Інтерес Польщі - це перемога України і наша їй допомога. Заяви влади і опозиції про стосунки з Україною

На її думку, українській владі вдалося деполітизувати цю проблему завдяки дорожній карті по моніторингу та верифікації експорту до цих країн. Це документ Кабінету Міністрів України (прийнятий 26 вересня), який визначає нову процедуру експорту кукурудзи, ріпаку, соняшника та пшениці до п’яти держав ЄС. Тепер українські експортери для експорту цих зернових культур до Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини повинні отримати ліцензію Мінекономіки України за погодженням з Мінагрополітики України.  

"Жест доброї волі"

Болгарія та Румунія вже прийняли цю українську дорожню карту, Словаччина її вивчає, натомість Угорщина і Польща поки що не міняють рішення про запровадження ембарго на українське зерно. Хоча, здається, лід поволі почав скресати й у відносинах цих держав з Україною.

Міністри сільського господарства Вишеградської групи (Польща, Словаччина, Угорщина, Чехія) за результатами засідання у вівторок 26 вересня звернулися до свого українського колеги з пропозицією, щоб Україна відкликала скаргу до Світової організації торгівлі (СОТ) щодо зернового ембарго. Це, на їхню думку, має "покращити атмосферу у взаємних відносинах".

У перекладі на зрозумілу мову заява "вишеградських" міністрів може означати, що прийняття української дорожньої карти має полегшити становище Польщі та Угорщини. Це своєрідний "жест доброї волі", який, однак, кардинально відрізняється від "жестів" російських окупантів.

Очевидно, ми відступати не будемо, бо на заміну прийняття дорожньої карти по моніторингу та верифікації експорту до 5 країн Європи, для України відновлюється повністю Угода про вільну торгівлю з ЄС. В такому разі ціна завершення скандалу з ембарго невелика. Її можна заплатити без ризику завдання шкоди інтересам українській економіці та політиці. Крім того, Україна потребує єдності країн-членів ЄС у питанні нашої європейської інтеграції.

Політика не зміниться ні на міліметр

У вівторок Громадянська платформа представила своє бачення "стабілізації польсько-українських відносин". Громадянська платформа - це найвпливовіша партія польської опозиції, її лідером є Дональд Туск. Прем’єр-міністр Польщі у 2007-2014 рр., голова Європейської ради у 2014-2019 рр. і голова Європейської народної партії 2019-2022 рр. Політик дуже добре відомий в Україні, справжній друг нашої країни.

Для дискусії про стосунки між нашими державами й польську політику щодо України Туск зібрав спеціальну нараду, до участі в якій запросив військових, експертів з економіки, сільського господарства і зовнішньої політики. Були колишні головнокомандувачі Війська польського, Радослав Сікорський (міністр закордонних справ 2007-2014), Павел Коваль (колишній віцеміністр закордонних справ) і Міхал Колодзейчак (лідер Агро-Унії, яка започаткувала протест щодо імпорту українського зерна).

"Польська влада – втратила керованість" – так Туск гостро розцінив політику правлячої партії Право і Справедливість (ПіС) щодо України. - "Маємо чітке враження, що стратегія (польської влади ред.), якщо вона взагалі існує, щодо сьогодення і майбутнього польсько-українських відносин, а також щодо дій Польської держави у зв’язку з наслідками російсько-української війни, ґрунтується на емоціях або партійних інтересах".          

Він наголосив, що цілі та інтереси Польщі не змінилися від початку війни. "Інтерес Польщі, і це зрозуміло само собою, - це перемога України. Це напряму стосується також питань економіки й проблеми біженців. Тут польська політика не має змінюватися ні на один міліметр. Підтримка воєнної спроможності України не може піддаватися сумніву".

Туск підкреслив, що велика допомога, яку поляки надали Україні та українцям у перші місяці широкомасштабного вторгнення, - це "неоціненний капітал", який не може бути втрачений. Бо саме на цьому капіталі має будуватися нова геополітична ситуація в Центральній та Східній Європі.

Присутні на нараді генерали запропонували створити міжнародну раду, завданням якої буде координація військової допомоги Україні, що проходить через "хаб" біля Ряшева. Польща повинна також збільшити кількість українських солдатів, які проходять навчання в їхній країні.    

Павел Коваль констатував, що в Польщі з’явився унікальний шанс збудувати тривалі й близькі відносини з Україною, а також відкрити "великий, історичний шлях торгівлі", що поєднає Балтійське і Чорне моря. Для цього мають бути підписані двосторонні секторальні угоди або ж новий міждержавний договір.

Нарада політиків та експертів Громадянської платформи важлива з двох причин.

По-перше, польська опозиція представила власну програму розвитку польсько-українських відносин, фундаментом якої є надзвичайно позитивний досвід взаємин між нашими державами й народами після 24 лютого 2022 р. За цією програмою, Польща – дружня до України. І така, що в найтяжчий момент для існування нашої держави та нації підставила своє по-справжньому братнє міцне плече. І не ставила питання про те, як Україна їй за це віддячить. Бо українська вдячність для неї очевидна і записана в національній пам’яті на довгі десятиліття.

По-друге, не зважаючи на те, що польська влада жорстко розкритикувала Туска і його слова, лідер опозиції домігся свого. У польсько-українських відносинах з’явилася альтернатива до політики керівної партії. Політики, яку ПіС почала втілювати з квітня ц. р., а її мета та способи реалізації стали загадкою не лише для українців, але й поляків та союзників Польщі.    

Заява Моравецького, що здивувала світ

Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький оприлюднив заяву (21 вересня) про те, що Польща "вже не передає Україні жодного озброєння". Його слова здивували українців, багатьох навіть налякали, хоч насправді польські фірми продовжують постачати озброєння, яке Україна закуповує згідно з чинними контрактами.

Заяву Моравецького широко обговорювали світові медіа, вбачаючи в ній ознаку суттєвого послаблення проукраїнської міжнародної коаліції. Світові політики також сприйняли її серйозно. Американська адміністрація запросила в Польщі роз’яснень щодо цього, з аналогічним проханням до польського міністра оборони звернувся його німецький колега.

Твердий ґрунт проукраїнської політики

Впливове видання "Rzeczpospolita" і відома радіостанція RMF FM запитали про думку самих поляків щодо заяви Моравецького. Результати опитування показали (опубліковані 27 вересня), що думки респондентів розділилися майже порівно: 47,2% позитивно оцінили слова Моравецького, натомість 44,5% - негативно.

Вектор оцінки чітко корелюється з політичними симпатіями самих поляків: слова прем’єр-міністра позитивно сприйняли 71% прихильників ПіС і лише 30% симпатиків опозиції. У першій групі переважають чоловіки (51% позитивних оцінок), люди старші 50 років (60%) і мешканці села (60%). Ця кореляція ще видніша серед тих, хто отримує інформацію з державного телебачення – 75% тих, хто дивиться TVP.  

Отже, у своєму антиукраїнському повороті у політиці чинна польська влада орієнтується на половину поляків, що, звісно, багато. Але друга половина польського суспільства твердо підтримує надання допомоги воюючій Україні.
І саме до цієї частини своїх земляків звернувся Туск зі своїми колегами. Вони правильно розуміють, що підтримка України до повної перемоги відповідає фундаментальним інтересам Польщі. Вони також відчувають, що для реалізації такої політики існує твердий ґрунт суспільної підтримки.