Заморожені активи Центробанку Росії працюватимуть на користь ЗСУ: Євросоюз та G7 готують нове рішення

Західні партнери хочуть передати Україні додаткові 50 мільярдів доларів на оборону: звідки гроші

Саміт "Великої сімки" (G7: США, Франція, Німеччина, Італія, Канада, Великобританія, Японія), який розпочинається 12 червня на курорті Борго Егнація в італійській Апулії, готує мега-новину для України. Як повідомив “Еспресо” на умовах тотальної анонімності причетний до розробки відповідного документу європейський високопосадовець, лідери “Великої сімки” – президент США Джо Байден, президент Франції Емманюель Макрон, федеральний канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні, прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, прем’єр-міністр Великобританії Ріші Сунак, прем’єр-міністр Японії Фуміо Кішіда, разом з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн оголосять про рішення надати Україні 50 млрд доларів, які мають бути направлені пріоритетно на оборону, а також на підтримку українського бюджету та на відбудову. 

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн (у синьому піджаку) під час візиту в Київ, праворуч від неї президент України Володимир Зеленський, в оточенні охорони
ото: Reuters

Кошти надаватимуться у вигляді кредиту, під гарантії доходів з заморожених російських активів, а також, що важливо – під прямі гарантії усіх семи держав “Великої сімки”, на випадок неможливості використання цих доходів у майбутньому, або їх зменшення через зменшення відсоткових ставок тощо.

Якщо раніше про плани “ще 50 мільярдів для України”, на додачу до 50 млрд євро “Українського фонду” від ЄС, говорили більш гіпотетично – так, про таку можливість оголосили кілька днів тому в Парижі президенти Байден та Макрон після двосторонньої зустрічі, – то тепер питання вже остаточно узгоджене, і лідерам G7 готують відповідні папери для підпису та текст спільної декларації. 

Можливість того, що щось піде не так під час особистої дискусії лідерів “сімки” прямує до нуля. “Україні потрібні гроші, причому сьогодні, а не колись там через десять років. Це прекрасно розуміють всі лідери G7, і вони готові діяти”, - наголосив співрозмовник “Еспресо”.

Він також підкреслив, що рішення G7 не означає скасування попереднього рішення Європейської Ради, прийнятого менше місяця тому: про передачу доходів з заморожених активів ЄС Україні, теж на закупівлю зброї та відбудову, але через вже існуючі європейські механізми “Європейський фонд миру” (European Peace Facility) та “Український фонд” (Ukraine Facility).

“Справді, неможливо витратити одні й ті самі гроші двічі, – підкреслив європейський високопосадовець, маючи на увазі, що одні й ті самі доходи від заморожених активів не можуть одночасно бути направлені і в Фонд миру і напряму в український бюджет у вигляді кредиту. – Але ми знайдемо можливість направляти певну частину коштів у “Європейський фонд миру”. За його словами, 3,5 млрд євро, щодо передачі яких вже прийняте рішення на рівні Ради ЄС, таки потраплять у “Європейський фонд миру” і будуть направлені на закупівлю Україні боєприпасів. Планується, що це відбудеться найближчим часом.

Але проблема European Peace Facility полягає в тому, що рішення щодо його функціонування, і передачі з нього грошей на українську армію і зброю для України вимагає одностайного схвалення усіма 27-ма державами Європейського Союзу. І, так, прямо зараз його блокує Угорщина. 

Віктор Орбан і Володимир Путін зустрічаються в Пекіні, Китай, вже після початку російсько-української війни
Фото: MTI/Miniszterelnöki Sajtóiroda/Fischer Zoltán

Вкотре вмовляти прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана зняти блокаду використання коштів “Європейського фонду миру” для України лідери ЄС збираються на найближчому саміті Європейської Ради, який відбудеться 27-28 червня у Брюсселі. Це буде останній саміт Євроради цього року, на якому Орбан буде присутній як рядовий учасник: з 1 липня Угорщина розпочинає головування у ЄС, і відтоді угорський очільник буде сидіти у президії, поряд з президентом Євроради Шарлем Мішелем, впливаючи як на порядок денний засідань, так і на напрямок перемовин.

