День пам'яті та скорботи 22 червня: вшануємо загиблих у війні

Цей день нагадує нам про страшні події, що відбувалися на українській землі під час Другої світової війни, а 22 червня стало символом глибокої скорботи та вічної пам'яті про жертв війни, які залишили невиліковні рани у серцях усіх українців.

Офіційно ця скорботна дата була затверджена відповідно до Указу Президента України від 17 листопада 2000 року №1245/2000 під назвою "Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні".

Історичний контекст

22 червня 1941 року, о 04:00 ранку, нацистська Німеччина напала на Радянський Союз, попри підписаний Договір про ненапад між Німеччиною і СРСР. Для України, яка була однією з основних арен бойових дій, це стало початком жахливого періоду страждань та руйнувань. Війна забрала життя мільйонів українців, серед яких були солдати, партизани, мирні жителі, жінки, діти та люди літнього віку. Українські міста та села були зруйновані, економіка країни зазнала величезних втрат.

Важливо зазначити, що участь українців у Другій світовій війні не обмежувалася лише періодом 1941—1945 років, коли відбувалося протистояння між СРСР та Третім Райхом. Війна фактично розпочалася для України ще раніше, оскільки наша територія стала ареною бойових дій від самого початку.

Карпатська Україна була втягнута у війну ще до її початку. Так, 14 березня 1939 року, угорські війська за підтримки нацистської Німеччини вдерлися на територію Карпатської України. Збройний спротив українців тривав лічені дні, але був запеклим і героїчним. Попри значну перевагу ворожих сил, захисники Карпатської України – переважно члени Організації народної оборони "Карпатська Січ" – чинили відчайдушний опір. Основні бої відбувалися в районі Хуста та на прилеглих територіях.

За різними оцінками, під час цих коротких, але інтенсивних боїв загинуло від 2 до 6,5 тисяч українських захисників. Багато з них були молодими добровольцями, які не мали достатнього військового вишколу та озброєння для боротьби з добре укомплектованими та значно чисельнішими угорськими військами. Гітлерівська Німеччина підтримувала Угорщину в її агресії проти Карпатської України. Це було частиною ширшої стратегії нацистів щодо укріплення своїх позицій у Центральній Європі.

Друга світова розпочалася 1 вересня 1939 року нападом нацистської Німеччини на Польщу. Західні українські землі, які на той час були частиною Польщі, вже з перших днів війни стали полем бою.

Фото: Український інститут національної пам'яті (Українські землі у міжвоєнний період)

17 вересня 1939 року Радянський Союз, відповідно до таємних протоколів пакту Молотова — Ріббентропа, ввів війська на територію сучасної Західної України. І, звісно, це не все, український народ став свідком трагічної реальності – відсутності власної держави, що призвело до того, що українці були розтягнуті між усіма воюючими силами цього конфлікту.

Протягом довгого часу територія України була окупована нацистською Німеччиною, що супроводжувалося жахливими злочинами проти людяності, масовими вбивствами, Голокостом, депортаціями та примусовою працею. Українська земля стала місцем багатьох значущих битв, згідно з даними Українського інституту національної пам'яті під час Другої світової війни загинуло 5 мільйонів українських цивільних та 3 мільйони військових.

Важливість вшанування пам’яті та заходи

Вшанування пам’яті жертв війни є важливим аспектом національної свідомості та історичної пам’яті українців. Це дає змогу зберегти спогади про трагічні події минулого, а пам’ять про жертви війни нагадує нам про цінність миру.

Сучасна ситуація в Україні має паралелі з історичними подіями, коли країна знову змушена боротися з агресором. Російський режим, що поєднує ознаки нацистського та комуністичного тоталітаризму, становить загрозу не лише для України, але й для всього світового порядку.

РФ використовує різноманітні методи війни, включно з інформаційною пропагандою, економічним тиском, підтримкою сепаратистських рухів та прямим військовим втручанням.

Ця країна-агресор порушує закони та звичаї ведення війни ще з 2014 року. З 24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, що стало найбільшим військовим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни. Ця агресія супроводжується численними воєнними злочинами, включно з обстрілами мирних міст, вбивством цивільного населення, катуваннями, депортаціями та іншими порушеннями міжнародного гуманітарного права. Наша боротьба за незалежність триває та неодмінно завершиться перемогою.

Українські землі були полем битви від самого початку Другої світової війни й, на жаль, українці змушені захищати власну землю, культуру та незалежність сьогодні.

Фото: Із відкритих джерел

У цей день ми віддаємо данину поваги всім тим, хто пережив жахіття війни, і вшановуємо пам'ять тих, хто віддав своє життя заради нашого майбутнього.

Щороку люди цього дня приносять квіти до меморіалів, пам’ятників та братських могил, вшановуючи пам'ять загиблих героїв. Представники державної влади, громадських організацій та ветерани війни виголошують промови, згадуючи про подвиги та жертви тих, хто боровся за мир та свободу.

Кожен українець має 22 червня запалити свічку вдома, біля меморіалів або місць поховання загиблих. Це простий, але дуже значущий жест, який допомагає зберегти пам'ять про тих, хто віддав своє життя заради свободи та незалежності України. Цей акт вшанування є глибоким проявом скорботи та вдячності за жертву, принесену в боротьбі за мир для нашої країни.