Скандальні заяви, лояльна команда, (не)завершена війна в Україні. Чого чекати від Трампа-президента

Від обрання до повноважень. Трамп – вдруге президент США

5 листопада 2024 року Дональд Трамп переміг на виборах президента США, отримавши перевагу у 31 штаті, у тому числі в усіх семи "хитких" штатах, відповідно набравши 312 голосів Колегії виборників (для перемоги потрібні 270 – ред.). 

Фото: Getty Images

20 січня 2025 року Трамп вдруге офіційно стане главою Сполучених Штатів – разом з віцепрезидентом Джей Ді Венсом вони складуть присягу на інавгурації 47-го президента Америки. До речі, більше про те, хто такий Дональд Трамп та чим цікава його особистість, ви можете прочитати тут. 

Традиційно інавгурація американських президентів проходить перед будівлею Капітолію у Вашингтоні. Однак цього разу через морози Трамп розпорядився провести присягу в приміщенні – у ротонді Капітолію. Востаннє там на пост вступав Рональд Рейган 40 років тому, тоді стовпчики термометрів у столиці Америки сягнули 14 градусів морозу. 

Фото: Getty Images

Цьогоріч у день інавгурації, окрім офіційної церемонії присяги, пройдуть також музичні виступи, святковий парад і низка інавгураційних балів до та після офіційних церемоній, і їх усіх Трамп планує відвідати. Саму ж інавгурацію вже охрестили найдорожчою в історії США. Трамп, найбагатший американський президент, зібрав найбільшу суму пожертв від приватних донорів. За кілька днів до інавгурації було відомо, що інавгураційний комітет отримав вже 200 млн доларів. 

Очікується, що в понеділок у Вашингтоні збереться близько 200 тисяч людей, серед них будуть як фанати Трампа, так і протестувальники. Церемонію відвідають мільярдери Ілон Маск, Джефф Безос та Марк Цукерберг. Як повідомляли ЗМІ, у місті посилюють заходи безпеки, залучають поліціянтів з інших регіонів. Загалом під час інавгурації у столиці перебуватиме близько 25 тисяч співробітників правоохоронних органів та військовослужбовців. 

На церемонії традиційно будуть присутні чинні президент Джо Байден та віцепрезидентка Камала Гарріс. Також будуть колишні президенти Барак Обама,  Джордж Буш-молодший та Білл Клінтон. Очікується, що інавгурацію відвідають низка сенаторів і членів Палати представників США, однак демократів серед них практично не буде.

Вперше в історії Америки на інавгурації президента будуть присутні іноземні лідери. Зокрема, запрошення отримали китайський лідер Сі Цзіньпін, президент Аргентини Хав'єр Мілей, прем'єрка Італії Джорджа Мелоні, експрезидент Бразилії Жаїр Болсонару, прем'єр Угорщини Віктор Орбан, опозиційна президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, хоча бути присутніми на церемонії вдасться не всім. Як відбувається інавгурація президентів у США, і які цікаві факти були в історії, читайте у нашому матеріалі.

Лояльність замість державної доцільності. Хто йде з Трампом у Білий дім

Під час своєї першої каденції президентства Дональд Трамп формував адміністрацію з представників республіканського істеблішменту та бізнес-лідерів, які згодом його розчарували. Тож цього разу, як відзначали ЗМІ, головним критерієм відбору стала лояльність. 

Зрештою при зміні президентів зазвичай більшість урядових працівників зберігають свої місця, незалежно від того, республіканцем  чи демократом є  новий господар Білого дому. Досвід федеральних службовців корисний для будь-якої адміністрації. По суті, змінюється лише політична команда на окремих посадах. Проте Трамп відкрито заявив, що має намір провести масштабну реформу та замінити функціонерів політичними призначенцями. 

У підсумку розуміємо, що лояльність особисто Трампу буде важливішою за державну доцільність. Нова команда президента формується за принципом відповідності його ідеологічним переконанням та управлінському стилю.

