Рада "засекретила" стенограми засідання комітету, який очолює голова партії "Слуга Народу" Шуляк. Рух ЧЕСНО звернувся за поясненнями

Про це пише головна редакторка сайту руху ЧЕСНО Ірина Федорів, передає LB.ua.

"Днями одна з двох стенограм з’явилася в публічному просторі. Її оприлюднив представник "Народовладдя" Юрій Левченко. Друга і досі недоступна суспільству. І це треба виправляти. Наявність стенограм у публічному доступі наприкінці 2022 року могла б вплинути на перебіг голосування за законопроєкт, який підтримали майже мінімальною кількістю голосів — 228. Звісно, сталося це не без допомоги нардепів-зрадників з екс-ОПЗЖ",  - пише видання.

Ірина Федорів повідомляла, що рух ЧЕСНО звернувся до спікера Руслана Стефанчука з вимогою провести службове розслідування. Суспільство має знати, хто блокує відображення стенограм на сайті комітету. За відсутності журналістів на засіданнях комітетів це єдине джерело інформації про роботу народних депутатів і якість обговорень.

"Через відсутність цих стенограм комітет, який наприкінці 2022 року очолила Олена Шуляк, втратив свої бали в рейтингу відкритості. І ці документи приховали не просто так. Одна стенограма доводить, що нардепи чудово розуміли, що 5655 створює серйозні корупційні ризики. Документ мав бути публічним ще в листопаді 2022 року, але з’явився лише зараз", - наголошується у статті.

Також повідомляється, що на початку засідання 28 листопада 2022 року Антон Яценко вимагав залучити Рух ЧЕСНО. Саме цього дня громадська організація оприлюднила заяву із роз’ясненням, чому не варто голосувати за таку ініціативу. Ба більше, ми намагалися потрапити на засідання комітету.

Народна депутатка Ганна Бондар ("Слуга Народу"), яка очолює робочу групу з розробки Містобудівного кодексу, наголосила на тому, що члени комітету отримали проєкт буквально напередодні засідання і з ним неможливо було якісно працювати:

"Таблиця, яка була розіслана в суботу, була без правих колонок. Тобто ми мали вручну ці дві тисячі сторінок порівнювати з комітетською редакцією від 28 грудня 2021 року. Таблиця безпосередньо була сьогодні надіслана за дві години до підкомітету. Я скажу чесно, я її до кінця не прочитала, але бачу, що там з’явилося досить багато нових норм, наприклад, про будівельну амністію. Тому я хочу застерегти народних депутатів від голосування за цей законопроєкт, і я за нього голосувати не буду".

"Яценко, який є фігурантом низки антикорупційних розслідувань під час голосування за містобудівну "реформу" в сесійній залі різко змінив свою позицію і підтримав законопроєкт, який так критикував. Чому вже через кілька тижнів Яценко переглянув свою позицію і підтримав ідею "свєчного заводіка" — питання залишається відкритим. Примітно, що колега Шуляк Олександр Качура ("Слуга Народу") теж наголосив на тому, що текст законопроєкту всі отримали напередодні і часу вивчити кілька тисяч сторінок не було", - зауважує Ірина Федорів.

Громадський сектор так само звертав увагу народних депутатів і міжнародної спільноти на те, що тексту законопроєкту немає на сайті. Його, як виявив Рух ЧЕСНО, розіслали завчасно хіба громадським організаціям, які були наближені до забудовників і підтримували цю "реформу". Але на цю обставину не зважали.

"Так, Качура, як і більшість інших членів комітету, зрештою підтримав законопроєкт 5655 у порядку денному і правки до нього, а згодом, як і Яценко, підтримав його в залі. Що стосується цього конкретного засідання комітету 28 листопада 2022 року, то за те, щоб це питання було в порядку денному, проголосували 16 народних депутатів. Якби хоча б іще кілька членів комітету були проти або утрималися, голосів, щоб протягнути питання далі, не вистачило б. Так був програний перший серйозний комітетський бій, і через відсутність прозорості не вдалося вплинути на ситуацію", - йдеться у статті.

"Тут важливо зауважити, хто утримався і голосував проти. Утрималися Ігор Гузь ("За майбутнє") та Максим Саврасов (ЄС). "Слуги народу" Анна Бондар, Дмитро Гурін, а також Віктор Балога із "За майбутнє" та позафракційний Антон Яценко були проти того, щоб питання 5655 було в порядку денному комітету. Віталія Войцехівського, Олега Дунди ("Слуга народу"), Романа Лозинського ("Голос") не було.

