Коли релігійні переконання можуть стати підставою для ухилення від мобілізації: роз'яснення Верховного суду

Про це йдеться на сайті "Судова влада України".

"Гарантоване ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право сповідувати свою релігію або переконання в аспекті можливості сумлінної відмови від військової служби не є абсолютним, а може бути обмежене виключно для цілей та у спосіб, що зазначені в ч. 2 цієї статті", - йдеться у повідомленні.

Так у Верховному суді зазначають, що критеріями обмеження несення військової служби з релігійних переконань є:

• законність; 
• легітимна мета - інтереси громадської безпеки, необхідність охорони публічного порядку, здоров’я чи моралі, а також захист прав і свобод інших осіб; 
• пропорційність, що окреслює межі правомірного втручання у право й дозволяє здійснення його лише тією мірою, якою це необхідно для досягнення законних цілей.

Аби уникнути відповідальності за ухилення від призову, особа має підтвердити належність до діючих згідно з чинним законодавством релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю та щирість переконань не тільки словами, а й послідовними діями.

Підставою для роз’яснення стала справа, у якій суд визнав винним військовозобов’язаного, який відмовився від повістки, аргументуючи це тим, що військова служба суперечить його релігійним переконанням.

Але розслідуванням було визначено, що військовзобов’язаний не належав до жодних релігійних організацій і проходив строкову службу у Збройних силах упродовж 5 місяців після формування в нього, як він зазначив, релігійних переконань. 

Враховуючи це колегія суддів погодилася з висновками про те, що засуджений не довів наявності в нього глибокого й непереборного конфлікту між зазначеними переконаннями і військовим обов’язком.

• 8 травня повідомлялося, що у Верховній Раді розглядають дві моделі економічного бронювання українців від мобілізації. Перша модель передбачає прив'язку до розміру податків.