Перед Трампом завдання – заповнити близько 4000 урядових посад політичними призначенцями, з яких 1200 потребують затвердження Сенатом. Процес дещо спростить перехід Верхньої палати під контроль республіканців. 

Слухання щодо затвердження кандидатур на ключові посади в адміністрації Трампа вже стартували. Потенційних кандидатів опитують про їхнє минуле та кваліфікації для посади, після чого їх затверджують сенатори. 

Державним секретарем США може стати сенатор від Флориди Марко Рубіо. Колись він був конкурентом Трампа на президентських виборах, а тепер підтримує його ідеї. Давній прихильник жорсткої політики щодо Китаю та росії. Раніше також був прихильником підтримки України, але з входженням до орбіти Трампа його позиція стала більш скептичною. 

Марко Рубіо. Фото: Getty Images

Якщо призначення Рубіо, найімовірніше, пройде без проблем, то призначення міністра оборони США під питанням. На цю посаду претендує Піт Хегсет – телеведучий, який ніколи не працював у Пентагоні та не має досвіду в політиці. Крім браку кваліфікації, він ще й зазнав критики через звинувачення у сексуальних домаганнях та зловживанні алкоголем. Попри це, команда Трампа доклала значних зусиль, і Хегсет таки матиме достатньо голосів сенаторів, про що Трампові приватно сказав лідер більшості в Сенаті Джон Тун. 

У питанні України Хегсет чіткої позиції не має і, мабуть, орієнтуватиметься на думку Трампа, хоча й після повномасштабного вторгнення називав Путіна воєнним злочинцем та виступав за пришвидшення допомоги Україні. 

Наступником Вільяма Бернса у ЦРУ може стати Джон Реткліф, який вже очолював національну розвідку США у 2020-2021 роках. Його називають особисто відданим Трампу. Стосовно українського питання, у 2022 році від Реткліфа звучало кілька проукраїнських заяв, та наразі його позиція стосовно України невідома. 

Джон Реткліф. Фото: Getty Images

Раніше на посаду генпрокурора та міністра юстиції номінантом був ексконгресмен Метт Гейтц. Та через фігурування у кількох скандалах, де його звинувачували у зґвалтуванні та педофілії, він був змушений відмовитися від номінації.

Окремих топ-функціонерів Трамп затверджує одноосібно. До обов'язків вони приступлять після 20 січня, але номінанти на посади ще до того почали свою активність на публіці. Серед них Майк Волц – конгресмен з Флориди, який буде у Трампа радником з нацбезпеки. Головний противник Китаю, і той, хто обіцяє припинити карт-бланш для України. Після повномасштабного вторгнення Волц у складі делегацій Конгресу приїздив до Києва, також він підтримував законопроєкти щодо допомоги Україні, а зараз Волц долучений до перемовин щодо закінчення війни. 

Ще одне призначення – Кіт Келлог, який став спецпредставником з питань України та росії. Келлог – генерал-лейтенант у відставці. Також відвідував Україну після повномасштабного вторгнення. Під час передвиборчої кампанії Трампа був співавтором одного з попередніх планів закінчення війни, так само він заявив раніше, що шукатиме шляхи розв'язання війни в Україні упродовж 100 днів після інавгурації. А спланований його візит до Києва у січні наразі відкладається. 

Кіт Келлог, Фото: Getty Images

Трамп планує спеціально створити нову неурядову структуру – Департамент урядової ефективності (DOGE). І очолити його мають двоє бізнесменів у сфері високих технологій: Ілон Маск та Вівек Рамасвамі. Вони повинні провести реформу держуправління, оптимізувавши роботу апарату, і водночас зменшивши вплив "глибинної держави", яка часто блокувала ініціативи Трампа під час його першої каденції. Та поки незрозуміло, які у них будуть повноваження. 

