"Розмовляти із Дональдом Трампом потрібно": Зеленський подзвонив переможцю президентських виборів у США

Сам факт цієї телефонної розмови, яким би не був її зміст — від ритуального до обговорення підходів нового американського президента до російсько-української війни — вже є дуже важливим. Ну, важливим хоча б тому, що, як ми всі розуміємо, сама розмова Трампа із президентом України свідчить про те, що він усвідомлює важливість українського питання для Сполучених Штатів і для першого принаймні періоду свого президентства.

Варто нагадати, що під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп обіцяв закінчити російсько-українську війну протягом кількох годин шляхом перемовин з українським і російським президентами й примусити їх до мирних перемовин. Також колишній американський президент тоді підкреслив, що якби він залишився у Білому домі, війни Росії з Україною взагалі б не відбулось. 

Але це були передвиборчі обіцянки та виступи на мітингах. А тепер вже у січні наступного року Трампу доведеться відповідати за ці свої слова, як і за безліч інших обіцянок, з якими він виступав, намагаючись повернутися до влади й уникнути подальшого судового переслідування. І, як ми розуміємо, так завжди взагалі буває в будь-якій передвиборчій кампанії, більшість обіцянок, яку давав Дональд Трамп своїм виборцям, взагалі не є такими, що їх можна реалізувати, навіть при найкращих намірах. А тим більше коли цих намірів немає, а є виключно бажання завоювання влади та впливу.

І ситуація з російсько-українською війною також, звичайно, є частиною таких обіцянок, на які можна сподіватися, коли ти є кандидатом на посаду президента Сполучених Штатів, але які не можна виконати, коли ти зустрічаєшся із невблаганною реальністю. 

І саме в цій реальності зараз, або принаймні через кілька тижнів, опиниться і сам Дональд Трамп, і його найближчі співпрацівники, які, звичайно ж, весь цей час могли працювати над уявним планом врегулювання ситуації із війною Росії проти України. 

І ми розуміємо, що однією тільки відмовою у допомозі Україні ситуація не вичерпується, тому що це буде означати не закінчення війни, а крах української державності й завоювання Росією ще частини українських територій, якщо не знищення Української держави як такої. Ну, і до того ж варто нагадати, що таке посилення впливу Російської Федерації призведе автоматично і до посилення впливу союзників Росії, таких, скажімо, як Іран, і до подальшої дестабілізації ситуації на Близькому Сході. А це вже точно те, чого Дональд Трамп хотів би уникнути хоча б заради збереження влади в руках республіканської партії в ситуації, коли він більше не зможе балотуватися на посаду очільника американської держави.

Нагадаю, що взагалі політика у Сполучених Штатах — це постійна передвиборча боротьба. Буквально за два роки відбудуться довибори до американського конгресу, і республіканцям дуже не хотілося б поступатися більшістю. А Дональду Трампу — втрачати контроль хоча б за однією палатою парламенту і таким чином перетворюватися на президента, який змушений буде випрошувати у, скажімо, сенату якісь необхідні президентурі законопроєкти. Так, як ми це бачили у стосунках між Джозефом Байденом і Палатою представників Американського Конгресу в час, коли там була республіканська більшість. 

Саме це, до речі, і створило умови, за яких республіканці могли надійно заблокувати допомогу Україні й таким чином створити для Дональда Трампа умови, за яких він може закликати українське керівництво до домовленостей із Росією на вкрай невигідних для самої України умовах. 

Ситуація була б іншою, якби Дональд Трамп та його соратники не блокували б цю допомогу протягом багатьох місяців, готуючись саме до такого повороту подій в разі перемоги колишнього американського президента на виборах у своїй країні. 

Ну і зараз вже з'являються повідомлення, зокрема у виданні Wall Street Journal, про те, що команда Трампа готує пропозиції до мирного врегулювання ситуації у російсько-українській війні. І, як і слід було очікувати, ці пропозиції мають на увазі не закінчення війни як такої, а замороження конфлікту із продовженням російського контролю над територіями, які були захоплені Росією під час нападу на Україну у 2014 році та згодом, коли президент Російської Федерації Володимир Путін ухвалив рішення про великий напад на сусідню країну із метою її остаточного підкорення. 

Між тими територіями, які окуповані сьогодні Російською Федерацією і територією, яка контрольована Україною, Дональд Трамп та його соратники, як вважає Wall Street Journal, хотіли б створити певну демілітаризовану сіру зону, в якій не буде ані українських, ані російських військ, а будуть якісь загадкові миротворці. 

Причому соратники Трампа підкреслюють, що це не будуть ані американські військові, ані навіть військові Організації Об'єднаних Націй. Тобто ситуація, в якій Трамп та його команда візьме на себе будь-яку відповідальність за те, що буде далі, виключається соратниками колишнього американського президента. Швидше це бажання уникнути відповідальності, і тому у команді Трампа говорять про те, що миротворці у так званій сірій зорі мають бути представниками, скажімо, армій європейських країн. 

Все це, звичайно, виглядає не дуже реалістично, хоча б тому, що сама Російська Федерація ніколи в житті, якщо з нею взагалі будуть вести якісь консультації, не погодиться на присутність між російською та українською армією навіть одного солдата Північноатлантичного союзу, навіть якщо це буде не солдат армії Сполучених Штатів.

І тут треба усвідомити, що такого типу нереалістичні пропозиції, які будуть сприйматися Москвою як приклад неадекватності американської сторони, звучатимуть з боку нового американського президента та його команди у величезній кількості. І ми не знаємо, що буде робити Дональд Трамп, якщо переконається в тому, що ніхто не сприймає подібні пропозиції серйозно. Хоча зрозуміло, що для Української держави, українського суспільства це також очевидно принизливі пропозиції, близькі до ідеї капітуляції перед ворогом. Але насамперед у Москві, де абсолютно не розуміють, чого вони мають погоджуватися на якісь попередні умови, які зберігають українську державність, в ситуації, якщо у російського крокодила з'явилася можливість проковтнути всю здобич, усвідомлюючи всю неадекватність і безпомічність нового очільника американської держави, обраного на виборах 5 листопада 2024 року. 

Тому дійсно розмовляти із Дональдом Трампом потрібно і не тільки українському президенту, щоб повернути далекого від усвідомлення того, як виглядає світ колишнього президента Сполучених Штатів до реальності. Принаймні на момент, коли Дональд Трамп знову з'явиться в Овальному кабінеті й почне ухвалювати вже реальні, практичні рішення, а не виступати на гучних мітингах.

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.