Режисер Захаров порівняв радість росіян від захоплення Криму зі сталінськими чистками та Другою світовою

Про це художній керівник російського театру "Ленком" Марк Захаров розповів в інтерв’ю The New Times.

У Росії сильна цензура і вона вже навіть перейшла на новий рівень – самоцензури. "Нам уже не потрібен окрик, аби злякатись щось робити. Ми наперед налякані", - каже Захаров.

За словами режисера, в Росії можна досягнути чогось, якщо піти на поступки цензурі. Мистецтво в Росії не може бути повністю вільним від політики і цензури. "Усі ми розуміємо, що є певні межі висловлювань. І високе керівництво не любить, аби мистецтво за ці межі виходило", - зазначив він.

"Неможна торкатися теми України. Неможна торкатися високого державного керівництва. Принаймні – небажано, а в певній мірі – навіть небезпечно. Ось "Дождь" – телеканал, якому я дуже симпатизую, - сміливо і амбіційно вторгся у сфери, куди вторгатися небезпечно, і це викликало серйозне роздратування влади. Замість того, щоб до цього поставитись спокійніше, наше керівництво стало чинити телеканалу перепони", - зауважив Марк Захаров.

Щодо ситуації з Кримом російський режисер каже, що це була "сумна несподіванка": "Я взагалі вважав, що якість події можу передбачити. Але ось те, що ми можемо приєднати Крим і вступити в такі жорсткі відносини з Україною, - я припустити не міг. Думаю, що і я, і дуже багато людей сприйняли це як сумну несподіванку. Історія з Кримом торкнулася майже всіх сфер нашого життя і справила серйозні зміни в масовій свідомості"

Радість росіян від окупації Криму режисер порівнює з радістю людей під час сталінських зачисток, коли люди піддавалися масовим репресіям.

"Я б не сприймав масовий захват як якийсь якісний фактор, що має відношення до моральної або навіть просто скільки-небудь серйозної оцінки того, що відбувається в країні", - каже Захаров.

Також, кажучи про захват від "Кримнашу" режисер зауважив: "Я пам'ятаю, як ми з моїми однолітками сприйняли звістку про початок війни з фашистською Німеччиною. Ми, хлопчаки, були просто в повному захваті! Ми вважали, що попереду - швидка перемога, а до неї - радісна, переможна війна ... Двори на Красній Пресні були переповнені радісними хлопчиками. Нас не дуже бентежила заклопотаність дорослих. Ми раділи - так само, як дорослі начебто раділи "чистці".

"І нинішнє телебачення, в якому прослизають ідеї "чистки", - не може не викликати занепокоєння. Там нерідко висловлюють думки, що час зібрати всіх олігархів і просто багатих людей, і поділити їхні гроші і доходи між тими, кому потрібніше. "Взяти й поділити" в нас дуже міцно сидить. І не тільки у свідомості - набагато глибше", - підсумував він.