Головою апарату Білого дому Трамп призначив Сьюзан Вайлз. Вона керувала його виборчою кампанією, а в адміністрації президента буде займатися персоналом, контролювати доступ сторонніх осіб до Трампа, а також вести переговори від його імені з Конгресом та представниками виконавчої влади.

Міст у 75 днів. Що змінилося у Трампа та чого чекати після інавгурації 

Ще в ході передвиборчої кампанії Трамп зробив низку заяв, які планує реалізувати, ставши 47-м президентом Америки. Обраний глава держави пообіцяв примусово виселити нелегальних мігрантів зі Сполучених Штатів, змінити федеральний уряд і ввести великі тарифи, які можуть підвищити ціни. Він також стверджував, що швидко завершить війну росії проти України. 

Напередодні інавгурації Трампа газета WSJ повідомляла, що після повернення до Білого дому нова адміністрація президента США Трампа хоче влаштувати широкомасштабні рейди щодо іммігрантів у Чикаго. Імовірно це і буде одним з перших кроків Трампа у намірах масово депортувати нелегальних мігрантів. Після цього аналогічні операції можуть бути проведені у Нью-Йорку, Лос-Анджелесі, Денвері та Маямі.

Також Трамп сказав американцям, що збільшить їхні зарплати, зменшить рахунки за електроенергію та знизить ціни на газ. Він дав обіцянки керівникам компаній, які підтримали його на виборах, зокрема ідеться про бізнеси щодо видобутку нафти, криптовалюти, дослідження космосу та штучного інтелекту. 

Політичних суперників він раніше назвав ворогами зсередини і сказав, що членів Конгресу, які розслідували бунт у Капітолії 6 січня 2021 року, слід ув'язнити. Разом з тим Трамп запропонував очистити частину федеральної робочої сили та скасувати екологічні норми. 

Виступаючи на мітингу перед своїми прихильниками у Вашингтоні напередодні інавгурації, Трамп вкотре повторив свої передвиборчі заяви. Так, він знову пообіцяв завершити війни. 

"Я закінчу війну в Україні. Я припиню хаос на Близькому Сході. І я зроблю все, щоб уникнути Третьої світової війни – а ви навіть не уявляєте, як ми близько до неї", – виголосив Трамп. 

Крім того, він пообіцяв, що протягом доби скасує "усі дурні розпорядження Байдена", і вже у понеділок мають з'явитися президентські укази, які всіх потішать. 
Також за словами Трампа, уже до вечора 20 січня буде покладено край "вторгненню" нелегальних мігрантів через південний кордон США. 

Взагалі ж у статусі обраного, та ще не повноважного президента Трамп встиг зробити порцію нових контроверсійних заяв. Як от, у листопаді висловився, що знизив би податки для громадян Канади на 60%, якби країна стала 51-м штатом Америки, а прем'єр-міністра Джастіна Трюдо назвав "губернатором Великої держави Канада". Згодом лідери Канади висловилися про те, що слова Трампа вже не сприймаються як жарт і з ним варто бути обережним. 

У грудні Трамп "зазіхнув" на розширення території Америки входженням до її складу арктичного острова Гренландія, що сьогодні підконтрольний Данії. Так він прокоментував призначення нового посла США в Данії, заявивши, що з міркувань "національної безпеки та свободи по всьому світу Сполучені штати Америки відчувають, що володіння та контроль над Гренландією є абсолютно необхідним". У відповідь на це прем'єр-міністр Гренландії Мута Егеде заявив, що острів "не продається" і "ніколи не продавався".  

Крім того, Дональд Трамп погрожував встановити контроль над Панамським каналом (судноплавний канал, що сполучає Панамську затоку Тихого океану з Карибським морем і Атлантичним океаном, розташований на території держави Панама – ред.). На цю заяву Трампа президент Панами Хосе Рауль Муліно відповів, що "кожен квадратний метр каналу належить Панамі і належатиме надалі", на що обраний президент США написав: "Подивимось!". Він також згадав китайських солдатів, які, мовляв, незаконно експлуатують Панамський канал. Тут ідеться про одну з компаній CK Hutchison Holdings, що базується у Гонконзі, яка управляє двома портами, розташованими на Карибському і Тихоокеанському входах до каналу. 

