Економія для економіки. Як Україна домовляється з кредиторами

“Дефолт скасовується” – такими заголовками майоріли новини в день, коли Міністерство фінансів оголосило про домовленості з зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації боргу в $23 млрд. Що це означає для українського бюджету? Чому це важливо? Пояснюємо простими словами.

Який борг реструктуризує Україна?

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну збило всі “налаштування” в усіх сферах нашого життя та, зокрема, й в українській економіці. Міністерство фінансів рік за роком упорядковувало боргове навантаження державного бюджету, зводило його дефіцит до більш-менш прийнятних кількох відсотків, але раптом все пішло шкереберть. Окрім потреби негайно шукати гроші на війну і таким чином нарощувати борг, Мінфін отримав ще одну непросту задачу – домовитися про реструктуризацію старих боргів.

Фото: mykyivregion.com.uaУ квітні цього року сукупний державний борг України досяг історичного максимуму в $151,5 млрд. У цю суму входять як зовнішні, так і внутрішні борги. Хоча в травні цей показник і скоротився на $0,5 млрд, все одно нинішні суми – безпрецедентні. Для порівняння, в кінці 2021-го сукупний держборг був трохи меншим від $98 млрд. Сукупний держборг за перший рік повномасштабної війни збільшився на $13,4 млрд, а торік – ще на майже $34 млрд.

Тільки третину сукупного боргу складають запозичення на внутрішньому ринку, 72% цієї суми – зовнішні борги. Більша частина з них – це запозичення від офіційних кредиторів за пільговими ставками. Значну частину з них ми отримали під час повномасштабної війни. Реструктуризація стосуватиметься комерційного зовнішнього боргу, який Україна брала до 2022 року. Це $23 млрд єврооблігацій.

Ще в серпні 2022-го Мінфін дійшов згоди з тримачами єврооблігацій про призупинення виплат за ними. Сторони підписали угоду standstill, згідно з якою виплати відтерміновувалися на два роки. У серпні 2024-го строк цієї домовленості спливає. Якби Мінфін не домовився з приватними кредиторами, йому б довелося відновити виплати.

Про що саме домовилися та чому це важливо?

Реструктуризація буде стосуватися 13 випусків єврооблігацій і одного гарантованого державою випуску євробондів Укравтодору. Поки що йдеться лише про домовленості, угоду ще офіційно не укладено. Щоб це зробити, потрібно отримати згоду двох третин “клубу кредиторів”. 

Якби домовленостей по реструктуризації не вдалося досягнути, Україні довелося б провести виплати по одному з пакетів єврооблігацій уже в серпні. А якби й Мінфіну вдалося це зробити, довелося б виплачувати й інші борги. Йдеться про $1,6 млрд на 2024-й. Якщо ж вдасться фіналізувати угоду, то цьогоріч Україна зможе не виплачувати відсоткові виплати взагалі.

"Досягнуті домовленості передбачають зменшення боргу України через номінальне зниження вартості єврооблігацій на 37% на початковому етапі, що зменшить обсяг боргу на $8,67 млрд, та зниженням чистої приведеної вартості боргу на близько 60%. Цей той рівень, який дозволить нам відновити боргову стійкість, виконати цілі програми МВФ і дотриматись домовленостей з міжнародними партнерами, зокрема, з Групою кредиторів України", – пояснив міністр фінансів Сергій Марченко.

Угода дозволить заощадити для інших бюджетних потреб $11,4 млрд на обслуговуванні борги протягом трьох наступних роки. А до 2033-го економія сягне $22,75 млрд.

"Це звільнить життєво необхідні фінансові ресурси, які можуть бути спрямовані на оборону та соціальні видатки", – додає Марченко.

Сергій Марченко, міністр фінансів України
Фото: epravda.com.ua
Реструктуризація дозволяє Україні вивільнити значні ресурси в державному бюджеті, які були закладені на відповідні боргові платежі. Враховуючи, що в серпні Верховна Рада може розглянути урядові законопроєкти про додаткові пів трильйона гривень видатків, домовленості з кредиторами вкрай важливі.

“Можна сподіватись, що голосування буде успішним, адже принципова домовленість досягнута з інвесторами, які тримають приблизно чверть суверенного боргу, а домовленості містять мотиваційні “плюшки”  для тих, хто підтримає нові умови — преміальна виплата за згоду в розмірі 1,25%  і можливість отримати “умовну компоненту”, тобто зробити ставку на швидке зростання економіки”, – вважає директор аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан.

Про реструктуризацію домовилися, але це ще не все

Є ще одна група кредиторів – тримачі ВВП-варантів. Це боргові папери, які Україна випустила в межах реструктуризації свого державного боргу у 2015-му замість єврооблігацій на суму близько $3 млрд. Принцип цих паперів полягає в тому, що платежі за ними залежать від зростання ВВП, починаючи від 2019 року і до 2038-го. Проте самі виплати мали б здійснюватися з лагом у два роки – тобто з 2021-го. За умовами ВВП-варантів, виплати мали початися, якщо ВВП України зросте більш як на 3% на рік. Чим більше зростання, тим більша виплата. Скажімо, при зростанні економіки на 3-4%, виплата за паперами мала б становити 15% перевищення показника ВВП за 3%. До 2025-го платежі мали б бути обмежені 1% ВВП, а після 2025-го це обмеження знімалось.

Звісно, що з початком повномасштабного вторгнення Україна не могла піти на такі виплати, тому в серпні 2022-го домовилася з власниками ВВП-варантів про перегляд умов за цими паперами. Серед домовленостей – перенести виплату за варантами, яка мала б бути сплачена в травні 2023-го на 1 серпня 2024 року. Її оцінювали в $100 млн, і на цю суму мав бути нарахований процентний дохід зі ставкою 7,75%.

В липні в медіа заговорили про те, що ведуться перемовини з урядом про реструктуризацію і цього боргу, але це були не офіційні повідомлення, а інформація з анонімних джерел.

У Мінфіні називають цей інструмент “агресивним інструментом” і навіть міною уповільненої дії. Адже будь-яке зростання економіки більш як на 3% до 2041 року ставитиме уряд перед значними виплатами. Скажімо, зростання ВВП 2023-го склало 5,3% і це означає, що вже в наступному році Україна муситиме йти на суттєві виплати перед тримачами ВВП-варантів. Звісно, якщо не досягне нової угоди з тримачами цих паперів.