Власне, саме проблема угорських вето, які постають на кожному етапі надання Україні будь-якої підтримки на рівні ЄС, і примусила європейських лідерів дослухатися до пропозиції США і піти шляхом спільного проекту з G7 – фактично віддаючи американським (насамперед), а також канадським та японським партнерам частину “слави та заслуги” з використання російських заморожених активів, більша частина яких перебуває саме на території ЄС, і могла б використовуватися і піаритися як чисто європейський внесок у підтримці України у війні з російськими загарбниками.

“Питання надання Україні кредиту під гарантії доходів з заморожених активів Центрального банку РФ не потребує одностайного схвалення на рівні ЄС”, – повідомив “Еспресо” єврочиновник. І, отже, Угорщина ніяк не зможе зупинити цей процес.

Доходи від заморожених активів РФ – на користь Збройних сил України: яке рішення прийняв ЄС у травні 2024

Тепер пояснимо, на яких позиціях стояв Європейський Союз до того, як пристав на пропозицію США про мега-позику Україні. Після місяців бурхливих дебатів у Брюсселі та європейських столицях, у травня Європейський Союз під гучні овації причетних прийняв рішення про використання доходів від заморожених російських активів на підтримку України – і насамперед українського війська. 

21 травня 2024 року Рада ЄС затвердила низку нормативно-правових актів ЄС, які дозволять використати так звані надзвичайні доходи, отримані від знерухомлених російських активів центральними депозитаріями цінних паперів Євросоюзу, “для подальшої військової підтримки України, а також для зміцнення потенціалу та реконструкції її оборонної промисловості”. Згідно з рішенням, центральні депозитарії, які володіють російськими суверенними активами та резервами на суму понад 1 мільйон євро, мусили б двічі на рік робити фінансовий внесок ЄС з чистого прибутку з цих активів, який накопичується з 15 лютого 2024 року.

90% відсотків з цих прибутків було вирішено направити для фінансування закупівлі зброї для України – через позабюджетний механізм ЄС “Європейський фонд миру” (European Peace Facility). Решту 10% – спрямовували б безпосередньо у бюджет ЄС, на проекти з відбудови та відновлення України. “Прийняте рішення, що у 2024 році усі 10% від доходів з російських заморожених активів, які отримає бюджет Євросоюзу, будуть направлені в “Український фонд” в рамках роботи механізму Ukraine Facility”, – повідомив тоді "Еспресо" чиновник Єврокомісії на умовах анонімності. Власне, це рішення чинне і зараз.

Гроші підуть в першу чергу на зброю для ЗСУ
Фото: Міноборони України / телеграм

Варто зауважити, що на останній, “гуманітарній” складовій, за інформацією дипломатичних джерел, під час перемовин наполягали нейтральні у воєнному плані держави-члени ЄС (Австрія, Мальта, Кіпр та Ірландія). Таким чином вони зберігають нейтральність, формально не долучаючись до безпосередньої воєнної підтримки.

Було доомовлено також, що пропорція використання коштів – зараз 90% до 10% – буде переглядатися щороку, і перший перегляд відбудеться вже до 1 січня 2025-го. Ось десь тоді і мусить вступити в силу нове рішення, яке буде “освячене” цього тижня в Італії.

Перший транш в рамках даної ініціативи Київ (а точніше – Європейський фонд миру) може отримати вже в липні цього року, повідомили “Еспресо” у Раді ЄС. Так само про липень як мету першого етапу реалізації планів ЄС говорять і в Єврокомісії. Але коли саме ці кошти будуть направлені на оборонні закупівлі для України – зараз сказати складно, поки діє вето Орбана. Більше ясності буде після вже згаданої вище Євроради 27-28 червня.

