The Wall Street Journal: Усередині елітного українського підрозділу: місія із захоплення північнокорейського солдата
Україна хотіла показати, що північнокорейські війська воюють пліч-о-пліч з російськими солдатами. Для цього знадобилася місія, сповнена ризику
Про це йдеться у статті The Wall Street Journal, переклад якої наводить Еспресо.
Президент України Володимир Зеленський нагородив орденами Богдана ІІІ ступеня Хмельницького та «За мужність» ІІІ ступеня воїнів Сил спеціальних операцій ЗСУ, які взяли першого полоненого військовослужбовця з Північної Кореї під час спеціальних дій у Курській області рф., Фото: скріншот
Українські спецпризначенці оточили північнокорейця, який лежав сам поранений у лісі на території Росії в Курській області. Побачивши українців, молодий солдат у відчаї підняв ручну гранату, погрожуючи нею.
Командир української групи, капітан з позивним “Зелений”, зробив крок уперед, намагаючись заспокоїти його, використовуючи кілька корейських фраз, які вивчив саме для такої ситуації.
"Брате, все гаразд", - намагався заспокоїти його Зелений.
До цього моменту, на початку цього місяця, тисячі північнокорейських солдатів, які воювали далеко від дому на боці Росії, були вбиті чи поранені, але жодного з них не захопили в полон. Деяких убили свої ж, щоб не допустити їхнього полону після отримання поранень; інші обрали самогубство, аби не здатися, і, за словами українських військових та наданими ними відеоматеріалами, щонайменше один із солдатів наклав на себе руки, вигукуючи ім’я Верховного лідера Кім Чен Ина.
Фото: https://www.facebook.com/usofcom
Тепер перед командою 8-го полку Сил спеціальних операцій України, яка оточила північнокорейського солдата, постало делікатне завдання: взяти його в полон, і водночас зберегти власні життя.
Росія і Північна Корея публічно не визнали розгортання, як стверджують Київ і його західні союзники, 12 тисяч північнокорейських військових на полі бою найбільшої війни в Європі з часів Другої світової війни. Українські офіційні особи кажуть, що використання північнокорейських військ є ознакою того, що війна набуває нового, глобального виміру, оскільки вона триває вже четвертий рік, і Київ очікує рішучої відповіді від своїх союзників.
Північнокорейські війська вперше з'явилися на полі бою в середині грудня, в Курській області Росії, яка частково окупована Україною з серпня.
Північнокорейці, яких використовували в піхотних атаках без значної підтримки бронетехніки чи артилерії, потрапили на відео, зняті українськими дронами, де їх розстрілювали, коли вони йшли через відкриті поля. Українські солдати зазначають, що їх вражає готовність північнокорейців просуватися вперед, навіть коли їхні товариші гинуть поруч із ними.
Фото: https://www.facebook.com/usofcom
Росія публічно не визнала, що використовує солдатів з армії іншої країни, а документи, знайдені українськими військовими у загиблих північнокорейців, схоже, були видані для того, щоб створити враження, що вони родом з Росії.
Українські військові ризикують, щоб захопити північнокорейців на полі бою та довести їхню участь, однак російські та північнокорейські війська роблять усе можливе, щоб приховати та знищити поранених північнокорейських солдатів, повідомляють південнокорейські офіційні особи.
"Наші бійці, які бачили, як гинули їхні товариші, безжально вбивали тих, хто намагався здатися," — йдеться у документах, вилучених українськими військовими у неназваного офіцера північнокорейської армії після його загибелі в бою. Ці документи опублікував корейський відділ Фонду захисту прав людини, який допомагає українським спецпризначенцям аналізувати матеріали, отримані від північнокорейських солдатів.
За словами українських солдатів, північнокорейські військовослужбовці також віддають перевагу смерті перед полоном, маючи при собі гранату, щоб підірвати себе, або, в рідкісних випадках, саморобний ніж, яким перерізають собі артерії. Один північнокорейський солдат, якого українці захопили живим, був тяжко поранений і помер під час транспортування, повідомляють українські офіційні особи.
"Їхня мотивація на високому рівні, – сказав Зелений. – Їхня фізична підготовка на високому рівні, а готовність померти така сама".
У січні його група розробила операцію із захоплення північнокорейського військовополоненого.
Протягом кількох днів вони вивчали пересування приблизно восьми північнокорейців, розміщених у лісі в Курській області. Після ретельного планування місії та вибору маршрутів для проникнення й відходу українська команда, одягнувшись у камуфляж, щоб злитися з пізньозимовою рослинністю, вирушила в дорогу опівдні 9 січня.
Українці проклали свій шлях через мінне поле — найкоротший маршрут — і влаштували засідку північнокорейцям, які швидко відступили. "Вони зрозуміли, що не можуть із нами воювати", — сказав Зелений.
Саме так і планували українці. Тепер вони могли обшукати територію у пошуках поранених солдатів. Спочатку вони не помітили чоловіка, який тихо лежав на холодній землі серед дерев.
Помітивши його, Зелений підійшов. Північнокореєць підняв гранату, ніби погрожуючи підірвати себе, згадує український офіцер.
