жовтня

На це і не тільки звертали увагу світові ЗМІ станом на ранок 19 жовтня.

Байден проситиме у Конгресу нову допомогу для України й Ізраїлю

Очікується, що найближчими днями президент Байден звернеться до Конгресу з проханням виділити близько 100 мільярдів доларів на надзвичайні потреби для озброєння Ізраїлю, України й Тайваню та укріплення американо-мексиканського кордону, повідомляє The New York Time. Такий запит на екстрене фінансування до Конгресу, ймовірно, буде зроблений до п'ятниці.

У NYT підкреслюють, що запит буде розрахований на цілий рік і спрямований на те, щоб ізолювати фінансування безпеки від партійних баталій щодо видатків, які заважають останнім часом постачати Україні зброю та іншу допомогу, щоб відбити російське вторгнення.

"Очікується, що пакет включатиме близько 10 мільярдів доларів переважно військової допомоги для Ізраїлю, а також близько 60 мільярдів доларів для України, за словами помічників, знайомих з переговорами, які розповіли про нову пропозицію на умовах анонімності, оскільки вона ще не була оголошена", – пише медіа.

Тим часом решта суми від 100 мільярдів доларів буде спрямована на безпеку кордонів і допомогу в посиленні оборони Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону, щоб краще протистояти загрозам з боку Китаю.

Вони прагнуть надати один великий пакет допомоги, попри заперечення республіканців у Палаті представників, пояснює видання, де більшість членів республіканської партії. з ентузіазмом підтримують надання Ізраїлю зброї для боротьби з ХАМАС, але не підтримують продовження надання військової допомоги Україні в її боротьбі проти російської агресії.

"Минулого місяця більшість республіканців у Палаті представників проголосували проти продовження програми з підготовки та оснащення українських бійців вартістю 300 мільйонів доларів. Хоча цей захід в кінцевому підсумку був прийнятий за підтримки демократів, голосування відобразило послаблення підтримки допомоги Україні в Республіканській партії", – нагадують у NYT.

Проте наразі не зрозуміло, як швидко Конгрес зможе ухвалити такий законопроєкт. Однак, у Сенаті лідери обіцяють швидко просунутися в цьому питанні.

"Я запитав міністра Остіна, коли йому потрібне фінансування для наших поточних зусиль. Його відповідь була абсолютно чіткою: вчора", – цитує видання заяву журналістам лідера більшості, сенатора Чака Шумера після закритого брифінгу в Капітолії.

Фото: reuters

У контексті розмов про допомогу Україні та не лише варто також звернути увагу на ще один матеріал. Він вийшов на шпальтах Politico. Йдеться про заяву міністра оборони Великої Британії Гранта Шаппса.

"Не дозволяйте війні між Ізраїлем і ХАМАСом відволікти увагу від України", – сказав Грант Шаппс під час візиту до Вашингтона.

В інтерв'ю Politico він заявив, що було б катастрофою, якби "швидкоплинна" криза на Близькому Сході дозволила Заходу втратити фокус на необхідності підтримки Києва. 

"Не забуваймо про Україну, – наголошує Шаппс. – Дуже важливо, щоб світ не відволікав від неї увагу. Ми можемо це зробити. Ми можемо зосередитися і на Європі, і на Близькому Сході одночасно, і я просто хотів бути тут, щоб попрацювати над такою координацією".

Українська економіка адаптувалася до війни і починає відновлюватись

Економіка України починає відновлюватися, адаптуючись до війни, пише The New York Times, посилаючись на економістів, які прогнозують повернення до зростання.

Але попереду залишаються ще багато викликів, зокрема, відбудова зруйнованих війною міст та нестача робочої сили.

Видання розповідає історію київської пекарні "Завертайло", яка змушена була закрити магазин на початку вторгнення. Натомість вони почали безкоштовно готувати салати для солдатів, які захищали місто. Запаси скоротилися, коли навколо Києва точилися бої, а фінанси пекарні обвалилися, оскільки менеджери продовжували виплачувати зарплати співробітникам.

"Бізнес повністю зупинився, і доходів не передбачалося", – пригадує засновниця пекарні Анна Завертайло. – Потрібно було докласти багато зусиль, щоб повільно перезапустити бізнес".

Проте вже цієї весни, коли життя в столиці поступово пристосовувалося до умов воєнного часу і поверталося до якоїсь подоби буденності, їм вдалося відкрити ще одну пекарню.

"Розширення пекарні є частиною ширшого, хоча й скромного, економічного відновлення в Україні. Хоча економічне виробництво в Україні все ще значно менше, ніж до війни – економіка скоротилася на третину після повномасштабного вторгнення Росії торік – за прогнозами Світового банку, цього року воно зросте на 3,5%", – зазначає NYT.

Зростання зумовлене збільшенням внутрішніх витрат і підкріплене стабільним припливом іноземної фінансової допомоги.

Економісти кажуть, що економіці України знадобиться багато років, щоб повернутися до довоєнного рівня, а прогнози під час запеклих бойових дій будуть непевними. Попереду величезні виклики, серед яких дороговартісна відбудова зруйнованих міст, дефіцит державного бюджету, який продовжуватиме зростати із затягуванням війни, а також нестача робочої сили, спричинена втечею українців від війни та мобілізацією працездатного населення для участі в бойових діях.

Однак, місцеві аналітики та бізнесмени кажуть, що після майже 20 місяців війни з'явилося відчуття стійкості та відносної стабільності, що підвищує довіру серед споживачів та інвесторів.

"Українська економіка адаптується до війни", – говорить головна економістка київського інвестиційного банку Dragon Capital Олена Білан.

У нещодавньому звіті Світовий банк підрахував, що приватне споживання в Україні цього року зросте на 5 відсотків після скорочення більш ніж на чверть минулого року. У таких містах, як Київ і Дніпро, які розташовані далеко від зони бойових дій, але залишаються під загрозою російських повітряних атак, клієнти повертаються до знову відкритих ресторанів і відновлюють покупки.

Фото: Reuters

Співвласниця кав'ярні First Point Espresso Bar на київському Подолі Ольга Кустенко каже, що людям потрібна рутина, щоб впоратися з війною. За її словами, клієнти повернулися до її кафе, тому що вони шукають знайоме місце для проведення часу. Цієї весни вона відкрила друге кафе, щоб задовольнити зростаючий попит.

Минулого тижня Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що загальний обсяг виробництва в країні цього року зросте на 2%, що трохи менш оптимістично, ніж прогноз Світового банку, але значно краще, ніж початковий прогноз падіння на 3%, пише NYT.

На думку економістів, здатність України адаптуватися до різних викликів воєнного часу, наприклад, підтримувати постачання електроенергії, попри зимову кампанію Москви проти енергетичної інфраструктури, допомогла вивести економіку на стабілізаційний шлях.

"Ще однією ознакою стійкості є те, що минулого місяця Україна експортувала понад 110 тисяч мегават-годин електроенергії, що є рекордним показником для 2023 року, в основному виробленої на атомних електростанціях країни, хоча це все ще становить незначну частку експорту електроенергії до того, як Росія почала завдавати ударів по енергетичних об'єктах", – додають у медіа.

Як зазначає заступниця директора київського Центру економічної стратегії Марія Репко, відкриття нових торговельних шляхів в обхід спроб Москви заблокувати Чорне море також сприяло відновленню сільськогосподарського експорту, який становив основну частину довоєнного доходу України.

За оцінками Світового банку, загальний обсяг українського експорту продовжить скорочуватися цього року, а потім зросте на 15% наступного року і на 30% у 2025 році, що є потенційним рятівним колом для економіки, якщо війна затягнеться.