Що таке “заморожені російські активи”: про які суми йдеться, де вони знаходяться

Російські активи, які зараз є предметом палких дискусій по обидва боки океану – це цінні папери, депозитні вклади та готівка у різних валютах (так звані золотовалютні резерви), які Центральний банк Росії, як і інші центробанки держав світу, частково зберігає за кордоном, щоб отримувати додатковий прибуток. 

Навіть розв’язавши криваву війну в Україні та анексувавши Крим, Росія продовжувала розміщувати біля половини своїх золотовалютних запасів на Заході, не вірячи у можливість запровадження реальних санкцій проти них. А ще до вторгнення в Україну – навіть перемістила частину активів зі США до ЄС, вочевидь, вважаючи європейців більш “беззубими”.

Але Путін переоцінив безпристрасність європейських банкірів. Відразу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, Європейський Союз. разом з державами-членами “Великої сімки” та іншими партнерами заморозили активи російського Центрального банку, які зберігалися на їх території. 

“Заморозка” означає, що росіяни не мають доступу до цих грошей та цінних паперів, не можуть їх забрати, використати, чи отримати з них прибутки. Натомість вказані активи знаходяться в управлінні центральних депозитаріїв кожної зі згаданих країн – і приносять надзвичайні доходи, оскільки останніми роками відсоткова ставка значно зросла. 

Як це працює: центральні депозитарії зберігають і обслуговують гроші на депозитних рахунках, а також примножують їх, інвестуючи у цінні папери, за які періодично надходять виплати. Росія як власник цінних паперів не може отримувати ці прибутки через заморожений статус активів, тому депозитарії реінвестують їх, отримуючи додаткові, так звані неочікувані “прибутки від прибутків” (windfall profits). Про їх передачу Україні наразі і йде мова, бо ці кошти юридично не належать Росії.

Центробанк Росії
Фото: gettyimages

За оцінкою Ради ЄС, загальна вартість активів Центрального банку Росії, які іммобілізовано у вигляді цінних паперів та готівки (бо безпосередньо золото Центробанку, якщо воно ще лишилося у заявлених обсягах. росіяни зберігають на території РФ) в юрисдикціях країн ЄС, G7 та Австралії, складає близько 260 мільярдів євро. Понад дві третини з цих коштів іммобілізовано на теренах ЄС: біля 210 млрд євро. 

Більшість російських активів, які заморожені Європейським Союзом, знаходяться у депозитарії Euroclear – найбільший у світі центральний депозитарій цінних паперів – у Брюсселі, Бельгія. Тут наразі зберігаються біля 191 млрд російських євро. Для порівняння: на території США знаходиться за різними даними 5-7 млрд євро заморожених російських активів. Також російські активи у більш-менш значних обсягах заморожені у Франції та Швейцарії.

Отже, за час “заморозки”, зі 191 млрд євро, які перебувають в управлінні бельгійського депозитарія Euroclear, почали акумулюватися неочікувані доходи, які, враховуючи зростання відсоткових ставок, становлять понад 3 млрд євро на рік. На даний момент йдеться про те, що на рахунках Euroclear вже є понад 5 млрд євро надзвичайних доходів, які утворилися з 2022 року. Інше питання, чи матиме змогу Україна скористатися цими коштами.

Україні пообіцяли доходи з заморожених активів Росії – та не всі, і не негайно

Долю доходів з заморожених російських активів у Євросоюзі активно обговорювали протягом усього 2023 року. Вже наявні на брюсельських рахунках 3 млрд євро, про які депозитарій Euroclear відзвітував за результатами 10 місяців минулого року, неодноразово обіцяли Україні, зокрема, і вустами високого представника ЄС з закордонних справ Жозепа Борреля. Але до реальних дій Євросоюз наважився перейти лише цьогоріч. 