Днями також повідомлялося, що команда Трампа хоче, щоб венесуельський диктатор Ніколас Мадуро залишив пост глави держави. Як саме це може бути реалізовано – поки що незрозуміло. Axios пише, що Венесуела за Мадуро стала величезною проблемою для Латинської Америки і США. На неї припадає найбільша сучасна міграція у Західній півкулі. За останнє десятиліття від режиму Мадуро втекли близько 8 млн осіб.

Видання відзначає, що інтерес Трампа до Венесуели є частиною ширшої політики нацбезпеки, що формується. Власне, його заяви про купівлю Гренландії, погроза повернути контроль над Панамським каналом, зокрема через присутність там Китаю, і загалом така тактика містить припущення щодо анексії Канади та щодо правильного вторгнення в Мексику. 

Інавгурація Дональда Трампа викликала масові протести, що відбулися напередодні в центрі Вашингтона. "Народний марш" пройшов повз Білий дім та меморіал Лінкольна, а його учасники, що виступали за права жінок, расову рівність та захист громадянських свобод, протестували проти політики Трампа, яка, на їхню думку, є загрозою для конституційних прав меншин та вразливих груп. Дехто з протестувальників висловив незгоду з тиском Трампа на Канаду. Наприклад, серед плакатів був ось такий: "Ми не ваш 51-й штат". 

Отож, нові мита на імпорт, боротьба з міграцією, перемовини щодо війни в Україні – саме цим має намір зайнятися Трамп відразу після інавгурації, якщо вірити його заявам. Як зауважує DW, усі його дії в перші дні на посаді матимуть радше символічне значення. Імовірно, частина з них стосуватиметься внутрішньої, а частина – міжнародної політики. Так новий лідер намагатиметься показати американцям, що налаштований серйозно, і водночас продемонструвати всьому світу міць Америки. 

Для швидкого втілення обіцянок в життя Трампу доведеться видавати президентські укази (Executive Order) – така процедура не потребує залучення Конгресу. За законом у США, укази можуть стосуватися лише обмеженого кола питань, зокрема це нацбезпека, зовнішня політика, нормативно-правове регулювання. Власне 20 січня, як очікується, буде підготовлено цілу низку таких декретів, які Трамп зможе підписати. 

Усе це лише наші припущення, бо напевно тільки команда Трампа знає, що заплановано на перші дні перебування президента у Білому домі. За словами експертів, Трамп має діяти швидко, аби встигнути до проміжних виборів у Конгрес США у 2026 році – до того часу Республіканська партія має більшість і в Сенаті, і в Палаті представників. 

До того ж мандат має терміни, політичний капітал також зменшується. Трамп усвідомлює, що вже не зможе балотуватися у 2028 році, тому має встигнути вкластися в один термін з усім, чого він хоче домогтися.

Від доби до пів року. Чи справді Трамп може завершити війну в Україні

Повернімося ще до заяв про Україну, що лунали з Трампових вуст. У передвиборчих перегонах він запевняв, що за 24 години завершить війну. Втім, не уточнював подробиць, як він планує це зробити. Разом з тим висловлювання Трампа сигналізували, що він підтримує угоду, за якою РФ збереже частину анексованих територій України. Бачимо, що тепер він знову нагадав про завершення війни, але вже без таймінгу виконання. 

Через день після того, як підтвердилася перемога Трампа на виборах 5 листопада, він провів телефонну розмову з президентом Росії Путіним. WP писало, що під час дзвінка обраний американський президент порадив російському президентові не вдаватися до ескалації війни в Україні та нагадав йому про значну військову присутність США в Європі. Також йшлося про цілі миру на європейському континенті, і Трамп висловив зацікавленість у подальших розмовах з Путіним, щоб обговорити "незабаром розв'язання війни в Україні". Імовірно, це незабаром вже близько, позаяк Трамп планує зателефонувати Путіну за кілька днів після інавгурації й домовитися про особисту зустріч. 

