Путін злякався підриву Керченського мосту

Тепер за цю безпеку відповідатиме Федеральна служба Росії. Тобто, та "оприччина", завдяки якій Путін і прийшов до влади, і зберігає її досі. Ми ж розуміємо, те, що Путін став президентом РФ, пов'язане не тільки зі зусиллями "Сім'ї" його попередника Бориса Єльцина, і не тільки із бажанням багатьох асоційованих з цієї "Сім'єю" олігархів. Але насамперед з тим, що Федеральна служба безпеки наполегливо боролася за владу в останні часи існування Радянського союзу, коли вона ще була КГБ.

Тож саме вплив "чекістів" обумовив для колишнього підполковника КГБ, а потім – очільника ФСБ можливість стати на чолі Росії й утримувати владу у ній вже у диктаторському стилі  кілька десятиріч поспіль.

І, звичайно, поразки на фронті щораз більше змушують Володимира Путіна спиратися саме на "чекістів", бо він все менше довіряє військовим, не здатним виконати його плани загарбання України.

Путін закономірно може зробити висновок, що у результаті боротьби кланів за владу у Російській Федерації, яка завжди загострюється, коли країна програє війну, він має спиратися саме на силу "чекістів", які не для того довго йшли до влади, щоб втратити її.

Підрив Керченського мосту став справжнім шоком для російської влади. Та ще й наступного дня після 70-річного ювілею президента РФ. Про цей міст у Росії говорили як про найзахищеніший інфраструктурний об'єкт у світі. Цим хизувалися, наголошуючи, що Україна не може нічого вчинити на цьому мості.

В Україні говорять про боротьбу у російських силових структурах і про те, що саме підрив мосту мав продемонструвати Путіну нікчемність можливостей російської армії та посилити вплив ФСБ, щоб вона взяла реванш за провал свого плану бліцкригу в Україні.

У газеті "Вашингтон Пост", утім, стверджують, що мова йде не про боротьбу у спеціальних службах та силових структурах Росії, а про реальні дії з боку українських спецслужб.

Думаю, про те, що насправді сталося на Керченському мості, ми дізнаємося вже після закінчення цієї війни або ж тоді, коли впаде режим Путіна і ми матимемо доступ до архівів.

Але зараз представники силових структур РФ та найближчого оточення Путіна мали б задати собі питання: якщо держава не здатна забезпечувати певні параметри безпеки на інфраструктурних об'єктах, і разом з цим веде жорстоку війну із сусідньою державою, яка може відповідати, то якою є ціна безпеки російського керівництва?

Утім, не знаю, чи здатне спеціально відібране Путіним (щоб не пручатися його шизофренічним бажанням) російське керівництво про щось думати. Наразі ми бачимо, що дії щодо анексії українських територій тривають. Керівник уряду РФ Михайло Мішустін після зустрічі з Путіним з приводу ситуації на Керченському мосту підписав розпорядження про переведення Запорізької АЕС у повну власність Росії.

Ми можемо передбачати, що росіяни спробують боротися з постачанням зброї до України за допомогою диверсій на європейських інфраструктурних об'єктах. Як це сталося днями у Німеччині на залізниці. То я б уважно поставився до повідомлень про саботаж та диверсії у Європі.

Джерело

Про автора: Віталій Портников, письменник, журналіст.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Стежте за найважливішими новинами України! Підписуйтесь на нашу facebook-сторінку та телеграм-канал.