На підтримку законопроєкту виступив тогочасний заступник Олександра Кубракова Василь Лозинський. Той самий, якого буквально місяць опісля затримало НАБУ під час отримання 400 тис. у.о. хабара. Для заступника Кубракова було важливо, що на засіданні комітету є представники забудовників і їхня підтримка", - повідомляється у статті.

Ірина Федорів нагадує, що нещодавно з’явилися результати опитування громадської думки, де 78% опитаних вважають президента відповідальним за корупцію, зокрема в уряді. І "такі кейси, як лобіювання 5655 і корупційні справи в Кабміні, могли відіграти не останню роль під час формування громадської думки".

Рух ЧЕСНО, розуміючи можливі корупційні ризики законопроєкту 5655, звернувся до НАЗК за кілька місяців до цього засідання комітету, але відповіді так і не отримав.

Лист направили ще раз. Це відбулося 23 листопада, перед засіданням комітету, стенограма якого з’явилася лише зараз. Але НАЗК надало Руху ЧЕСНО відповідь лише 26 грудня. Тобто через кілька тижнів після голосування за 5655 у сесійній залі.

"Тепер суспільство може ознайомитися зі стенограмою і зрозуміти, якою ж була позиція НАЗК під час одного з ключових засідань". На ньому був присутній тогочасний заступник голови НАЗК Андрій Вишневський. Він наголосив на тому, що антикорекспертиза проводилася під час першого читання і зараз народні депутати отримали зовсім інший текст.

Вишневський наголосив, що повного тексту НАЗК не отримувало, і попросив його надіслати.

Шуляк заявила, що все буде зроблено: "Я впевнена, що там до кожної коми, до кожної крапки всі наші домовленості, як ми і говорили, вони враховані в наших правках".

Експерт з питань містобудування Георгій Могильний наголошував на тому, що НАЗК було зобов’язане провести повторну антикорупційну експертизу (п. 3.2 Розділу ІІ Методології).

У статті зауважується, що із найбільш показових зауважень НАЗК у першій антикорекспертизі можна навести такі:

• НАЗК вимагало внести зміни в ЗУ "Про запобігання корупції", щоб члени ключової в роботі системи Містобудівної палати подавали е-декларації і були підконтрольні антикорупційним органам. Депутати це проігнорували.
• НАЗК просило також впорядкувати питання призначення позапланових перевірок будівництва за зверненням фізичних і юридичних осіб та передбачити механізми оскарження відмов у призначенні перевірок за зверненням. Депутати "виконали" це шляхом повного знищення самої можливості ініціювання перевірок громадськістю.
• Також депутати проігнорували вимогу врегулювати порядок скасування незаконно отриманого раніше за корупційними схемами права на будівництво. Наразі забудовники для великого будівництва отримують безстрокові дозволи. А 5655 узагалі не передбачає можливості анулювати їх — усе, що було видано корумпованим ДАБІ, легалізується.

"Якби не приховані стенограми, які стали, по суті, "секретними" документами, та якби не заяви голови НАЗК, що все враховано, то з високою ймовірністю в сесійній залі не було б 228 голосів на підтримку цього законопроєкту. А це означає, що Кабінет Міністрів в особі Олександра Кубракова не провів би майже рік на беззмістовних заходах, спрямованих на імплементацію непідписаної містобудівної "реформи", уряд би не створював сайт pro5655.gov.ua. Тоді не було б і резолюції Європарламенту, де чітко написано, що такий законопроєкт президент підписати не може. А ця резолюція — це ляпас нашій політичній системі, яка відключила запобіжники — прозорість і підзвітність. Прозорість роботи парламенту, як і якісна робота антикорупційних інституцій, — це те, від чого залежить довіра суспільства та міжнародних партнерів. І до парламенту, і до НАЗК", - наголошується у матеріалі.

"Саме тому Стефанчук зобов’язаний провести розслідування й публічно відповісти на питання, хто дав вказівку не оприлюднювати стенограми на сайті парламенту. Стенограми за 8 грудня 2022 року досі немає.

А нове керівництво НАЗК має зробити все можливе, щоб наступна оцінка якості роботи визнала: цей орган ефективний. І одна з ключових задач тут — повернути довіру громадського сектору", - підсумувала Ірина Федорів.