Раніше в інтерв'ю hromadske екскомандувач Сухопутних військ США в Європі генерал Бен Годжес висловив думку, що Трамп і його команда вже почали змінювати тон щодо України, що звучав під час передвиборчої кампанії обраного президента. 

Бен Годжес, Фото: Getty Images

"Я не чув, щоб майбутній віцепрезидент Джеймс Венс робив антиукраїнські заяви після виборів. Новий радник президента США з питань національної безпеки Майк Волц загалом підтримує Україну. Кандидат на посаду державного секретаря США, сенатор Марко Рубіо має проукраїнську позицію", – зазначив Годжес.

Крім того, спецпредставник США з питань України та росії генерал Кіт Келлог, за словами Бена Годжеса, дуже прихильно ставиться до України та є справжнім яструбом щодо росії. Як ми вже згадували вище, Келлог був автором співавтором плану завершення війни в Україні (навесні 2023-го – ред.). Мета документа – спонукати Україну та росію якнайшвидше розпочати мирні переговори, використовуючи різні важелі впливу. Зокрема, Україна в разі неучасті у перемовинах ризикуватиме тотальним скороченням військової допомоги від Америки, а росія, навпаки – суттєвим посиленням підтримки України з боку Вашингтона. 

Саме за цим планом, як вважають експерти, намагатиметься діяти Дональд Трамп після вступу на посаду. Зрештою, раніше від нього ці тези вже звучали у ЗМІ, коли він відповідав, як саме буде спонукати до миру і Зеленського, і Путіна.

Щодо важелів впливу на росію, за даними Bloomberg, радники новообраного президента розробляють стратегію санкцій задля досягнення дипломатичної мирної угоди, розглядають два підходи. Один з них передбачає деякі заходи на користь підсанкційних російських виробників нафти, які могли б допомогти укласти мирну угоду. Другий варіант ґрунтуватиметься на запровадженні нових санкцій, посилюючи тиск на росію для збільшення важелів впливу. 

Поки що прагнення розпочати переговори якомога швидше – це головна зміна курсу США, яка простежується порівняно з лінією адміністрації Джо Байдена. А слова Трампа про завершення війни за добу залишились серед гарних заяв у його передвиборчій кампанії. Адже згодом той же Кіт Келлонг сказав, що сподівається знайти вирішення для розв'язання війни в Україні протягом 100 днів після інавгурації. 

Та усе виглядає значно складніше. Днями The Telegraph написав, що радники Трампа не прогнозують суттєвого прогресу у завершенні війни Росії проти України упродовж принаймні найближчих 6 місяців. Так, ідеться про припинення війни, і тут є три ключові питання для врегулювання війни, про що сказав Майк Волц – кого запросять за стіл переговорів, як їх посадять, та які рамки угоди будуть. 

Більшість американських посадовців, як з команди ще чинного президента Джо Байдена, так і Дональда Трампа, який 20 січня обійме посаду, кажуть, що російські війська залишаться на українських територіях. У потенційній угоді Трампа з Путіним росія, найімовірніше, збереже війська на 20% території, які окупувала, пише NYT. Таким чином, це буде перемир'я подібне до того, що зупинило, але не поклало кінець Корейській війні.

Та як зауважує видання, найскладніша частина потенційної угоди – необхідність гарантувати, що Кремль не скористається припиненням бойових дій, щоб переозброїтися, набрати та навчити нові сили, винести уроки з помилок і знову напасти на Україну.   

Припинення вогню може бути забезпечено європейськими миротворчими силами, найімовірніше, на чолі з британськими, німецькими та французькими військами. Водночас ключовим моментом буде те, чи захоче Трамп зберегти центральну роль США у наданні розвідданих, зброї та дозволу Україні завдавати ударів по російській території.