Називати наших військових "загарбниками"? Та ви не попухли часом?

Днями одна моя френдка написала емоційний пост: відфренджуйтеся, мовляв, усі ті, хто вважають, що заходити на чужі території й бути такими самими загарбниками нормально. (Цитую неточно, але принаймні в коментарях вона потім саме так писала). Ну, відфрендитися дурне діло не хитре, але "такі самі загарбники", серйозно?

Звісно, ми, диванні аналітики, і досі не знаємо цілей та намірів операції на Курщині. Можна нескінченно підіймати собі дух смішними мемчиками, а водночас лише здогадуватися про наші втрати та всі інші жертви заради такої операції. Але називати наших військових "загарбниками", та ви не попухли часом?

Читайте також: На Курщині нам слід володіти стратегічною ініціативою

І це тоді, коли ми бачимо щодня новини про велику кількість полонених там у ці дні російських військових, а також те, що Росія вперше ініціювала запит про обмін (ніхто вже більше не хоче повернути наших полонених з "Азову" та інших, чи як?). Не кажучи вже про те, що вся ця операція є однозначним актом великого приниження для Росії.

Я не експертка в таких питаннях, тож помовчу і не дозволю собі більшого. Але от читаю величезний матеріал в NYT на цю тему й розумію, що більшість міжнародних воєнних аналітиків і самі досі не знають, як трактувати це все. Автори статті обережно пишуть про різні сумніви й ризики цієї воєнної операції, але називають її "гамбітом" українського гравця. "Це гарний приклад того, як сучасна успішна операція вимагає екстремальних заходів безпеки й обману", — висловився Пасі Паройнен, аналітик Black Bird Group, фінської організації, що аналізує кадри з поля битви.

Можливими цілями цієї операції, на думку авторів матеріалу, є такі: перетягнути російські війська на Курщину і допомогти таким чином побратимам, які воюють на сході Донбасу; викинути російську артилерію за межі Сум; деморалізувати росіян, талановито демонструючи провали в їхньому плануванні.

Джерело

Про авторку. Ірина Цілик, українська кінорежисерка, письменниця, авторка поетичних і прозових творів. Член Українського ПЕН

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.