Чи можна проводити вибори під час війни

Це засвідчили результати соціологічного дослідження, проведеного на замовлення Українського інституту майбутнього у першій половині серпня 2023 року. 76% учасників опитування відмічали, що вибори Президента необхідно проводити після Перемоги України, щодо виборів до Верховної Ради подібну відповідь надали 61% опитаних, щодо виборів депутатів до місцевих рад та сільських, селищних, міських голів – 56%. Суттєвих розбіжностей у відповідях на питання щодо часу проведення виборів в залежності від статі, віку чи регіону проживання респондентів не зафіксовано.

23 серпня під час свого візиту до Києва американський сенатор Ліндсі Грем заявив, що вибори в Україні наступного року мають відбутися, навіть в умовах війни. Раніше про можливість організації виборів в умовах воєнного стану говорив і президент ПАРЄ Тіні Кокс. Іноземні політики свої заяви імовірно базують на міжнародних рамкових документах. Так, стаття 3 додаткового протоколу до Європейської конвенції з прав людини та говорить, що "Високі Договірні Сторони зобов’язуються проводити вільні вибори з розумною періодичністю шляхом таємного голосування в умовах, які забезпечуватимуть вільне вираження думки народу у виборі законодавчого органу". Подібні формулювання про періодичні вибори, що проводяться через розумні проміжки часу, містяться і у Копенгагенському документі ОБСЄ. Варто зазначити, що всі міжнародні рамкові документи окрім необхідності проведення періодичних виборів наполягають, що вибори повинні проходити у вільній обстановці та з забезпеченням безпеки виборців та членів комісій.

Міжнародний досвід проведення воєнних виборів є різноманітним. Великобританія не проводила вибори під час другої світової війни, а зворотнім прикладом вважають Ізраїль, який проводить всі виборчі процеси в умовах постійних безпекових загроз. У 21-ому столітті в Іраку та Афганістані проводили вибори навіть тоді, коли центральний уряд не контролював частину території країни.

Закон України про правовий режим воєнного стану прямо забороняє проведення виборів під час дії воєнного стану. Чинний виборчий кодекс зобов’язує ЦВК оголосити початок виборчої кампанії протягом 30 днів після скасування воєнного стану. Стаття 83 Конституції України говорить про безстрокове продовження повноважень Верховної Ради, якщо термін повноважень закінчиться під час дії режиму воєнного стану. Значна частина юристів розуміє цю статтю так, що після 29 серпня 2024 року поточний склад парламенту набуде права працювати до скасування режиму воєнного стану. Зміни до законів можна внести та під час війни, проте зміни до Конституції під час дії воєнного стану вносити заборонено.

Президент Володимир Зеленський у своєму інтерв’ю розповів про організаційні проблеми, які заважають організації виборів. Це перш за все забезпечення безпеки громадян в умовах ведення бойових дій. Також важливим є фінансування виборів, що в умовах дефіциту бюджету є серйозним викликом для фінансової системи України. Також величезним викликом є забезпечення права участі у виборах українських біженців, які перебувають у європейських країнах. Голосування лише на території дипломатичних установ не забезпечить можливості проголосувати 5 мільйонам виборців. Онлайн-голосування чи надсилання бюлетенів поштою викликають недовіру виборців та опозиційних партій. Голосування поза межами диппредставництв потребує залучення до організації виборів урядів усіх тих країн, де перебувають українці, і вирішення низки юридичних проблем.

Робочі групи у складі представників ЦВК, парламенту, експертів працюють над пропозиціями з вирішення всіх цих завдань, так само як і над оновленням реєстру виборців та можливою зміною виборчої системи. В умовах наявності 5 мільйонів тимчасово переміщених осіб скоріше за все на найближчих парламентських виборах буде застосована система закритих партійних списків по єдиному загальнонаціональному виборчому округу.

Політики зможуть ухвалити політичне рішення про проведення виборів лише у разі вирішення всіх цих організаційних питань. Але забезпечити технічну і юридичну готовність для проведення виборів мають фахівці, і активна робота над моделлю воєнних чи післявоєнних виборів не є доказом необхідності їхнього проведення найближчим часом. 

Також політичне рішення має бути консенсусним із суспільством. Якщо війна буде затягуватися на роки, а цей парламент вже зовсім не справлятиметься зі свою роботою – тоді можливі зміни суспільних настроїв. І навіть в такій ситуації будь-яке загострення на фронті стане підставою для перенесення дати виборів.

Важливо розуміти, що найближчі вибори в будь-якому випадку не будуть схожі на ті виборчі процеси, до яких звикли українці. За роки виборчих скандалів та недовіри до результатів виборів ми створили максимально регламентовану систему адміністрування та контролю. Виборчий з’їзд партії недійсний без запрошення на нього члена ЦВК, а на процеси висування кандидатів чи перевірки їх документів відводиться по тижню часу. Ціла сторінка у виборчому кодексі може бути присвячена детальному опису форми і змісту агітаційного плаката кандидата, виготовленого за кошти бюджету. Хтось зараз читає ті плакати? Чи хтось дивитиметься офіційний виступ кандидата на державному телеканалі? Багато норм переносилися в кожен новий закон ще з аналогових часів.

Перші післявоєнні вибори, або вибори під час війни, будуть значно відрізнятися від того, до чого ми звикли. Не буде ідеальних умов для виборців і кандидатів. Проте ми маємо забезпечити політичну конкуренцію і вільну агітацію суб’єктів виборчого процесу. Головним майданчиком для цього стане Інтернет, який в Україні вже переміг телевізор. І цей виклик ми маємо використати як можливість для створення нового типу виборів, з урахуванням диджиталізації та максимального проникнення сучасних засобів комунікацій. Власне голосування можливо залишиться класичним – з дільницями та бюлетенями. Проте, реєстрація виборців, агітація, комунікація з кандидатом - це тепер стріми, чати, боти та онлайн-сервіси.

Але в будь-якому випадку рішення  щодо необхідності й дати проведення виборів ухвалюватиме лише український народ, а юридично забезпечуватиме українська влада відповідно до української Конституції та з урахуванням безпекової ситуації.

Спеціально для Еспресо

Про автора. Ігор Попов, експерт з політичних питань Українського інституту майбутнього

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.