Україна отримає $50 млрд кредиту від G7, а виплачуватиме його – Росія. Пояснюємо, як це стало можливо

Але це ще не все. Держави Великої сімки ухвалили рішення, що загалом – під гарантію доходів із заморожених російських активів – Україні нададуть не менше 50 млрд доларів: 20 млрд доларів від США, ще близько 3 млрд – від Великобританії. 

50 мільярдів для України: в чому полягає ідея "Великої сімки", і на які потреби підуть кошти

Отже, 25 жовтня 2024 року держави Великої сімки (G7: США, Франція, Німеччина, Італія, Канада, Великобританія, Японія) пообіцяли Україні 50 млрд доларів (близько 45 млрд євро) під гарантії та забезпечення з доходів від заморожених активів Центрального банку РФ. 

"Сьогодні ми, лідери країн "Великої сімки" (G7), досягли консенсусу щодо того, як надати Україні близько 50 мільярдів доларів США в рамках Надзвичайної програми прискорення надходжень (ERA) Україні. Ці кредити будуть обслуговуватися та погашатися за рахунок майбутніх надходжень від надзвичайних доходів від іммобілізації російських суверенних активів, згідно з відповідними правовими системами G7 та міжнародним правом. Кредитні кошти будуть розподілені через декілька каналів для підтримки бюджетної, військової та відновлювальної допомоги Україні. Нашою метою є розпочати виплату коштів до кінця року", – йдеться в заяві лідерів Великої сімки за результатами перемовин. 

Звідки візьмуться вказані 50 млрд доларів? Коли конкретно їх отримає Україна. Якщо обіцяні внески з боку США (20 млрд доларів) та Великобританії (2,2 млрд фунтів стерлінгів – близько 3 млрд доларів) поки що публічно оголошені без деталей, то Європейський Союз вже має детальний план. Про нього й поговоримо.

22 жовтня Європейський парламент затвердив пропозицію Європейської Комісії щодо надання Україні нового пакету макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС – у вигляді кредиту на суму до 35 мільярдів євро, виплати якого будуть гарантуватися прибутками від заморожених активів Російської Федерації. Це, було озвучено, великий внесок ЄС в ініціативу "Великої сімки" щодо надання Україні фінансової допомоги у розмірі до 45 млрд євро (50 млрд доларів), затверджену в червні 2024 року на саміті G7 в італійській Апулії. 

Про те, як готувалося рішення про 50 млрд для України, читайте в матеріалі "Заморожені активи Центробанку Росії працюватимуть на користь ЗСУ: Євросоюз та G7 готують нове рішення".

"Наша мета полягає в тому, щоб зробити цю макрофінансову допомогу у вигляді кредиту доступною для України вже у 2024 році, з початком виплат у 2025 році. Щоб бути впевненими, що кредит вдасться погасити саме за рахунок надзвичайних прибутків з російських заморожених коштів, незважаючи на розміри процентної ставки, що коливаються з року в рік, максимальний терміном погашення кредиту було визначено 45 років", – розповіло "Еспресо" джерело в Раді ЄС.

Варто зауважити, що Рада ЄС ратифікувала рішення Європейського парламенту за один день, протягом 23 жовтня, за письмовою процедурою. Це відбулося швидко через те, що на даному етапі рішення могло бути прийняте кваліфікованою більшістю голосів, і заблокувати його шляхом вето однієї чи двох держав (наприклад, Угорщини чи/і Словаччини) було неможливо, пояснив "Еспресо" співрозмовник. 

Погашення надзвичайної позики від ЄС та відповідних двосторонніх позик від партнерів G7 буде забезпечено коштами, що надійдуть від майбутніх потоків надзвичайних надходжень, пов'язаних з іммобілізацією (заморозкою) російських суверенних активів.

За оцінками Єврокомісії, через триваючу агресивну війну Росії, очікується, що фінансові потреби України на 2025 рік будуть вищими, ніж передбачалося раніше: вони зростуть до 38 мільярдів доларів США, на 12 млрд більше порівняно з прогнозами Міжнародного валютного фонду, зробленими під час останнього перегляду програми МВФ у червні 2024 року.

"ЄС надає це фінансування з загальною метою подолання кризи платіжного балансу України, стабілізації макроекономіки та відновлення критично важливої інфраструктури. 

