Пів року в полоні окупантів через прізвище: маріупольчанку Ірину Навальну ДНРівці звинувачують у тероризмі

Мама дівчини розповіла "Еспресо" про затримання доньки.

Торік 27 вересня маріупольчанку Ірину Навальну окупанти затримали у рідному місті. За словами матері, дівчині інкримінують справу – тероризм. Майже пів року вона є у списках на обмін, втім Російська Федерація не йде на контакт щодо обміну цивільних. 

Ірина Навальна з мамою Олександрою Столяр, фото: архів Олександри Столяр

З муками пройшла фільтрацію і вдалося виїхати з Маріуполя

Олександра Столяр разом з донькою Іриною Навальною з окупованого Маріуполя виїхали у травні минулого року. Покидали місто через третю країну і повернулися у Житомирську область. За словами матері, дівчина пройшла фільтрацію, отримала документ, що може перебувати в місті.

"Фільтрація у Маріуполі була дуже жорстка, - розповідає Олександра Столяр. - Під час огляду у них забирають документи, телефон. На допиті питали скільки друзів азовців є. Телефон підключали до якоїсь програми, дивилися видалені файли, соцмережі. Копіювали телефонну книжку повністю. Фотографували прямо і збоку, як злочинців. Донька туди прийшла, її одразу лицем до стінки й приставили пістолет. Так її протримали дві години, допитували, жартували та кричали, ой в нас тут донька Навального. Хто хоче познайомитися з донькою Навального? Але в результаті Ірина отримала папірець і вдалося виїхати".

Матір розповідає, на Житомирщині з донькою жили кілька місяців, а у серпні Ірина сказала, що хоче навідати бабусю, котра залишилася у Маріуполі. 

"Вона постійно плакала, дзвонила, морально тиснула на доньку, щоб вона приїхала, - каже жінка. – Ми дізналися, що мої колеги – жінки їздили в Маріуполь, забирали документи, речі. Іринині подруги також їздили. Іра теж хотіла наші речі вивезти, те, що вціліло. Якісь фотографії, зимове взуття, хотіла все зібрати й привезти назад. Я, звісно, була проти, але їй 24 роки, вона вже доросла. Тож вона знайшла перевізника і в кінці серпня поїхала".

Олександра Столяр наголошує, що донька без проблем заїхала в місто, дісталася до бабусі. Там купила картку місцевого оператора, постійно виходила на зв'язок і максимально перебувала з бабусею. 

"27 вересня вранці Ірина вийшла від бабусі та вже не повернулася, - каже Олександра Столяр. – Ввечері почали бити на сполох, оскільки вона не виходила на зв'язок вже. У той день мені прислали з російського телеграм-каналу відео допиту Іри. На ньому вона розповіла, що намагалася здійснити теракт. Ми не знали де вона і що з нею. І у той же день, ближче до вечора мою дочку в наручниках привезли до бабусі додому з обшуком. Перед тим вони вже були з обшуком в мене вдома. Знімали там сюжети, розповідали про те, що донька терористка".  

Схопили через прізвище

Після цього дівчина пропала на місяць. Матір розповідає, бабуся шукала дівчину по всьому Маріуполю, по всім комендатурам їздила, окупанти говорили, що її нема. Щобільше, організували бабусі поїздку в Донецьк в їхнє Міністерство юстиції до омбудсмена Дарії Морозової, також зверталися у прокуратуру. Жодної вістки не було. Офіційно відповідали, що такої в них немає. 

"Аж 26 жовтня представники слідчого комітету приїхали до бабусі та сказали, що проти Іри відкрито кримінальне провадження, - пригадує Олександра. – Лише тоді ми дізналися, що Іра досі жива. З бабусею почав зв'язуватися слідчий, який вів цю справу. Також передзвонила адвокат і сказала, що Іра підписала з нею договір. Тоді Іра сказала одну фразу телефоном: бабуся скажи мамі, що гроші потрібні на адвоката. Адвокат приїхала на зустріч, забрала всі гроші у бабусі та пропала. Відтоді ми її не чули та не бачили. Бабуся двічі на місяць возить їй посилки в Донецьке СІЗО. Але не бачиться, не розмовляє телефоном і адвокат нічого не робить".

У кінці листопада жінка таки отримала офіційну відповідь і дізналася, що дівчина перебуває у Донецькому СІЗО. Матір переконана, окупанти затримали дівчину через її прізвище і патріотичну позицію у сім'ї.

"Маріуполь в останні роки дуже українізувався, - каже жінка. – Я сама педагог і доносила дітям про це. Маріуполь став жовто-блакитним. Іра – дуже патріотична дівчина. Я підозрюю, що міг хтось з сусідів здати, що у квартирі хтось почав з'являтися. Але як її затримали, ми не знаємо".

Сплять по двоє у холоді. Раз в три дні отримують технічну льодяну воду…

Наразі вістки від дівчини нема. Про стан Ірини мамі розповіла військова, котра у кінці грудня повернулася з полону. Вона бачилася з Іриною і розповіла, що з нею відбувається. 

"Я дізналася, що у цей місяць, коли ми про неї нічого не знали, вона сиділа в камері попереднього ув'язнення в одиночці, - розповідає Олександра. -  Потім її відправили на два тижні до кримінальниць – жінок в камеру для того, щоб ті адаптували її до умов тюрми. Звідти її вже перевели до наших дівчат – військових. Вона була дуже сильно побита, все тіло в чорних гематомах, дівчата боялися, що будуть наслідки. На щастя, все загоїлося, ми не знаємо, що там всередині. Там не людські умови. У камері на десять людей розміщено понад двадцять. Спали по дві людини на лавці, а хтось один не спав. Холодно, обігріву нема, раз в три дні дають технічну льодяну воду. Дівчата набирають в пляшки, до тіла притулюють і носять на собі весь день, щоб вона хоча б нагрілася до кімнатної температури, щоб помитися можна було. Протягом дня не дозволяють сидіти. Якщо хтось присів, поплакав чи посміявся, їх всіх виводять в коридор і починають бити. Крім того, вони сильно хворіють на якусь заразу. Наші лікарі не можуть визначити, що це. Виглядають як прищики по всьому тілу, які сильно сверблять, розчісуються в криваві виразки та не загоюються. В усіх, хто вийшов з Донецького СІЗО таке є. Ми не знаємо що це". 

Мати звернулася в усі необхідні служби, які займаються обміном полоненими. За її словами, дівчина є у списках вже давно і на контролі в Уповноваженого зі справ людини. Втім щодо обміну з цивільними Росія відмовляється контактувати. Але жінка не зупиняється боротися за свою доньку і сподівається, що таки вдасться її визволити з рук російських окупантів.