Причина: застереження багатьох банкірів та представників центробанків, що будь-які дії з конфіскації чи відчуження навіть частини російських заморожених активів, призведе до підриву довіри до європейської та світової фінансової системи, і, як результат, до фінансової кризи та удару по євровалюті.

Але 12 лютого 2024 Рада ЄС все ж ухвалила рішення та регламент, що визначають дії центральних депозитаріїв цінних паперів, які володіють знерухомленими активами та резервами Центрального банку Росії. А також – що головне – роз’яснюють правовий статус доходів, отриманих з них. Рада ЄС тоді, зокрема, вирішила, що центральні депозитарії, які володіють активами ЦБ РФ на суму понад 1 млн євро, повинні обліковувати та зберігати ці доходи окремо – з тим, щоб до них можна було застосувати певні санкції. Саме це відкрило шлях до наступного рішення, яке було прийняте 21 травня 2024 року: запровадження фіксованого фінансового внеску до бюджету ЄС з чистих прибутків з російських активів, яке потім буде направлене для підтримки України. 

Варто пригадати, що спочатку в планах ЄС йшлося про використання надзвичайних доходів з заморожених активів РФ для відбудови та розвитку України. Навіть були плани включити ці кошти до механізму Ukraine Facility (гроші в обмін на реформи, 50 млрд євро протягом чотирьох років). 

Риторика єврочиновництва змінилася у лютому-березні 2024 року, коли, з гальмуванням воєнної допомоги з боку США стало зрозуміло, що найперше, що сьогодні потребує Україна – це зброя і боєприпаси. Тому, з легкої руки лідерів Німеччини та Франції на черговому засіданні Європейської Ради 21-22 березня було вже вирішено направити прибутки від російськх запасів саме на закупівлю Україні зброї – інакше, за формулюванням одного з німецьких дипломатів, ця дія взагалі втрачає сенс.

Рішення, прийняте 21 травня, стосується лише тих прибутків від російських заморожених активів, які закомульовані після 15 лютого 2024 року (дата, коли вступило у силу згадане вище лютневе рішення Ради ЄС про механізм дій центральних депозитаріїв щодо російських неочікуваних прибутків).

Тобто, якщо Україна й отримає перший транш фінансування у липні 2024-го, як це обіцяла президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, то його сума становитиме біля 1 млрд євро, а ніяк не 3 і не 5, на що розраховував українських уряд.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн
Фото: Gettyimages

Але тоді виникає питання: як в ЄС збираються розпорядитися прибутками від заморожених російських коштів, які були отримані до лютого 2014 року (за 2022-2023 роки, з часів початку російської повномасштабної агресії) – а це понад 5 млрд євро до оподаткування? Як пояснили “Еспресо” в Єврокомісії, ця сума продовжує зберігатися в депозитарії Euroclear, нікуди не витрачається, та слугуватиме “гігантською подушкою безпеки” на випадок судових позовів з боку Росії. Згідно з затвердженим 21 травня 2024 року новим планом дій, передбачається, що вказані кошти залишаться в розпорядженні депозитаріїв на випадок “непередбачуваних витрат”, пов’язаних з обслуговуванням російських грошей та прибутків від них. 

З цією ж метою центральним депозитаріям також буде дозволено – тимчасово! – утримувати частку в розмірі близько 10% від фінансового внеску (доходів з заморожених активів після оподаткування) для “дотримання вимог щодо статутного капіталу та управління ризиками”. Це також буде слугувати своєрідним буфером на випадок російських судових тяжб. 

“Сума, накопичена до 15 лютого 2024 року, відкладається на рахунках Euroclear, щоб слугувати “буфером” для судових позовів та управління пов'язаними з ними ризиками. Знову ж таки, ми наполягаємо на тому, що немає жодного законного способу використовувати саме ці гроші на користь України. Ми живемо в державі та Союзі, де панує верховенство права, і дуже важливо, щоб ми дотримувалися законних методів, а не починали діяти всупереч їм”, – наголосив у коментарі “Еспресо”, знову-таки анонімно, високопоставлений бельгійський дипломат.

