"Фантомні болі": Медведєв погрожує Польщі розділом

Генерал Раймунд Анджейчак повідомив, що в разі, якщо Російська Федерація насмілиться завдати удару по балтійських країнах, Північноатлантичний союз відреагує ударом по стратегічних цілях у самій Російській Федерації. У тому числі по тих об'єктах, які розташовані в рідному місті Дмітрія Мєдвєдєва та російського очільника Владіміра Путіна — Санкт-Петербурзі. 

Звичайно, ця заява не могла сподобатися Медвєдєву, і він почав погрожувати польському генералу розділом Польщі. Нагадав, що Варшава була частиною Російської імперії.

Ці заяви Мєдвєдєва віддзеркалюють кілька важливих моментів. Перший пов'язаний насамперед із тим, що в Москві не забувають про власні реваншистські апетити, й що пов'язані вони не тільки зі спадщиною колишнього Радянського Союзу, але і спадщиною Російської імперії. 

Путін, Медвєдєв, інші російські керманичі впевнені, що вони мають відновити імперську єдність, і напад Росії на Україну пов'язаний насамперед із цим нестримним бажанням. Російське керівництво впевнене, що тільки повернення у територіальні кордони Радянського Союзу може забезпечити Росії ту роль в Європі, яку Радянський Союз відігравав до власного фіаско у холодній війні. Але є ще й фантомні болі, які стосуються Польщі, Фінляндії, тобто тих країн, які були частиною Російської імперії, і яким вдалося дати відсіч більшовицьким бандитам ще у перші десятиліття 20 сторіччя. 

Хоча ніде правди діти, Радянський Союз на чолі із Йосифом Сталіним повертався по імперську спадщину, намагався знищити Фінляндію і дійсно відокремив від цієї країни частини її суверенної території. Намагався знищити Польщу, і мова йшла не тільки про спільні дії Радянського Союзу із рейхом Адольфа Гітлера, але і з бажанням утримати Польщу в радянській сфері впливу під час рішень союзників в останні місяці Другої світової війни. 

Про те, що у складі Російської Федерації й зараз перебувають території суверенних Латвії та Естонії, яким вдалося відновити свою незалежність, але не вдалося відновити ту територіальну цілісність, яка була в них до 1940 року, я навіть і не нагадую. 

Однак, насправді в цій реакції Медвєдєва, важливим є саме те, що росіяни усвідомлюють, що їм не вдасться відновити свої імперські марення, принаймні коли мова йде про країни, які входять до Північноатлантичного альянсу. Що в Росії для цього просто не вистачає воєнної сили. 

Якщо Російська Федерація вже 2,5 роки намагається вийти на адміністративні кордони Донецької та Луганської областей, що, нагадаю, було тією метою, яку Володимир Путін ставив перед своєю армією ще в лютому 2022 року. Якщо вже 2,5 роки триває велика російсько-українська війна, і це при тому, що українська армія воює західною зброєю, і то не найсучаснішою.

Уявімо собі, як виглядатиме війна Російської Федерації з країнами-членами блоку НАТО. Російській Федерації будь-який компетентний військовий експерт буде гарантувати військову поразку, крах і крах не тільки російської державності, але і того кримінального режиму, який був створений колишніми співробітниками комітету державної безпеки Радянського Союзу на території Росії ще у 90-ті роки минулого сторіччя. І, звичайно, Путіну, Медвєдєву та іншим членам організованого злочинного угруповання, яке керує сучасною Російською Федерацією, і перетворили її на терористичну державу, буде непереливки. 

Звісно, можна завжди сказати, що в арсеналі у російського керівництва є ядерні погрози, й абсолютно невипадково Путін і особливо Медвєдєв маніпулюють цими погрозами кожного разу, коли мова йде про проблеми для російської армії. Однак одна справа — маніпулювати ядерними погрозами, коли мова йде про удар ядерної держави по неядерній, яка не є членом НАТО. І це  всім прекрасно зрозуміло. А інша справа — намагатися погрожувати блоку, члени якого мають ядерну зброю. 

Тут треба відразу сказати, що ядерні погрози Російської Федерації просто знецінюються, і у Кремлі це прекрасно знають. Коли президент Російської Федерації Володимир Путін спробував розмовляти із чинним президентом Сполучених Штатів Джозефом Байденом мовою ядерних ультиматумів. А це було ще 2022 року, коли Росія завзято готувалася до окупації України й знищення її суверенітету. Байден нагадав Путіну, що ядерну війну не можна виграти, розпочати можна, однак ми прекрасно розуміємо, що в разі, якщо Росія дійсно вирішить завдати ударів або тактичною, або стратегічною ядерною зброєю по західних містах і стратегічних об'єктах, нічого не залишиться зовсім не тільки від Санкт-Петербурга.

І не треба думати, що російське політичне керівництво цього не усвідомлює. Прекрасно усвідомлює. Тому Дмитро Медвєдєв і біситься, коли реагує на заяви польського генерала. Можна, звичайно, вважати, що російське керівництво продовжуватиме шантажувати Україну й інші країни, які не перебувають під ядерною парасолькою, можливістю своїх ядерних ударів. Хоча в Москві досі не знають, як відреагує на ці ядерні удари цивілізований світ, якщо вони дійсно відбудуться. 

А от щодо ядерних ударів по країнах-членах НАТО, тут в Росії точно знають, як відреагують у тих державах, які є членами цього Альянсу. Польський генерал нічого нового насправді не сказав, ніяких військових таємниць Путіну і Медвєдєву не відкрив. Нагадав те, що реально може відбутися в разі, якщо Російська Федерація насмілиться здійснити агресію проти країн членів НАТО.

І саме тому Україні потрібно робити все можливе, щоб отримати від Альянсу гарантії безпеки, щоб стати повноправним членом Альянсу, щоб і з нашого приводу Путін, Медвєдєв та інші російські керівники теж бісилися, але не мали ніякої реальної можливості здійснити свої погрози. Насправді тому, що перебували б у побоюванні, що відповіддю на їхню агресію буде набагато сильніша реакція, ніж вони та їхні поплічники можуть собі навіть уявити.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.