Біл Гейтс вклав гроші в розробку нанопрезервативів

Учені з Манчестерського університету під керівництвом Аравінда Віджаярагавана отримали цього тижня грант фонду Білла і Мелінди Гейтсів у розмірі $100 тис. на розробку презервативів з матеріалу, до складу якого входитимуть графен, полімерний матеріал, схожий на латексу, повідомляє газета The Independent.

"З моменту його отримання в 2004 році люди цікавилися, коли ж графен буде використовуватися в нашому повсякденному житті. Зараз можна уявити собі використання графену при виготовленні екранів мобільних телефонів, упаковки для продуктів і хімічних датчиків. Якщо цей проект буде успішний, то графен буде буквально стосуватися нашого повсякденного життя в найінтимнішому сенсі", - заявляє Віджаярагаван.

Матеріал графен - це одинарний шар атомів вуглецю, з'єднаних між собою структурою хімічних зв'язків, що нагадують за своєю геометрією структуру бджолиних стільники. Цей матеріал дуже міцний і при цьому надзвичайно тонкий. 

Графен був відкритий в 2004 році вихідцями з Росії Костянтином Новоселовим і Андрієм Геймом, за своє відкриття вони отримали Нобелівську премію.

Британські вчені планують отримати новий наноматеріал, який буде тоншим, міцнішим, безпечнішим, еластичнішим, ніж звичайні презервативи.
"І що, можливо, найважливіше, - зробить відчуття більш приємними", - пояснив учений.

Нагадаємо, що раніше цього року фонд подружжя Гейтсів пообіцяв профінансувати розробку контрацептивів нового покоління, які допомогли б знизити ризик захворювань, що передаються статевим шляхом, і захистити від небажаної вагітності.

Нагадаємо, фонд Гейтсів був заснований в 1994 році і сьогодні є найбільшим у світі приватним благодійним фондом. Головною метою фонду є підтримка і поліпшення системи охорони здоров'я, боротьби зі СНІДом, а також подолання голоду в світі. Зокрема, в 2011 році фонд Гейтсів профінансував проект туалету для країн, що розвиваються, який може здійснювати змив без допомоги води і очищати сечу до стану питної води. Гейтс також виділив круглу суму на проект розробки пасток для малярійних комарів, що грунтується на дослідженнях лауреатів Шнобелівської премії.