Переваги та ризики режиму керованої гнучкості обмінного курсу від НБУ
3 жовтня 2023 року Національний банк в рамках реалізації "Стратегії пом'якшення валютних обмежень, переходу до більшої гнучкості обмінного курсу та повернення до інфляційного таргетування" запровадив режим керованої гнучкості обмінного курсу. Однак, перехід до гнучкого обмінного курсу має свої переваги так і ризики
З цього дня офіційний курс долара та інших іноземних валют буде визначатися показниками міжбанківського ринку. Національний банк буде продовжувати залишатися на ринку згладжуючи коливання обмінного курсу. Збереження курсової стійкості й надалі залишатиметься пріоритетом Національного банку.
Тривалий період функціонування економіки в рамках незмінного обмінного курсу наражає фінансову систему на ризики накопичення макроекономічних дисбалансів, викликані як фундаментальними змінами продуктивності, так і змінами цінових конкурентних переваг країни порівняно з зовнішньоторговельними партнерами.
Гнучкий обмінний курс дозволяє економіці більш швидко та ефективно адаптуватися до економічних шоків, дозволяє центральному банку проводити незалежну монетарну політику. Обмінний курс, що визначається в рамках вільних торгів, відображає результат конкуренції вітчизняних товарів з закордонними товарами на внутрішніх та зовнішніх ринках, враховує фактичний баланс руху капіталів за фінансовим рахунком, відображає ринкову ефективність вкладених в країну інвестицій. Таким чином гнучкий обмінний курс може бути автоматичним стабілізатором для усунення проблем торгівельного та платіжного балансу.
Однак, перехід до гнучкого обмінного курсу має свої переваги так і ризики.
Гнучкий обмінний курс підвищує ризики для бізнес-активності, торгівлі та інвестицій (що особливо актуально на етапі початкового накопичення капіталу), є чутливим до різких змін у потоках капіталів. Ризиком переходу до вільного курсоутворення також є ймовірність виникнення девальваційно-інфляційної спіралі, внаслідок реалізації очікувань учасників ринку щодо можливої майбутньої девальвації. За даними МВФ рівень інфляції є в середньому вищим в країнах з гнучким обмінним курсом порівняно з країнами з фіксованим обмінним курсом. Усунення надмірної волатильності гнучкого курсу може вимагати від монетарних регуляторів значних валютних інтервенцій.
Умови України характеризуються наявністю численних чинників, які перешкоджають дії ринкових сил. Бізнес-активність гальмується ризиками безпеки, додатковими проблемами збуту та логістики, перебоями з енергопостачанням, дефіцитом кваліфікованих трудових ресурсів. Значна частина товарів та послуг виробляються для фронту, що не дає економічно продуктивного ефекту в процесі їх використання. Тобто фактично із-за дії ситуативних воєнних шоків тиск на обмінний курс значно перевищує фундаментально обумовлений рівень, якби економіка працювала на рівні свого потенціалу. Це ускладнює процес валютного регулювання грошового обігу.
Однак, на даний момент Національний банк має відчутний запас міцності у вигляді історично рекордних валютних резервів (40 млрд.дол. або понад 5 місяців імпорту). Поточна дохідність гривневих активів в економіці перевищує як рівень очікуваної інфляції, так і курсові очікування, що знижує валютні ризики. Банківська система функціонує стабільно і всі банківські послуги надаються безперебійно. Українські товари в середньому зберігають цінову перевагу над імпортними у +10%, якщо порівняти динаміку інфляції та обмінних курсів в Україні та її торгівельних партнерів за період з початку війни (див. додаток). Все це підвищує спроможність НБУ досягти поставлених цілей щодо збереження курсової стійкості.
Додаток
Цінові переваги українських товарів порівняно з імпортними
в розрізі країн походження імпорту
(зміни за період з березня 2022 по серпень 2023, 18 місяців)
Країна походження імпорту | Частка країни в загальному імпорті товарів у 2022 році, % | Приріст інфляції, % | Девальвація обмінного курсу відносно долара США, % | Цінові переваги (+), збитки (-)* українських товарів порівняно з імпортними, % | |
|
|
|
|
| |
Китай | 15.6 | 0.7 | 13.8 | -10.4 | |
Польща | 9.9 | 21.0 | -1.7 | +20.6 | |
Німеччина | 8.1 | 10.8 | 3.3 | +9.0 | |
Туреччина | 6.3 | 101.8 | 90.0 | +8.0 | |
США | 4.1 | 8.4 | 0.0 | +9.8 | |
Болгарія | 3.8 | 17.6 | 3.2 | +14.2 | |
Італія | 3.2 | 10.0 | 3.3 | +8.2 | |
Індія | 3.2 | 11.6 | 9.7 | +4.0 | |
Румунія | 2.7 | 19.6 | 3.1 | +15.8 | |
Чехія | 2.5 | 18.1 | -0.6 | +17.8 | |
Литва | 2.5 | 18.5 | 3.3 | +14.9 | |
Франція | 2.3 | 9.1 | 3.3 | +7.5 | |
Нідерланди | 2.0 | 10.3 | 3.3 | +8.5 | |
| |||||
Всього | 66.1 | 19.7 | 13.2 | +9.4 | |
Україна | - | 26.1 | 29.0 | - |
* Цінові переваги розраховано як співвідношення інфляції та обмінних курсів України та її торгівельних партнерів по імпорту. Підсумковий показник цінових переваг розраховано шляхом зважування показників по конкретній країні на частку цієї країни у загальному імпорті.
Спеціально для Еспресо.
Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.
- Актуальне
- Важливе