До речі, депозитарій Euroclear вже заявив, що зіткнувся зі "значною кількістю судових процесів, що тривають, майже виключно в російських судах" щодо знерухомлених активів, додавши, що ймовірність "несприятливих рішень" є високою. Станом на лютий 2024 року, російські компанії подали понад 90 позовів в суди Росії з вимогою повернути заморожені кошти.

Отримати більше від російських заморожених активів Україні допомагає Бельгія

Обнадійливу роль для України щодо прибутків від російських заморожених активів, закумульованих протягом 2022-2023 років, відіграє Бельгія. Яка, особливо не рекламуючи ці дії, стягує з доходів з заморожених російських активів на території Бельгії (у Euroclear), майже 25% податок. Саме ці кошти уряд Бельгії вже потроху направляє безпосередньо на допомогу Україні. 

Перший транш – 92 млн євро – з податкових надходжень з російських активів Бельгія передала Україні ще в травні 2023 року. Половина цих грошей була призначена на закупівлю зброї. А в жовтні 2023 року прем’єр-міністр Бельгії Александр де Кроо заявив, що розраховує зібрати понад 1,7 млрд євро у вигляді податків з російських активів, заморожених після 2022 року, у спеціальний фонд – і передати їх Києву. Кошти з фонду можуть бути використані на придбання військової техніки, гуманітарну підтримку, макрофінансову допомогу тощо.

На фото Бельгія, де зберігається левова частка заморожених російських активів
Фото: Ніка Нікалео

З початку повномасштабного вторгнення Бельгія вже отримала біля 1,7 млрд євро прибутку від оподаткування доходів від заморожених російських активів у 2022-2023 роках. Так, наприклад, у лютому 2024 року депозитарій Euroclear повідомив, що заморожені російські активи принесли 4,4 млрд євро у 2023 році, і з них депозитарій сплатить біля 1,08 млрд євро регулярного корпоративного податку Бельгії. А у 2024-му Бельгія очікує отримати ще стільки ж коштів у вигляді податків з російських активів.

Трохи кумедно, що, зі слів брюсельських дипломатів, більшість інших держав ЄС вважають, що Бельгія не повинна так чинити, адже допомагатиме Україні не “своїми” бюджетними, а фактично російськими грошима. Щоправда, у ЄС публічно доходи від заморожених активів “російськими” не називають. Як заявив під час саміту лідерів ЄС у березні 2024 канцлер Німеччини Олаф Шольц, “ці гроші не належать Росії”. Вочевидь, так психологічно легше їх конфіскувати – на користь Української перемоги.

Бельгія буде передавати Україні всі податки, які збиратиме з заморожених на її території російських державних коштів, наголосив у розмові з кореспондентом “Еспресо” вже згаданий вище бельгійський дипломат. “Що стосується бельгійських податків: оподаткування не може і не буде змінено. Це загальна фіскальна схема Бельгії, закон про корпоративний податок, який застосовується до всіх компаній у Бельгії, включаючи Euroclear. Ще у 2022 році Бельгія вирішила, що ВСІ фіскальні надходження від непередбачуваних прибутків будуть використані для України, і це матеріалізувалося у 2023 році зі створенням спеціального фонду для України. З огляду на це, Бельгія готова створити систему прямого перерахування цих бюджетних надходжень Україні, тоді як зараз вони використовуються на «проекти» на кшталт закупівлі боєприпасів, потреби коаліції F16 тощо”, – наголосив він.

