Рамштайн-4. Що буде далі із HIMARS для України

Що означають для нас подібні страшилки? Нічого. 24 лютого армія Росії планувала захопити Київ і провести переможний парад Хрещатиком. Насправді ті, хто потирав руки в очікуванні переїзду в "освобождённый" Київ — уже надійно поїхали до матерів у чорних пакетах.

Уже можна точно говорити, що станом на 20 липня російські загарбники надійно застрягли на Донбасі й не здатні просунутися до Авдіївки та Бахмута ближче, ніж вони є зараз.

Путін усі 22 роки хвацько користувався головним аргументом — підіймати ставки та шантажувати перекриттям газового вентиля. Нині він лякає ядерною зброєю, "судним днем", переговорами з Тегераном і ще чимось, а Захід відмовляється від переговорів. Останній приклад - перезапуск "Північного потоку - 1". Він лякав його зупинкою, але не зміг зупинити, бо газ нікуди дівати. Та і треба щось заробляти на потреби внутрішнього ринку, бо орденами та "гробовими" на купівлю білих жигулів в обмін на ліквідованого сина-окупанта довго не пожонглюєш.

Чим влучніші удари наших ЗСУ по складах і пунктах управління рашистів на окупованих територіях, чим ближче черговий Рамштайн — тим чіткіше помічник Путіна Юрій Ушаков, "голос" госдуми Леонід Слуцький і очільник МЗС РФ Сергій Лавров почали просити Захід про переговори. Скоріше щоб налякана інфляцією, холодною зимою і мільйонами голодних біженців Європа почала заламувати руки заради цього Україні. Але поки, перш за все американці, їм відмовляють в цих самих переговорах. І тому Лавров змушений нести нісенітниці про "географію".

У російських ЗМІ та серед їхніх блогерів все частіше з’являються сюжети про нещастя родин російських "освободителей". І ні, там немає закликів вивести армію Росії із території України, покаятися і виплатити репарації. Але там неозброєним оком видно, як наростає внутрішня ненависть одне до одного — не заплатити грошей, сусіди заздрять, бо за "гробові" купили автомобіль, чому не взяли Київ за три дні, де російська ППО? У Росії назріває внутрішнє питання про цілі цієї війни. Сказати прямо – наша ціль Київ – кремлівські очільники бояться. Сказати про вихід з війни теж не можуть, тому в хід ідуть "отрицательные всплытия" й "расширения географии". Але правду уже не сховати. Жмурів на спалених складах боєприпасів, знищених ЗСУ, стає все більше.

Прикметним є свіжа заява директора ЦРУ Вільяма Бернса — того самого, який багато місяців поспіль попереджав українську владу про широкомасштабне вторгнення, про загрозу з боку Білорусі та висадку "гостомельського десанту".

"Погляд Путіна на американців полягає в тому, що ми завжди страждаємо від синдрому дефіциту уваги й відволікаємося на щось інше", - сказав вчора директор ЦРУ Вільям Бернс на форумі з безпеки в Аспені.

Бернс додав, що з початку війни Путін постійно неправильно оцінював як бажання українців воювати, так і рішучість Заходу допомогти.

"Я думаю, що і тепер він неправий", — сказав очільник ЦРУ.

Поки Путін нищив найвразливіших в Україні — на зупинках громадського транспорту на Північній Салтівці, у поліклініках, у санаторіях, у спальних районах — він прогледів важливий факт. Світ став на воєнні рейки. І на відміну від Росії не став менш демократичним. Західний світ знімає хіппі-фенечки й одягає кольчугу. Так, лицарські обладунки подекуди проїла іржа, але у всіх є чітке розуміння, що Росія це зло у чистому вигляді та воно має бути покаране.

Які висновки можна зробити з нового Рамштайну? Точні списки військової допомоги будуть в режимі секретності — це позбавить Росію від зайвої спокуси лупашити ракетами по ключових залізничних пунктах у пошуках західних озброєнь. Режим кваліфікованої розмови професіоналів врятує наші твіттери й фейсбуки від зайвих накручувань, що "США нас зливає" і "Байден уже не торт". Так само дуже добре, що після публічного ляпаса секретаря РНБО нашим радникам ОПУ — про списки необхідних озброєнь тепер в режимі таємниці із Пентагоном говорить наш Генштаб, і вони більше не пишуться на twitter-паркані Михайла Подоляка.

