Росія прагне занурити світ у непередбачуваний час

Росія прагне занурити світ у непередбачуваний час. Хтось із її ідеологів точно читав нациста Карла Шмітта з його формулою суверена: суверен — це той, хто збільшує ризики для всіх, хто запускає шторм. Коли ти запускаєш шторм, ти перетворюєш історію на макіавеллівську Фортуну: тобто колесо непередбачуваності, де верх швидко може стати низом і навпаки. І в цьому штормі Фортуни має зʼявитися князь, "il principe" - той, хто зможе її вхопити за хвіст. Той, хто вчасно ловитиме хвилі.

Путін вирішив для світу стати цим "князем темряви": запустити непередбачуваний шторм, і в ньому ловити хвилю. Бо він має одну перевагу перед західним світом: він швидкий.

Ось його формула: запустити туман-ніч, запустити шторм, ловити хвилю.

Читайте також: Бог допомагає тим, хто допомагає собі

Західний світ досі живе в ілюзії повільного часу. Він думає, що час — це не море в шторм, а повільна ріка. Він досі не зумів перетворити свої інституції у швидкий мобільний корабель. Він повільніший за час. А ми живемо в епоху прискореного часу — коли час швидший за нас. Коли з нами вже відбулося те, про що ми ще не встигли подумати.

Але є ще один вимір — це технології. Сьогодні точкою непередбачуваного — тим, що заміняє стару концепцію чуда — є технології. Технології є справжнім штормом, за яким ніхто не може встигнути. Путін точно не зможе.

Це головна шизофренія західного світу: інституційно він дуже повільний; технологічно він дуже швидкий. Уже зараз це дає тріщину.

Трамп і трампізм — це відповідь на непередбачуваність часу. Політика дивиться на технології й прагне бути так само непередбачуваною — так зʼявляється Трамп.

І є ще один елемент: це Китай. Китай прагне контролювати майбутнє через технології. Він хоче робити технології непередбачуваним для інших, але передбачуваними для себе. Контролюючи технологічний розвиток, він прагне керувати несподіваним. Системно створювали несподіванки для інших.

Читайте також: Про багатство Америки

Контроль за неконтрольованим — ось мрія Китаю. Мрія, як на мене, безумно утопічна. Якщо російський комунізм хотів знищити природну нерівність, то китайський комунізм — знищити природну свободу. І для цього він хоче опанувати головне: несподіваність часу.

Але ця утопічність не означає, що він не захоче цього зробити. Захоче, і всім буде дуже боляче.

Тому нинішня війна — це початок чогось ще більшого. Це велика світова битва за свободу. І в цій битві треба вміти бути швидким і орієнтуватися в несподіваному. Діяти посеред неочікуваного.

Леся Українка вчила нас сподіватися посеред безнадії.

Це дуже правильно.

Але ми також маємо вчитися діяти посеред несподіваного.

Бо надія зʼявляється там, де є дія.

Джерело

Про автора. Володимир Єрмоленко, письменник, голова Українського ПЕН

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.