Підвищення податків в Україні: хто і скільки платитиме, якщо закон набуде чинності

Президент Володимир Зеленський з дня на день може підписати так званий закон про підвищення податків. Верхова Рада розблокувала законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" і 15 жовтня він очікує на підпис президента. Якщо  президент Зеленський таки підпише документ, який критикують з усіх боків, то він набуде чинності з наступного дня після його опублікування, а частину нововведень почнуть застосовувати з 1 жовтня, тобто заднім числом.  

Середньостатистичний українець платитиме 1048,2 грн військового збору на місяць

Основне нововведення законопроєкту – збільшення військового збору з доходів українців з 1,5% до 5%. Цю норму почнуть застосовувати з 1 січня 2025 року.

За даними Держстату, середня заробітна плата за підсумками другого кварталу цього року становила 20 964 грн. Тобто кожен працівник платив в середньому  3 773,52 грн ПДФО (18%)  та 314,46 військового збору (1,5%). За новою ставкою при тій самій зарплаті військовий збір зросте до 1048,2 грн.  При цьому військовий збір не збільшать для грошового забезпечення військовослужбовців ЗСУ, СБУ, ГУР, Нацгвардії та інших силових структур. Військовослужбовці, які перебувають у зоні бойових дій, взагалі сплачувати військовий збір не повинні.

"Будь-яке підвищення податкового навантаження на фонд заробітної плати матиме негативні наслідки для нашої економіки буде мати негативні наслідки", – каже у коментарі "Еспресо" народна депутатка Ніна Южаніна. – До того ж маємо яскраву несправедливість, коли і з мінімальної, і з величезної зарплати  вираховується один і той же відсоток. Тому вплив підвищення ставки військового збору податків для людини з і зарплатою 12 тисяч гривень і зарплатою 100 тисяч  гривень буде різний. Для того, хто рахує кожну копійку, це буде відчутне скорочення доходів". 

У Європейській Бізнес Асоціації переконані – збільшення податкового навантаження, зокрема військового збору, зачепить усі бізнеси, які платять офіційні зарплати.

 "Особливо це відчують сфери, в яких витрати на оплату праці складають більшу частину собівартості, наприклад IT, креативні індустрії, консалтинг, сфера послуг тощо. За даними опитування Європейської Бізнес Асоціації, 55% компаній не зможуть компенсувати співробітникам підвищення військового збору, тож це призведе до зниження реальних доходів людей, – каже менеджерка податкового комітету ЄБА Наталія Артемчук. – Водночас через зростання податкового навантаження (ЄСВ, військовий збір) 11% компаній муситимуть частково скорочувати бізнес чи виробництво через підвищення податків, а 56% - скорочувати інші важливі витрати.

ФОПи також стануть платниками військового збору

Підприємці, які працюють на спрощеній системі оподаткування, також стануть платниками військового збору, хоча досі платили його лише з зарплат найманих працівників. Для них норма набуде чинності з 1 жовтня.

Підприємців І,ІІ та ІV груп спрощеної системи оподаткування платитимуть військовий збір у розмірі 10% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня звітного року. Тобто 710 грн на місяць. Це означає, що підприємець платитиме військовий збір з зарплати кожного працівника і додатково – 710 грн за себе.

Для фізичних осіб підприємців та юридичних осіб ІІІ групи, ставка військово збору становитиме 1% від доходу. Тобто якщо раніше до них застосовували ставку єдиного податку 5% від доходу, то тепер це буде 6%. 
 

"Для тих підприємців, які й так намагаються вижити в умовах військових дій, це додатковий фінансовий тиск, що може призвести до закриття бізнесів. Це, своєю чергою, зменшить кількість робочих місць, скоротить надходження до бюджету в довгостроковій перспективі і призведе до зростання рівня безробіття, – вважає голова Національної асоціації підприємців Ростислав Пшемінський. – У зв'язку з цим, велика частина бізнесу, який і без того працює в складних умовах, може або піти "в тінь", або взагалі припинити свою діяльність. Тобто це лише посилить тінізацію економіки та створить серйозну загрозу для стійкості державних фінансів".

При цьому Ростислав Пшемінський, який віднедавна також є військовослужбовцем вважає, що навряд чи збільшення військового збору суттєво поліпшить забезпечення військових, натомість може позначитись на волонтерських зборах.