Зелений спробував заговорити вивченими нашвидкуруч корейськими фразами, а потім перейшов на російську: "Все гаразд. Я допомагаю".
Зелений і його люди також мусили залишатися готовими до негайного відступу, щоб вижити.
"Я постійно стежив за його руками", — сказав він.
За допомогою жестів Зелений показав першу допомогу, яку хотів надати на пораненій нозі чоловіка. Північнокореєць підняв руку і провів нею вниз, ніби показуючи, що був поранений дроном.
Зрештою, він здався і віддав гранату.
"Ми поводилися з ним, як з дитиною. Ми не хотіли, щоб він завдав собі шкоди", - сказав Зелений.
Записки рядового Джонга, Фото: https://www.facebook.com/usofcom
Чоловік викинув усе своє спорядження та зброю, залишивши лише гранату, що, за словами Зеленого, є типовим для північнокорейських солдатів, які намагаються покращити свою мобільність для втечі. Зелений розповів, що раніше знаходив інших загиблих північнокорейських солдатів, у яких в сумках для гранат була лише дешева ковбаса, але цей у лісі не мав ні води, ні їжі. На відеозаписі пізнішого допиту солдат розповів, що був поранений кілька днів тому й покинутий своїми товаришами.
Українці почали нести північнокорейця у бік своїх позицій.
"І тоді почався Армагеддон," — сказав Зелений.
Російські гаубиці почали надзвичайно інтенсивно обстрілювати українців та їхнього полоненого, коли ті пересувалися лісом.
Зелений і його бійці несли полоненого через дошки, покладені поверх російського колючого дроту. Вони бігли з ним через мінне поле, а потім розбіглися по будівлях і підвалах, очікуючи на евакуацію, поки артилерійські снаряди вибухали позаду.
Росіяни "використали всі ресурси, які мали в той момент, просто щоб позбутися і корейця, і нас," — сказав Зелений.
Українці помістили полоненого в підвал, де лежали тіла загиблих північнокорейців. Чоловік із коротким чорним волоссям і тонкими вусами, здавалося, перебував у шоковому стані від болю.
Очевидно, побоюючись тортур, він не дозволяв зробити ін’єкцію Налбуфіну, сильного знеболювального, доки один зі спецпризначенців жестами не показав, що вони лише намагаються відсунути його одяг, щоб ввести препарат. Побачивши своїх загиблих товаришів, північнокореєць попросив сигарету.
Артилерійський обстріл тривав із такою інтенсивністю, що це здивувало навіть Зеленого, який добре знає цю місцевість і російську тактику.
Як тільки настала п'ятихвилинна перерва в бомбардуванні, евакуаційний автомобіль помчав до місця призначення. Зелений із командою завантажили північнокорейця, і машина миттєво рушила. Спецпризначенці виконали своє завдання.
Пізніше один з допитувачів запитав північнокорейця, який лежав на двоярусному ліжку з перев'язаною рукою: "Ви знаєте, де ви перебуваєте?". Той похитав головою. "Чи знаєте ви, що воюєте проти України?". Полонений знову похитав головою.
Допит зняли на відео, яке президент України Володимир Зеленський опублікував 12 січня, оголосивши про захоплення двох північнокорейських полонених. Другого, захопленого окремо десантниками 95-ї десантно-штурмової бригади, також показали у відео — з перев’язаною головою та сильно набряклою щелепою. Він не говорив, очевидно, не міг говорити.
Північнокореєць, захоплений командою Зеленого, стрілець, якому цього року виповнюється 20 років, стверджував, що вважав, ніби перебуває на навчаннях. Пізніше, у тому ж відео, він описав, як спостерігав за загибеллю своїх товаришів під час атаки на початку січня.
Майбутнє двох полонених залишається невизначеним. Зеленський заявив, що готовий повернути їх Кім Чен Ину в обмін на українців, які перебувають у російському полоні, але наразі вони залишаються під вартою в Україні.
Допити північнокорейських солдатів дозволять дізнатися про сучасні умови життя та військову підготовку в Північній Кореї, а якщо вони вирішать втекти до Південної Кореї, це матиме значну стратегічну та символічну цінність, зазначив Лі Сонмін, директор корейського відділу Фонду прав людини, який аналізував документи й записи, знайдені українцями.
Захоплені північнокорейські солдати можуть не лише прояснити, чому вони були залучені та які конкретні завдання їм доручено, але й допомогти Південній Кореї в демонстрації незаконної діяльності Пхеньяна, додав він.
"Вони є живим доказом незаконної участі Північної Кореї у війні Росії", – зазначив Лі.
На церемонії в Києві у п’ятницю Зеленський вручив медалі всім, хто брав участь у захопленні двох північнокорейців: Зеленому та його команді, а також десантникам, які захопили іншого солдата.
У відео, де він лежить на ліжку в Києві, молодий солдат, захоплений командою Зеленого, запитав, чи українці – добрі люди. Почувши ствердну відповідь від свого допитувача, він заявив: "Я хочу жити тут".
Згодом його запитали, чи повернувся б він до Північної Кореї. Вираз його обличчя затьмарився: "Я б повернувся, - відповів солдат, - якби мені наказали повернутися".
- Актуальне
- Важливе