Вчені порадили, як не змерзнути в люті морози

Про це пише Newsweek, повідомляє УНІАН.

На щастя, процес, який людське тіло використовує для розщеплення їжі, слугує джерелом внутрішнього тепла. Але коли наступають особливі зимові морози, деякі "захисні стратегії" теж знадобляться, щоб запобігти переохолодженню.  

Що більша різниця між температурами тіла і довкілля, то швидше люди втрачають своє тепло. Але двоє людей з однаковою температурою і в одному і тому ж середовищі можуть почуватися по-різному. Один з них може мерзнути, а інший не відчувати жодного дискомфорту.

Але попри різне переживання холоду, вчені виявили, що  природна фізіологічна реакція на низьку температуру і поведінкова адаптація можуть допомогти підтримувати тепло тіла на рівні 36,6 градусів за Цельсієм, щоб почуватися нормально. Що ж відбувається з тілом? Кров циркулює, доставляючи поживні речовини, кисень й інші важливі для організму субстанції. І ця система забезпечення передає тепло від м’язів до шкіри, де воно вивільняється. Коли людина заходить в прохолодне середовище, організм скеровує більше крові в тулуб, захищаючи тепло життєво важливих органів там. 

Водночас відбувається відтік крові від шкіри. Скорочуючи теплові потоки до шкіри, організм запобігає відтоку тепла в холодне середовище. Це дає змогу тілу якомога довше зберігати внутрішнє тепло. Інша захисна реакція тіла полягає в пожвавленні м’язової активності. Натомість пришвидшується метаболізм і створюється додаткове тепло. Варто лише уявити швидку зимову прогулянку в дні, коли ртутний стовпчик термометра опустився дуже низько: зуби зціплені, а руки і ноги неконтрольовано тремтять. Ці, здавалося б, безглузді скорочення м’язів насправді спроба тіла збільшити температуру, спаливши більше поживних речовин у внутрішній «печі». 

Відмінності від розмірів, фізичної форми і метаболізму впливають на те, як різні люди переживають холод. Менші люди з малими жировими запасами втрачають більше тепла у холодному середовищі, ніж більші і товстіші люди. Ті, хто мають більшу м’язову масу, теж у виграші. Тому що тепло генерується саме у м’язах. Але наявні фізичні властивості не можна змінювати в залежності від ситуації. Тож щоб зберегти відчуття зігрітості, вчені радять маніпулювати одягом, активністю і їжею. Зазвичай, щоб зігрітися, люди одягають тепле пальто, шапку і рукавиці. Вочевидь, збільшення товщини одягу чи його щільності допомагає справі. Зимовий одяг не так нагріває, як допомагає зберегти тепло, яке тіло виробляє самостійно. 

На відміну від поширених переконань, голова не більше джерело відтоку тепла, ніж будь-яка інша адекватно вкрита частина тіла. Якщо одягти шапку і піти без пальто, втрата температури тіла буде відбуватися через тулуб завдяки тому, що організм скеровує туди потоки крові в холодних умовах. Якщо ж зігріти тулуб і голову, кров’яні потоки будуть скеровані до ніг і рук, що підвищить загальне відчуття зігрітості. 

По-друге фізична активність сприяє підвищенню скорочень м’язів, спаленню поживних речовин і виділенню додаткового внутрішнього тепла. Це теж допомагає зігрітися. Але, на жаль, з одягом і фізичною активністю можна переборщити. Тоді тіло почне пітніти, щоб охолодитися. І така ситуація не несе нічого хорошого.  Адже потовиділення пришвидшує процес втрати температури. 

Нарешті, споживання їжі теж підвищує внутрішнє виробництво тепла. Процес розщеплення продуктів харчування трохи збільшує температуру тіла. Інколи люди, які ночують в наметах, з’їдають щось перед сном, щоб почуватися в теплі впродовж ночі. Якщо з’їсти щось невелике, вплив на метаболізм буде не дуже шкідливий. А різниця між втратою і виділенням тепла буде відносно невеликою.