Ми спостерігаємо справжній цивілізаційний розкол між Заходом і Глобальним Півднем

У міністерстві закордонних справ Китайської Народної Республіки відреагували на заяви президента України Володимира Зеленського, які український очільник зробив під час саміту у Сінгапурі. Як відомо, президент України звинуватив керівництво КНР у спробах зірвати Саміт миру, який невдовзі відбудеться у Швейцарії. Володимир Зеленський підкреслив, що керівники Китаю не тільки самі вирішили не брати участі у цьому саміті, але й здійснюють тиск на керівників інших країн так званого Глобального Півдня, щоб ті також не їхали до Швейцарії.

Прессекретар МЗС КНР Мао Нін рішуче заперечила ті заяви українського президента і підкреслила, що у своїй зовнішній політиці Китай не притримується тактики примусу і тиску на інші держави. Таким чином давши зрозуміти, що у Пекіні не сприймають критики з боку президента України.

Якраз напередодні саміту МЗС Китаю оприлюднило власне бачення шляхів закінчення російсько-української війни, яке можна схарактеризувати одним тільки словом – замороження. Тобто у китайському плані нема навіть згадки про можливі гарантії безпеки для України або варіанти, які дали б змогу нам говорити про можливість припинення російсько-української війни за таких умов, що не дозволили б Росії у майбутньому створювати нові ризики для України та утримувати контроль над її окупованими територіями.

Ба більше, стало відомо, що КНР не тільки сама відмовилася від участі у Саміті миру, що відбудеться у Швейцарії, але й пропонує це зробити іншим країнам або хоча б підтримати китайське бачення закінчення війни в Україні, яке тепер вже є китайсько-бразильським. І китайське МЗС продовжує дипломатичні зусилля, щоб переконати країни Глобального Півдня утриматися від участі в саміті у Швейцарії.

Важливим покажчиком цього стала інформація про те, що до у часті у саміті не схиляється керівництво Саудівської Аравії. І це тоді, коли стало відомо про ймовірний візит президента України до цієї країни та його перемовини з одним із найбільш впливових гравців на Глобальному Півдні, принцом Мухаммедом.

Можна сказати, що дипломатична дуель між президентом України та головою КНР продовжується буквально на наших очах.

Після Сінгапуру Зеленський відвідав Філіппіни та провів плідні перемовини з президентом цієї країни Фердинандом Маркосом-молодшим, одним із важливих союзників США у регіоні. Як відомо, між Філіппінами та КНР досить складні стосунки у зв'язку з територіальними суперечками у Південнокитайському морі. Нерідко справи доходять навіть до прикордонних інцидентів. Багато хто побоюється, що суперечки між Китаєм та Філіппінами можуть перерости у справжню війну.

Міністр оборони КНР під час саміту у Сінгапурі фактично погрожував не тільки Тайваню, але і Філіппінам. І МЗС Китаю знову звернулося до США з неприхованими погрозами щодо їхньої підтримки союзників, які у складних стосунках із КНР.

І в цей самий момент президент України з'являється у Манілі (Маніла - столиця Філіппін), а президент Філіппін підкреслює, що він братиме участь у швейцарському Саміті миру.

Таким чином ми розуміємо, на що сьогодні на наших очах перетворюється Саміт миру, однак зусиллями не України, а Китаю. Він перетворюється насамперед на намагання зрозуміти, які країни світу перебувають в орбіті політичного впливу США та інших країн Заходу, а які країни притримуються насамперед геополітичної орієнтації, пов'язаної з інтересами КНР та РФ.

Саміт миру тепер остаточно перетворюється на саміт союзників України та США, а неучасть у цьому саміті Китай намагається перетворити на ознаку лояльності до власних політичних та економічних інтересів. Таким чином країни Глобального Півдня зусиллями Пекіну зупиняються перед досить непростим вибором – поїхати до Швейцарії та підтримати деякі пункти формули Володимира Зеленського, і це означає розписатися у нелояльності не тільки до керівництва РФ, а насамперед до керівництва КНР, яке абсолютно впевнено відповідає на заяву президента Зеленського і дає зрозуміти тим, хто хоче рахуватися з його інтересами, бо мають вирішувати, з ким вони. З Зеленським, який звинувачує Китай у спробах зірвати саміт, чи з Китаєм, який бачить інший вихід із ситуації у російсько-українській війні й фактично створює підґрунтя для альтернативної конференції, у якій важливу участь будуть брати високопоставлені керівники РФ.

Відомо, що на перемовинах щодо Саміту миру керівництво КНР якраз і казало, що може надіслати своїх представників тільки у випадку, якщо до Швейцарії буде запрошено представника Росії. Ймовірно, міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова.

Можна сказати, те, що спостерігаємо, - серйозна зміна усієї геополітичної ситуації у світі, що спричинена російсько-українською війною, як ми з вами й передбачали раніше. На перших нарадах радників з нацбезпеки можна було одного разу побачити спеціального представника МЗС КНР Лі Хуея. Того самого Лі Хуея, який зараз докладає енергійних зусиль, щоб саміт у Швейцарії закінчився демонстративним фіаско.

Одна з нарад відбувалася у Саудівській Аравії, керівництво якої зараз намагається вибудувати хороші стосунки з Пекіном та Москвою і, очевидно, збирається утриматися, щоб представники королівства брали участь у швейцарському Саміті миру. Хоча виникає питання – навіщо тоді вони проводили таку зустріч на власній території, коли знали, що представників РФ на цій зустрічі не буде? А тому, що серйозно змінилася сама міжнародна ситуація.

Ми спостерігаємо справжній цивілізаційний розкол між Заходом і Глобальним Півднем. Ми зараз уже бачимо, як на наших очах з російсько-української війни й війни на Близькому Сході народжується біполярний світ, обидва табори якого готуються до важливого та рішучого зіткнення у майбутньому. Будемо сподіватися, що все ж таки буде не військове, а економічне зіткнення, але й воно може призвести до непередбачуваних наслідків в усій історії людства.

А все починалося з 24 лютого 2022 року. Запам'ятаємо цю дату.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.