Київ без гарячої води: ціна вимушених рішень

Це управлінське рішення несе в себе кілька загроз. Всі вони є абсолютно очевидними, а тому мають бути врахованими владою і суспільством.

Статистика свідчить, що більшість техногенних аварій є наслідком помилкових рішень, прийнятих людиною. В галузі сприйняття ризиків існує окремий напрям, що вивчає адаптацію стереотипів поведінки по відношенню до різноскладових небезпек. Зокрема, відомо, що існують техногенні аварії, спровоковані рішеннями, які були обумовлені комплексом майже непереборних обставин. Ці обставини зіграли роль взаємопов’язаних чинників небезпеки, які реалізувалися в конкретних умовах.

Не для всіх управлінських рішень наслідки – особливо системні – можуть бути достовірно прораховані: зазвичай ми маємо справу з дуже складними гетерогенними системами. Але іноді загальна картина є більш-менш зрозумілою. В такому випадку слід підходити до прийняття рішення свідомо, беручи на себе відповідальність за можливі, а іноді – невідворотні наслідки.

Наприклад, рішення про відмову від надання гарантованих і передбачених будівельними проектами житлово-комунальних послуг, має свої наслідки і свою ціну, в тому числі в галузі техногенної безпеки. До цього треба бути готовими.

Яка може бути ціна відключення гарячої води в Києві? Це управлінське рішення, обумовлене необхідністю економії, несе в себе кілька загроз. Всі вони є абсолютно очевидними (хоча коректно прорахувати наслідки є достатньо складно), а тому мають бути врахованими при прийнятті і реалізації цього рішення.

По-перше, встановлення водонагрівального та опалювального обладнання має здійснюватися виключно в приміщеннях, де це передбачено проектом будівництва. В інших випадках сам факт встановлення такого обладнання підвищує ризик надзвичайної ситуації – пожежі або вибуху. Звичайно, в першу чергу це стосується газового обладнання. Всі пам’ятають, наприклад, вибух газу в Луганську минулого року. І аварій такого роду, хоч і з значно меншими збитками і жертвами, щороку в нас виникає кілька десятків.

По-друге, встановлення такого обладнання має проводитися професійно. Очевидно, що панічні настрої, викликані відмовою постачання послуг населенню, не сприяють ретельному контролю якості та безпеки при проведенні робіт із монтажу. Коротше кажучи, можна передбачити, що велика доля нагрівачів буде встановлюватися кустарним способом, в непередбачених для цього місцях, з використанням матеріалів, що не є придатними для експлуатації в побутових умовах. Це додатковий фактор підвищення рівня небезпеки.

По-третє, використання нагрівальних і опалювальних приладів, особливо в непередбачених для цього умовах, потребує особливо ретельного дотримання правил безпеки. Досвід показує, що наші люди в середньому достатньо кваліфіковані і освічені, щоб використовувати побутові прилади з дотриманням достатнього рівня безпеки, але настільки масованого і одночасного переходу на автономні системи в таких великих агломераціях, як наприклад, Київ, ми ще бачили, тому слід враховувати можливість аварій, пов’язаних з некомпетентним управлінням приладами.

Врахування цих факторів дозволяє спрогнозувати зростання кількості надзвичайних ситуацій, пов’язаних із використанням побутових опалювальних і нагрівальних приладів, в середньому на 5-7%. При цьому слід враховувати, що збитки і, що головне – кількість постраждалих, зростає нелінійно. Тобто збитки можуть зрости на 12-15%, а кількість постраждалих – на 9-10%. Це у кращому, так би мовити, випадку.

Зрештою, масове використання нагрівачів, які є в першу чергу споживачами великої кількості енергії, однозначно призведе до непередбачуваних навантажень на ресурсні, зокрема, енергетичні системи. Перепади напруги, замикання, відключення в енергосистемах є суттєвим фактором небезпеки. В найгіршому випадку вони можуть призвести до каскадних аварійних відключень великих сегментів мереж, як то було неодноразово в різних частинах світу в останні роки. В цілому наші енергетичні мережі достатньо стійки, але тут ми маємо справу з додатковим системним фактором, який підвищує загальну вразливість.

Спрогнозувати ймовірність аварій, пов’язаних з цим чинником, досить важко, так само як і наслідки таких аварій. Втім, загальна середня ймовірність підвищення частоти відключення енергетичних мереж може бути оцінена в 15-18%. Це вже значна небезпека.

При цьому слід обов’язково враховувати, що аварії на енергетичних мережах, особливо в міських агломераціях, нерідко провокують небезпечні наслідки, наприклад викиди забруднювачів в навколишнє середовище, аварії на інших комунікація, транспортні аварії тощо.

Насамкінець, в якості небажаного десерту, додам, що інженерні мережі, які не використовуються протягом тривалого часу і при цьому не є належним чином законсервованими, швидко деградують. При нашій загальній високій зношеності мереж, тривале відключення може призвести як до зростання кількості аварій в мережах водопостачання при наступному включенні, так і до істотного погіршення якості води.

Теоретично, з урахуванням чинників небезпеки, в усіх розуміннях «дешевше» було б забезпечити послугу, тобто дати людям гарячу воду. Але тут ми переходимо в царину ресурсної безпеки. Тут мова вже йде не про доступність, а про наявність ресурсу – в даному випадку ресурсу енергетичного - на певному інтервалі часу в завданих технічних умовах. В такому випадку, з метою реалізації прийнятих не-оптимакльних управлінських рішень, яка була б спрямована на загальну стабілізацію, слід переходити до інтегрованих стратегій управління безпекою.

Якщо ж не заглиблюватися в теорію, з усього цього випливає простий висновок: нам всім треба виявити відповідальність. Людям при виборі, встановленні та експлуатації обладнання. Владі - при реалізації прийнятого рішення. Сподіваюся, це допоможе, бо взаємна відповідальність і самоорганізація є універсальними інструментами суспільного успіху…