Трамп не просить, а вимагає, і не в Бога, а в решти світу
Ті, хто приймає гучні заяви Трампа за чисту монету, мої вам співчуття. Він цим і купує, але навіщо ж вам купуватися?
Один з принципів ведення бізнесу Трампа - "ніколи не визнавай свою поразку". Звідси події в Капітолії 06.01.2021. Звісно, на межі й навіть за межею фолу, але в кінцевому підсумку Трамп чесно виграв нові вибори. Спрацювало.
Інший принцип ведення бізнесу Трампа - "тисни, поки піддається; коли вже нема куди тиснути далі, сідай домовлятися". Його гучні заяви — це лише один із засобів тиску для формування найкращої переговорної позиції.
Не знаю, чи так буде з Росією (чи не злякається тут Трамп надто тиснути), але з НАТО вийшло саме так: Трамп своїми гучними заявами налякав союзників; ті, налякані, заворушилися і вперше за багато десятиліть стали хоч трохи самі перейматися власною безпекою.
І це дуже добре одразу з кількох причин:
- США вже давно "не витягують" самотужки як "світовий поліціянт" ні в економічному, ні у військовому плані;
- коли Європа взагалі не піклується про власну безпеку, бо за все заплатять і всіх прикриють США;
- це не дуже справедливо стосовно США, у т.ч. в суто економічному плані,
- також погано для безпеки в Євразії та світі загалом.
Читайте також: Чому Трамп — реакція на хворобу, але не ліки
Тому, коли Трамп каже в інтерв'ю, що він "врятував НАТО", в цьому є рація: він реанімував блок, який з "євроатлантичного" практично перетворився на "США плюс".
Те саме з Канадою, Гренландією і Панамою: вийде буквально реалізувати ці заяви (що надзвичайно малоймовірно) - Трамп, звісно, від цього не відмовиться; а не вийде — тиск покаже, яку реальну найвигіднішу для США угоду можна буде витиснути в усіх цих напрямах.
Був такий радянський анекдот: чому в носорога один ріг, а в усіх звірів по два? Відповідь: бо розумні звірі, коли писали Богові заявки на отримання рогів, про всяк випадок попросили по чотири, і лише носоріг, як чесний бовдур, попросив два. Ну отак і з Трампом, тільки він не просить, а вимагає, і не в Бога, а в решти світу.
Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе