Олігархічний пульт управління Україною

При цьому зменшити вплив олігархів на владу та економіку без "законодавчого спаму" може Антимонопольний комітет України. Для цього йому достатньо припинити антиконкурентні практики великих медіагруп, за допомогою яких олігархи керують країною. Така можливість є вже зараз – це  безпрецедентна заява провайдера "Мережа Ланет" та його споживачів проти олігархічної медіачетвірки.

Чи наважиться Антимонопольний комітет припинити зловживання монопольним становищем з боку великих медіагруп, зробивши тим самим деолігархічні процеси незворотніми?

Чарівна паличка для Зеленського

Днями медіагрупи Ріната Ахметова ("Медіа Групи Україна"), Ігоря Коломойського ("1+1 Media"), Віктора Пінчука ("StarLightMedia") і Дмитра Фірташа ("Inter Media Group")  одночасно, достроково та без зазначення причин почали вилучати з ретрансляції у одного з найбільших провайдерів країни – "Мережа Ланет", свої телеканали. Враховуючи що спільні рейтинги медіаолігополії досягають 70%, більшість споживачів "Ланету" вже у травні змінить провайдера, а сам він - покине ринок. В частині східних регіонів країни, де на більшості території "Мережа Ланет" - єдиний провайдер, мешканці можуть залишитися без українського телеконтенту (наприклад, м. Сєвєродонецьк). 

Фактично, це покарання від медіаолігополії за відмову провайдера брати участь у картельній змові щодо ціни та наповнення телепакетів для глядачів. 

Це хрестоматійне зловживання колективним монопольним становищем. І провайдер вперше наважився іти правовим шляхом та подав заяву в Антимонопольний комітет. 

Для президента Володимира Зеленського ця заява може стати тією самою чарівною паличкою у боротьбі з олігархами. Якщо АМКУ виконає свою роботу, вплив олігархічних телеканалів на українських виборців швидко та відчутно паде, разом з необхідністю політиків "віддячувати" олігархам за появу на їх телеканалах.

Перед тим як показати необхідні кроки АМКУ у форматі "перше", "друге", "третє" пояснимо контекст.

Телеконсенсус оліграхів

Якщо на інших сегментах між олігархами періодично виникають змагання за гроші та вплив, то на медіаринку тривалий час зберігається телеконсенсус та узгоджена поведінка. Це підтверджує, що розривати замкнене коло "олігархи-телеканали-виборці-політики-пільги-олігархи" правильніше та простіше саме у юридично-найуразливішій ланці "телеканали". 

Рекламна бізнес модель і господарські відносини олігархічної телечетвірки з провайдерами синхронізовані та однакові. Для прикладу, жоден з провайдерів не може отримати права на ретрансляцію каналів однієї, двох чи трьох медіагруп – він має купувати у всіх чотирьох або ні в кого. Так само і щодо вибору телеканалів – провайдер купує або все з меню всіх медіагруп, або не отримує жодного. Тобто у "нагрузку" до флагманських "1+1", ICTV, "ТРК України", "Інтеру" у пакеті йдуть десятки непопулярних та нецікавих каналів, які провайдер вимушений купувати та нав’язувати глядачам.

Також медіагрупи здійснюють тиск на провайдерів з метою перерозподілу коштів на телеринку (зменшення дохідності не пов’язаних з ними провайдерів та телеканалів, та збільшення своєї), виведення своїх провайдерів та зайняття ними домінуючих позицій. 

Аналогічна синхронність має місце на рекламному ринку, де задля максимізації прибутків телечетвірки та мінімізації доходів інших застосовуються "штрафні санкції" до рекламодавців, які купують ефірний час не на телеканалах медіолігополії. 

Мета такої синхронної поведінки медіолігополії, з одного боку, досягнути формальної відповідності вимогам щодо беззбитковості та прозорості фінансування, з іншого – залишити інші телеканали без легальних доходів у двох єдиних сегментах, де вони можуть їх отримати (рекламному та провайдерському).

Така узгоджена поведінка забезпечує медіаолігополії збереження та підсилення ринкової влади на телебаченні. Десятиріччя вони займають абсолютно домінуючі позиції по переглядам - сукупний рейтинг  близько 70%. Та нові гравці, тим більш іноземні, з їх розумінням свободи слова та конкуренції, за цей час на українському медіаринку так і не стартували.

А контроль над телеринком (ринкова влада) – і є тип пультом управління країною в руках олігархів.

Що має зробити АМКУ на телеринку аби перетворити олігархів на бізнесменів

1. Розпочати розслідування за заявою "Мережа Ланет" до початку процесу відтоку абонентів та виходу компанії з ринку. 
2. Прийняти попереднє рішення або рекомендації щодо чотирьох медіагруп, в яких засудити описані антиконкурентні практики та акцентувати на необхідності утриматися від їх подальшого застосування.
3. За результатом розслідування застосувати законне, справедливе та суворе покарання, та вжити вичерпних заходів з метою припинення порушень антимонопольного законодавства.

Навіть виконання лише першого або другого пункту з боку АМКУ запустить невідворотні деолігархічні процеси на телеринку. Провайдери та невеликі телеканали, отримавши від АМКУ сигнал про кінець епохи недоторканості, почнуть відстоювати свої права, кордони та доходи. Олігархічні медіагрупи в цей же час, перебуваючи під розслідуванням АМКУ, будуть обмежені у можливостях керування ринком, а значить втрачатимуть олігопольну ринкову владу. 

До наступних виборів ще три роки. Я вірю в те, що за умови захисту з боку Антимонопольного комітету від монопольних зловживань олігархічних медіагруп, невеликі телеканали встигнуть підрости. А звільнені від тиску медіаолігополії провайдери їм в цьому залюбки допоможуть. 

І звичайно, увага перших осіб держави до неолігархічних ЗМІ суттєво вплинула б на рейтинги останніх. Адже на останню прес-конференцію президента В. Зеленського була допущена виключно олігархічна телечетвірка. За рік президент та прем’єр-міністр освячували своєю присутністю також виключно їх. Це неабияк впливає на підтримання та посилення впливу медіаолігополії, а разом з нею і олігархів. 

Агія Загребельська, засновниця "Ліги антитрасту", держуповноважена АМКУ у 2015-2019 рр. для Kyiv Post.