Зеленський у Берліні: головне

Чергова конференція з відновлення України, яка сьогодні відбувається (відеоблог був опублікований на сторінці автора 11 червня, - ред.) у німецькій столиці, можливо, не привернула б такої великої уваги, адже це вже не перша така конференція, якби не кілька важливих моментів, що її супроводжували.

Перший — це те, що конференція в Берліні є частиною літніх самітів на підтримку України. Як відомо, під час візиту президента Сполучених Штатів до Франції й урочистостей, присвячених 80-й річниці висадки союзників у Нормандії, також зустрічалися президенти США та України, президенти Франції та України, і на всіх цих зустрічах мова йшла саме про підтримку України в її подальшому протистоянні з Російською Федерацією.
 
Тепер ця конференція, яка відбувається вже в Берліні, у присутності федерального канцлера Німеччини Олафа Шольца та інших провідних німецьких та й загалом західних політиків та підприємців, згодом - зустріч Групи семи в італійському місті Бриндізі, де також тема підтримки України буде однією з важливих тем порядку денного та де також буде присутній український президент Володимир Зеленський, запрошений на цю зустріч разом з очільниками інших держав, важливих для групи найбільш розвинених економік світу. Під час цієї конференції в Італії президенти Сполучених Штатів і України мають підписати безпекову угоду, яка буде обіцяти Україні допомогу в її подальшому протистоянні Росії, а також якщо після закінчення цієї війни Москва вирішить продовжити свої агресивні дії стосовно нашої країни. 
 
Звичайно ж, після всіх цих заходів відбудеться представницький Саміт миру, де представники багатьох країн світу будуть обговорювати деякі пункти Формули миру українського президента, і цей саміт сам по собі вже буде ознакою підтримки України в міжнародному товаристві в роки запеклої російсько-української війни.

Інший важливий момент у цьому, саме по відновленню України в Берліні, - це внутрішньополітичний його контекст, про який також чимало пишуть західні медіа: про те, що напередодні зустрічі пішли у відставку керівники агенції з відновлення України, міністра інфраструктури України вже немає достатньо довгий час, а також на конференції можна навіть не побачити очільника українського уряду, що теж говорить про те, що в Києві, напевно, вже усвідомили, що програма відновлення України навряд чи зараз є пріоритетом у ситуації продовження війни Росії проти України.

Під час першої конференції з відновлення в Лугано і у західних політиків, і в українських могли бути певні ілюзії, пов'язані з тим, що багато хто, з невідомих нікому причин, сподівався на швидке закінчення російсько-української війни. Сподівався на те, що Володимир Путін буде готовий поставити крапку на воєнних діях і після цього може початися період відновлення України. Зараз всі вже прекрасно розуміють: ми знаходимося у багаторічному конфлікті, політичного виходу з якого не проглядається навіть у віддаленій перспективі. Навіть сам пошук шляхів до перемир'я зупиняється перед бажанням російського очільника продовжувати багаторічну війну на виснаження - це сам Путін абсолютно однозначно продемонстрував під час свого останнього виступу на Петербурзькому міжнародному економічному форумі та під час тригодинної розмови з журналістами, яка ще раз нагадала про реваншистські настрої в російського очільника.

У цій ситуації, мені здається, важливим є те, що на самій конференції у Берліні врешті-решт почали говорити про реалістичні, а не про ілюзорні речі: про необхідність боротися з наслідками руйнування, а не про необхідність створити реалістичні плани відновлення, яке відкладається на невизначений час. І звичайно ж, у цій ситуації, тоді, коли президент України говорить про втрати в генерації внаслідок дій російських повітряних сил і підкреслює, що він не знає, чи ці втрати будуть останніми, тому що ми розуміємо, що в Росії ще чимало амбітних цілей щодо повного знищення української інфраструктури всюди, де це росіянам буде дозволено, а федеральний канцлер Німеччини говорить про необхідність збільшення постачання до України систем протиповітряної оборони, - це і є повернення, якщо хочете, до нормальності, це і є повернення до реалізму.

Питання не в тому, скільки мільярдів доларів буде заплановано на відновлення України у майбутньому, коли ми не знаємо, коли саме закінчиться війна, яку територію на момент її закінчення буде контролювати легітимна українська влада і яке населення буде на момент закінчення воєнних дій проживати на цій території.

Звичайно ж, всі плани відновлення можна буде якимсь чином складати виходячи з цієї простої статистики, а також із часу, коли буде закінчена війна: може так статися, що всіх тих людей, які сьогодні засідають у Берліні, просто вже не буде при владі, а при владі буде нова генерація європейських політиків, яка може мати абсолютно інші погляди на те, яким має бути місце України в Європі та якими мають бути дії європейських країн з відновлення української інфраструктури. Так що зараз, за великим рахунком, Україні потрібно захиститися від наміру Російської Федерації перетворити нашу державу на безлюдну пустелю, спонукати людей до переселення зі східних та південних регіонів України до центральних і західних і далі за кордони, адже ми вже бачимо, що президент Російської Федерації Володимир Путін та його військові взяли курс на поступове очищення української території від українців. І саме цьому потрібно протистояти у наступні роки російсько-української війни - цьому бажанню Путіна воювати з Україною до останнього українця.

Це і є головною політичною програмою російського очільника, програмою, яку підтримує величезна кількість його співвітчизників, які готові вже переселятися на чужі захоплені землі. Те, як це відбувається зараз на окупованих територіях Донбасу, має абсолютно чітко продемонструвати нам справжні настрої й наміри російського політичного керівництва і народу. Ну, а те, як це відбувалося з 2014 року після анексії Криму, давно вже мало бути промовистим прикладом для українців, з якою небезпекою вони зустрілися в особі реваншистських планів Російської Федерації. 

Так що головний момент, який треба відзначити у цій конференції по допомозі Україні у відновленні України - це те, що Україні зараз потрібно якомога більше систем протиповітряної оборони, щоб та частина української генерації, яка ще залишається неушкодженою, не була втрачена в місяці, які передують зимовому сезону, на що і сподівається Володимир Путін.

Ще досить важливий момент - це дії з відновлення хоча б частини української генерації, знищеної ворогом.

Володимир Зеленський вже називав цифри можливого відновлення генерації до кінця року, однак, звичайно, обіцянки та реальні можливості - це зовсім не одне і теж в умовах країни, яка знаходиться в стані запеклого протистояння з ворогом, а також реальної кадрової та ділової некомпетентності - це також мають пам'ятати наші партнери, які допомагають Україні. Так що професійна допомога теж є частиною допомоги з порятунку України від тих небезпек, які створюються російським нападом і внутрішньоукраїнською проблематикою.

З цього погляду, конференцію в Берліні можна назвати першою реалістичною конференцією, яка пов'язана із відновленням та порятунком України: думаю, що майбутні конференції, які ми побачимо наступними роками російсько-української війни, будуть ще більш реалістичними хоча й не будуть визначатися тими галасливими розповідями та гаслами, які супроводжували попередні ілюзорні форуми. 

Джерело

Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.