Як наслідок, це прямо чи опосередковано сприятиме ключовим для України сферам витрат, таким як підтримка основних державних функцій та підтримка зусиль з відновлення. Стабілізація державних фінансів, яка є результатом надання фінансування з боку ЄС, також може вивільнити ресурси для всіх пріоритетних бюджетних видатків, у тому числі для військової оборони від російської агресії", – повідомили "Еспресо" в Єврокомісії.

Де Євросоюз знайде гроші для України? 

Частину – запозичить на міжнародних фінансових ринках, частину нададуть за потреби держави-члени ЄС у вигляді добровільних внесків. "Згідно з новим регламентом, сума, запозичена ЄС на фінансових ринках для фінансування надзвичайної позики МЗС для України, найперше буде забезпечена гарантією за рахунок резервів бюджету ЄС", – повідомив "Еспресо" на умовах анонімності високопосадовець з Ради ЄС. 

Повернути ці кошти Євросоюз планує, безпосередньо перераховуючи надзвичайні доходи з російських активів у свій бюджет. Тут також встановлені нові правила.

Нагадаємо, що 21 травня 2024 року Рада ЄС затвердила низку нормативно-правових актів ЄС, які дозволяють використати надзвичайні доходи, отримані від знерухомлених російських активів центральними депозитаріями цінних паперів Євросоюзу, "для подальшої військової підтримки України, а також для зміцнення потенціалу та реконструкції її оборонної промисловості". Згідно з рішенням, центральні депозитарії, які володіють російськими суверенними активами та резервами на суму понад 1 мільйон євро, мусили б двічі на рік робити фінансовий внесок ЄС з чистого прибутку з цих активів, який накопичується з 15 лютого 2024 року.

Тоді було вирішено 90% відсотків з цих прибутків скерувати для фінансування закупівлі зброї для України – через позабюджетний механізм ЄС "Європейський фонд миру" (European Peace Facility). Решту 10% – спрямовували б безпосередньо у бюджет ЄС, на проєкти з відбудови та відновлення України. 

Але не так сталося, як бажалося. Реалізувати вказаний вище план завадив… прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який ще з 2023 року блокував будь-який рух коштів у Європейському фонді миру, якщо вони стосуються воєнної підтримки України. Тож новий план, підготовлений разом з G7, став справді розв’язанням цієї патової ситуації.

"Тепер прийняте рішення про те, що 95% надходжень, отриманих центральними депозитаріями ЄС від іммобілізації російських суверенних активів, будуть перераховувати безпосередньо до бюджету ЄС і використовуватимуть для механізму кредитного співробітництва з Україною. 5% будуть і надалі спрямовувати до Європейського фонду миру. Новий розподіл почнуть застосовувати з другої половини 2025 року (до другого піврічного платежу фінансового внеску, здійсненого у 2025 році, і до всіх наступних платежів)", – розклало поточну ситуацію по поличках інформоване джерело "Еспресо" у Раді ЄС.

Нагадаємо, що загальна вартість активів Центрального банку Росії, які іммобілізовано у вигляді цінних паперів та готівки в юрисдикціях країн ЄС, G7 та Австралії, становить близько 260 мільярдів євро. З них близько 210 млрд євро перебувають на території ЄС, більшість з них –  близько 191 млрд російських євро – у депозитарії Euroclear у Брюсселі, Бельгія (найбільший у світі центральний депозитарій цінних паперів). 

Неочікувані доходи від заморожених російських активів, враховуючи зростання відсоткових ставок, наразі становлять близько 3 млрд євро на рік.

Що далі: коли Україна отримає перший транш кредиту від ЄС, коли він буде виплачений повністю?

Тепер, коли рішення про надання до 35 млрд євро від ЄС вже затверджене остаточно на рівні основних європейських інституцій, залишається, втім,  проробити багато технічної роботи. 

Насамперед мають бути підготовлені і підписані Меморандум про взаєморозуміння, кредитна угода з Україною та угода про впровадження механізму кредитного співробітництва з Україною. 

Важливо, що вказана позика є нецільовою. Тобто Європейський Союз фактично дозволяє українській владі розподіляти усі 25 мільярдів євро на власний розсуд і на більш нагальні потреби. 

Але не все так просто. До 35-мільярдного кредиту застосовуватимуть систему контролю, яка вже викладена в Українському плані щодо використання коштів з Українського Фонду, які вже почали надходити в український бюджет цьогоріч. Система контролю витрат українського бюджету з боку Єврокомісії включає ряд конкретних заходів щодо запобігання шахрайству, корупції, нецільовому використанню коштів та іншим порушенням. 