 "Збільшення податків власне загальмує діяльність волонтерів, які закривають значну частину потреб військових", – каже Ростислав Пшемінський.

Чим небезпечна норма про податковий аванс для АЗС

 Відповідно до законопроєкту, за кожну АЗС доведеться платити податок на прибуток авансом:   

- 30  тис. грн на місяць з кожної заправки, де продають лише скраплений газ;  

- 45 тис. грн у разі реалізації кількох видів пального, але якщо на продаж скрапленого газу припадає не менше 50%;                

- у розмірі 60 тис. грн в усіх інших випадках.         

"Проблема авансового платежу у тому,  що є фіксована сума податку, незалежно від об'єму продажу на конкретній АЗС. Хоча прибуток напряму залежить від кількості проданого товару. Виходить, що АЗС на якомусь жвавому перехресті, чи заправка десь між селами, мають сплачувати однакову суму – 60 тис. грн авансу. Найцікавіше, що переплачена сума податку не повертається платнику і не йде в рахунок майбутніх платежів", – каже експерт паливного ринку Леонід Косянчук.

На його думку, АЗС, які б відповідали критеріям для сплати 30 чи 45 тис. грн податку на прибуток в Україні практично немає. Тобто усі платитимуть 60 тис. грн на місяць. Або 80 тис., якщо на АЗС торгують також алкоголем та тютюном. 

"Переконаний, цю норму пан Гетманцев просунув з подачі мейджорів –преміальних мереж, які мають в Україні понад 300 і більше АЗС. От вони порахували, скільки в середньому платять податку на прибуток з кожної заправки і пролобіювали саме ці суми, – каже експерт. –  Як правило, у мейджорів ціни на 6-8 грн вищі, ніж в інших мережах. І от тепер нарешті хлопці зможуть втілити давню мрію – руками держави знищити собі конкуренцію. Що відбувається нині?  Більша частина АЗС з числа дискаунтерів, які торгують за помірними цінами, уже з 1 жовтня (а якщо президент підпише, то закон буде діяти заднім числом – з 1 жовтня) працюватимуть в мінус. Уже  сьогодні велика кількість АЗС збираються повернути ліцензії державі, замотати шланги і не торгувати, бо так вигідніше". 

На думку експерта, це призведе до того, що крупні гравці за копійки скуповуватимуть нерентабельні АЗС і далі торгуватимуть там уже під своїм брендом.  А невеликі заправки, які не зацікавлять ці мережі, можуть просто закритись, тож може виникнути ситуація, що далеко від міст може у радіусі сотні кілометрів може не залишитись жодної заправки.

Рекордні податки для банків, але не для казино

Законопроєкт встановлює рекордні ставки податку на прибуток для банків –  у розмірі 50% за 2024 рік. Для небанківських фінансових установ (ломбарди, кредитні спілки, інвестфонди) ставка податку становитиме  25% з 2025 року.

Очевидно таку рекордну ставку податку на прибуток банків встановили з огляду на інформацію НБУ про рекордні прибутки українських банків під час війни. За підсумками січня-травня цього року,  чистий прибуток після утримання податків з платоспроможних українських банків склав 67,968 млрд гривень, що на 26,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це при тому, що і за 2023 рік банки отримали рекордно високі прибутки.

При цьому на заході Європейської бізнес асоціації "Глобальний прогноз. Зміцнення єдності" голова НБУ Андрій Пишний розкритикував пункт про підняття податку для банків до 50%. "Ризики від такого кроку (підвищення податку на прибуток до 50% - ІФ-У) для розв'язання завдання фінансування дефіциту та стабільного зростання кредитування будуть більшими, ніж користь... Баланс досить крихкий і його треба підтримати", – цитує голову НБУ "Interfax-Україна".   

До слова, для банків від початку цього року діє підвищена ставка податку на прибуток на рівні 25%. Однак є ще одна надприбуткова сфера, податки для якої підняти не ризикнули. 

"Наповнювати бюджет можна, якщо не займатися лобізмом певних секторів економіки, які навіть важко назвати господарським видом діяльності. Маю на увазі гральний бізнес, – каже Ніна Южаніна. – Можна ж було використати європейські підходи до оподаткування цієї галузі, натомість у нас гральний бізнес оподатковується на рівні звичайної пекарні. В усіх країнах вони сплачують 50% податку на прибуток. Наші ж не спромоглися навіть до 25% підняти, що дало б такий же ресурс для бюджету, як підняття військового збору для людей". 