З приємного — міністр оборони США Ллойд Остін і генерал об’єднаних штабів США Марк Міллі єдині в думці, що бити окупантів в їхнє саме болюче місце — Крим і Керченський міст можна. І натякнули, що необхідні снаряди для цього ЗСУ отримають, коли буде така військова нагода. Ось як коментує це питання Остін:

"Те, що зараз знаходиться на території України, дає їм ту потужність, яка їм необхідна. Потім подивимося, як розвиватиметься ситуація на полі бою, та прийматимемо відповідні рішення". Міллі повторив слова глави Пентагону: "Нині системи HIMARS дають їм ті успіхи, які їм необхідні".

Далі чітке пояснення для тих, хто уже начитався свіжого російського ІПСО щодо того, що росіяни начебто знищили кілька HIMARS.

"В українців чудові артилеристи. Відмінні артилеристи, як би назвали їхні британці. І вони діють дуже, дуже ефективно. На сьогодні HIMARS, які ми їм надали – і ми не єдина країна, інші країни також надають гармати далекобійні. Великобританія, наприклад, деякі інші країни надають далекобійну ракетну артилерію. Нині ці системи не знищені росіянами, і я стукаю по дереву щоразу, коли говорю про це. І вони (українські артилеристи, - ред.) дуже ефективно використовують їх, застосовуючи високоточну зброю проти цілей", — заявив очільник об’єднаних штабів США.

І найцікавіше щодо того, скільки ж нам дає пускових установок і снарядів HIMMARS наш стратегічний західний партнер. Пам’ятаєте, як минулого місяця у ЗМІ й соцмережах активно прокачувалась антиамериканська істерія в стилі  "нам дають лише чотири, а це дуже мало". На Рамштайні-4 з’ясувалось, що до України уже транспортували 12 одиниць. Це частина з понад 20, обіцяних Сполученими Штатами та іншими союзниками.

Хотілось би пояснити широко розтиражовану цитату Марка Міллі, яка звучить так: "Питання не так у системі, як у самій пусковій установці, питання у боєприпасах та їх витраті, кількості зброї, кількості боєприпасів, що випускаються з HIMARS". Наші ЗМІ розтиражували її як те, що США жалкує нам снарядів. Але насправді це неповна цитата, довелось знайти пресконференцію і послухати наступні тези, щоби зрозуміти сенс. Варто нагадати, що у США на всю гігантську територію цієї держави є всього 530 установок. І нюанс полягає ось в цьому.

"Ми поінформували міністра про те, який, на нашу думку, рівень ризику для наших власних сил з погляду нашої готовності, можливостей та обладнання.

Ми вважаємо, що зараз усе гаразд. І якщо дивитися вперед на найближчі місяць-два-три, ми думаємо, що все буде гаразд. І ми також дуже, дуже тісно пов'язані через департамент оборони з промисловою базою та методами управління виробництвом, які ми маємо, щоб продовжувати виробляти ці системи озброєнь. Тож мова йде не так про пускову установку, як про боєприпаси", — сказав Міллі.

Тобто мова йде про те, щоб найближчим часом потужності Lockheed Martin зайнялись виробництвом нових снарядів, яких би вистачило і для потреб України. І для оборони самих США, особливо враховуючи хвилювання з приводу Китаю. Ні про яку здачу України чи "пошуки миру в очах Путіна" тут не йдеться.

Шикарний дует — наші ЗСУ та американські HIMMARS чітко показали, де місце Росії. Ні, не за столом переговорів, а на лавці міжнародного трибуналу. Росія чітко розуміє, що цей час наближається — і від цього її не відмажуть газові гроші, високооплачувані пропагандисти та навіть наша внутрішня п’ята колона у владі, яка затикає рота всім, хто не хоче бачити в руських "хороших".

Коли Лавров розповідав про "географію" він чітко сказав, що РФ не може "допустити, щоб на тій частині України, яку контролюватиме Зеленський чи хто його замінить, знаходилася зброя, яка становитиме пряму загрозу нашій території та території тих республік, які оголосили про свою незалежність, які хочуть своє майбутнє визначити самостійно". А це вірний знак, що у недалекому майбутньому російські окупанти і їхні сім’ї летітимуть на всіх парах, аби втекти до Росії по Керченському мосту, поки він ще цілий і не нагадує швейцарський сир.