Надання кожного наступного траншу кредиту "з заморожених активів" залежатиме також від здатності української влади до проведення запланованих реформ, поваги до верховенства права, боротьби з корупцією, а також інших політичних умов, які будуть викладені в меморандумі про взаєморозуміння, що його мають підписати ЄС та уряд України до кінця 2024 року.

До слова, речник Європейської комісії пояснив "Еспресо", що 35 млрд євро – це не зобов’язання, які Євросоюз взяв перед Україною, а "максимальна сума кредиту, яку може надати ЄС". "Затверджений документ містить автоматичний механізм, який може зменшити цю суму у відповідь на обсяги кредитів, які нададуть наші міжнародні партнери", – заявили в пресслужбі Єврокомісії на запит "Еспресо".

Перший транш кредиту під гарантії російських заморожених активів Україна може отримати ще наприкінці 2024 року, найпізніше – у січні 2025 року. Усі 35 мільярдів (або ж менше, з огляду на коментар у попередньому абзаці) планують передати Україні протягом наступного, 2025 року. У будь-якому разі це буде безпрецедентно велика сума, як щодо прямої бюджетної підтримки.

Нагадаємо, що, за даними Єврокомісії, з початку повномасштабної агресії, ЄС та його держави-члени мобілізували біля 118 млрд євро гуманітарної, фінансової та військової допомоги Україні. Це включає 45,6 млрд євро з бюджету ЄС безпосередньо на підтримку українського бюджету; 12,2 млрд євро двосторонньої допомоги від 27 країн-членів ЄС; 43,5 млрд євро на військову допомогу, включаючи фінансування з Європейського фонду миру. Крім того, ЄС та держави-члени мобілізували щонайменше 17 млрд євро на підтримку українських біженців.

Російські заморожені активи: чи можлива конфіскація?

Ще рік тому використання навіть прибутків від заморожених активів ЦБ РФ, а ще й на оборонні потреби України здавалося фантастикою. Тепер це реальність. І в Європарламенті вже починають говорити про наступний крок: повну конфіскацію російських активів для відбудови України чи посилення української армії. Поки що голоси друзів України звучать дипломатично, але тенденція дуже надихає. 

"Я дуже рада, що понад 500 європейських депутатів проголосувало "за" виділення Україні коштів, які виплачуватимуть за допомогою прибутків з заморожених активів Росії. Усі основні політичні групи голосували "за", і це показує, що новий Європарламент стоїть на боці України так само твердо, як і колишній парламент", – заявила в коментарі "Еспресо" депутатка Європейського парламенту від Литви, колишня міністерка оборони Литви у 2008-2012 рр., Раса Юкнявічене.

"Багато хто під час дебатів висловився щодо необхідності наступного кроку, конфіскації російських активів. Але рішення приймає не Європарламент, і навіть не Європейський Союз. Адже ці активи  містяться в депозитаріях національних держав-членів ЄС, і ці держави мають приймати остаточне рішення, – підкреслила пані Юкнявічене. – Хоча і питання використання доходів від російських заморожених активів колись було лише мрією і думкою; тепер це реальність, зафіксована у документі ЄС. Тож щодо усіх активів, вірю, також настане час. Але поки що триває дискусія".

Такої самої думки дотримується і депутатка Європарламенту від Польщі Малгожата Госєвська. "Те, що доходи від російських заморожених активів будуть працювати на користь України – це рух у правильному напрямку. Та ресурсів все одно недостатньо. Це – ще недостатня сума для відновлення України. А зараз ми повинні, перш за все, думати про те, щоб підтримати Україну в цій війні, щоб вона могла її виграти. Кошти потрібні тут і зараз, щоб озброїти Україну, щоб вона могла виграти війну", – наголосила вона.

"Перестаньте боятися цього Путіна. Найголовніше, українці не бояться, а ми тут весь час тремтимо: що скаже Путін? Ось це голосування щодо прибутків з заморожених активів РФ таки показує, що вже в парламенті його не бояться більшість людей… Ми маємо робити політику, а не весь час озиратися, що скаже Путін. Потрібно просто його перемогти. Оце – найголовніше. Якщо боятимешся, не буде жодної перемоги", – гарно підсумувала всі дискусії Раса Юкнявічене.