400-500 млрд гривень на оборону ховаються у тіні

Чи не основний момент, за який критикують це законопроєкт – відсутність інструментів для боротьби з тіньовим бізнесом, на який очікували ті, хто працює легально і сплачує податки. 

"Бізнес розуміє необхідність залучення додаткового фінансування для сил оборони, тому продовжить вкладатися в оборону держави податками. Заразом бізнес-спільнота наполягатиме, що одночасно з будь-яким підвищенням податків для сумлінного бізнесу мають бути продемонстровані результати боротьби з тіньовим сектором економіки, контрабандою, сірими ринками, зарплатами "в конвертах"  тощо, – каже Наталія Артемчук. – Додатковий тягар знову лягає на плечі тих, хто і так сумлінно сплачує податки."

"В тіні, за різними оцінками, наразі якраз і ховаються ті 400-500 млрд гривень, які шукає уряд на фінансування оборонних потреб", – каже Наталія Артемчук.

Ростислав Пшемінський переконаний, що збільшення податкового навантаження на "білий" бізнес у той момент, коли є велика частка тіньової економіки, замість зростання надходжень до бюджету, може призвести до їх зменшення.

"Законопроєкт №11416-д може призвести до протилежних результатів від тих, на які сподівається уряд. Замість збільшення надходжень, ми можемо зіткнутися з новою хвилею банкрутств, закриття бізнесів та зростання тіньової економіки. Це вдарить по громадянах, підприємцям та державі, – каже він. – Ми повинні бути обережними і уважно стежити за тим, як приймаються такі рішення, аби вони не перетворилися на інструмент, який зіграє на руку ворогу, послабивши економіку та дестабілізувавши країну зсередини".

Закон порушує Конституцію та податковий кодекс

Шкідливим цей закон вважає і Ніна Южаніна.

"Вперше в історії України, коли від найменших асоціацій і звичайних людей до великих роботодавців, які дають найбільше робочих місць, всі висловлюють негативне ставлення до проєкту, про несприйняття таких дій влади і про недовіру інвестора до країни, – каже депутатка. – Крім того, документ порушує норми Конституції та Податкового кодексу. Але усі прикриваються "специфічним періодом в житті країни, тому, типу, нічого говорити про законність".

Основне зауваження до документа – те, що його норми планують застосовувати заднім числом. У Податковому кодексі чітко передбачено "зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року (п.  4.1.9 ст. 4 Податкового кодексу). Тобто якщо зміни до оподаткування, прийняті після 1 липня цього року, то їх уже мали б застосовувати навіть не з 1 січня 2025 року, а з 2026 року.

Те, що окремі положення не відповідають Конституції, не узгоджуються із законами України та не враховують правову позицію Конституційного Суду України, зауважили також в головному юридичному управлінні Верховної Ради. Зокрема, документ порушує 58 ст. КУ, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За оцінкою юристів ВРУ, суперечить нормам і КУ, і ПК про норма про те, що переплачені авансові платежі податку на прибуток не повертають платникам і не можуть бути зараховані у рахунок інших податків та зборів. Це не відповідає принципу рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, який полягає у забезпеченні однакового підходу до всіх платників податків.

Те, що закон не зовсів відповідає нормам, не приховує і його автор автор - голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев. 

"Я б не хотів тут юридичних дискусій, бо вони мене дискредитують. Чому? Бо я все ж доктор юридичних наук і я точно знаю, що це порушення. Тобто так робити не треба",  - заявив  він в інтерв'ю "Українській правді". При цьому додав, що рішення підняти податки все ж правильне і він не очікує, що будуть спроби скасувати його у Конституційному Суді.

"Дійсно, закон треба було подати до Верховної Ради раніше. Якби я був на місці Кабінету міністрів, то це питання було б розв'язане ще у 2023 році, коли ухвалювався бюджет-2024. Це було б правильно і чесно, - каже він. - Але за своєю суттю це рішення правильне. Якщо немає грошей на армію, то де їх брати? Їх необхідно брати в людей, розкладаючи цей податок порівну на всіх. Мені здається, що будь-які дискусії на цю тему, які ми чули в залі парламенту, у соцмережах чи від псевдоекспертів про те, що не потрібно піднімати податки, дискредитують нас як країну".