Чому не конфіскація: чи зможуть держави ЄС наважитись повністю передати гроші російського Центробанку Україні

Неочікувані прибутки з російських заморожених активів, на жаль, не настільки великі, щоб покрити всі потреби України – як у зброї та боєприпасах, так і в питаннях відбудови та відновлення. Україна неодноразово піднімала питання про можливість повної конфіскації грошей Центрального банку Росії та передачі їх Україні – у вигляді репарацій, сплати за нанесену війною шкоду.

Цієї весни уряд України створив спеціальну робочу групу з питань конфіскації заморожених російських активів за кордоном. “Наша незмінна принципова позиція – Росія повинна за все заплатити сповна. Відповідно до оцінки, яку ми зробили зі Світовим банком, потреби на відбудову складають 486 млрд доларів, – заявив прем’єр-міністр України Дмитро Шмигаль на засіданні уряду 3 травня 2024 року. – Ми вже зараз дискутуємо з нашими партнерами про конкретні механізми того, як саме Росія має заплатити. Під час візиту урядової делегації до США мали неформальні зустрічі стосовно перспектив та шляхів конфіскації”.

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль
Фото: Reuters

Щодо останньої фрази, справді, на міждержавному рівні найбільшим лобістом конфіскації російських активів на користь України виступають Сполучені Штати, на території яких знаходиться у десятки разів менше заморожених російських активів, ніж в ЄС – за різними оцінками від 5 до 7 млрд євро. Щоправда, в самих США конфіскація ще так і не відбулася, хоча законодавча база для цього готова: закон "Про відновлення економічного процвітання та можливостей для українців" (Rebuilding Economic Prosperity and Opportunity for Ukrainians Act), який дозволяє президентові конфісковувати суверенні активи РФ та передавати їх на рахунок неприбуткового фонду “Фонд підтримки України” (Ukraine Support Fund), вже затверджений Конгресом і підписаний президентом Джо Байденом. Так само за повну конфіскацію російських заморожених грошей, активно виступають уряди Канади та Великої Британії.

Але проти ідеї конфіскації російських активів досі налаштовані провідні банкіри та уряди найбільших держав Євросоюзу – Німеччина, Франція, Італія. Кажуть: така дія підірве довіру до європейських фінансових ринків і спричинить хаос і кризу. Також серед скептиків знаходиться і Японія.

Банкіри та критики конфіскації наполягають на стабілізуючій ринковій ролі, яку відіграють на фінансових ринках золотовалютні резерви. Так, наприклад, президентка Європейського центрального банку Крістін Лагард попередила, що "перехід від заморожування активів до їхньої конфіскації і продажу може нести ризик порушення міжнародного порядку, який хотілося б захистити – і який хотілося б, щоб Росія теж поважала".

Так само з різкою критикою теми конфіскації російських активів постійно виступає і міністр фінансів Франції Бруно Ле Мер, який наполягає, що “для цього немає правової основи”.

Міністр економіки та фінансів Франції Бруно ле Мер
Фото: Gettyimages

До того ж, проти конфіскації росактивів виступає ряд третіх країн, які теж зберігають частину своїх золотовалютних резервів в ЄС чи США, і побоюються, що аналогічні дії одного дня можуть бути вчинені і щодо їхніх коштів чи прибутків – це, наприклад, Саудівська Аравія та Йорданія.

Щоправда, всередині ЄС існує і група держав, які лобіюють конфіскацію. І це насамперед держави Балтії. "Ми повинні знайти спосіб повністю використати заморожені активи Росії", – заявила днями прем'єр-міністр Естонії Кайя Каллас.

Дискусія на тему конфіскації російських заморожених активів продовжиться, за лідерства США, і на саміті G7 цього тижня. Але жодного конкретного рішення з цього питання найближчими днями – і навіть місяцями – очікувати не варто: у цьому зійшлися всі наші інформовані співрозмовники. Конфіскація – питання складне, і потребує часу та пошуку “королівських” юридичних обґрунтувань. Але не варто забувати, що лише рік тому і використання прибутків від росактивів на користь України виглядало чимось на рівні мрій і фантастики.