Рицарі мальтійського паспорта

Государеві люди

Якщо у вас був приблизно 1 мільйон євро, то за цю суму ви могли цілком законно придбати мальтійське громадянство для себе і своєї родини, на одинарний паспорт вистачало навіть менше – до 700 тисяч євро. Така можливість існувала буквально до минулого року. Зараз процедуру суттєво ускладнили, особливо для вихідців з РФ і Білорусі. Але серед тих, хто встиг скористатися, є яскраві взірці фальші, подвійних стандартів і погано прихованої корупції. 

 Сергій Гаврилов

Ось, наприклад, православний комуніст Сєргей Гаврілов, який уже четвертий термін поспіль засідає в російській держдумі. У свій найбільший міжнародний скандал він потрапив, коли у 2019 році всівся у Грузії у крісло спікера місцевого парламенту. Це призвело до масових протестів у Тбілісі. Перед тим Гаврілов намагався перешкодити в наданні Томосу Українській православній церкві. Ще раніше він активно доклався до підтримки невизнаної Придністровської Молдавської Республіки, будучи довіреною особою генерала Лєбедя, керівника тамтешнього гарнізону російської армії. Гаврилов з піною на губах не раз заявляв про утиски "русскоязычных" за кордоном. Проте це не зашкодило йому у 2020 році отримати громадянство Мальти для себе, дружини і чотирьох дітей. Інший держдумівський депутат Григорій Анікеєв був скромнішим. І залагодив мальтійські паспорти не для себе особисто, а лише для сина Артема й колишньої дружини Ольги Полякової.

Венера Гафарова

Президент Татарстану Рустам Мінніханов є одним із найвпливовіших і найбагатших регіональних лідерів РФ. Може позмагатися навіть з Рамзаном Кадировим. Але оскільки сам він людина при посаді, то значну частину свого майна, як доводить російський опозиціонер Олексій Навальний, оформив на Венеру Гафарову, рідну сестру своєї дружини. Знаходимо цю жіночку і серед натуралізованих мальтійських громадян. Завдяки чому їй зручніше пильнувати й закордонні активи татарського владного клану. У 2017 році на Гафарову (уже з мальтійським паспортом) переписали французьку компанію SCI Double I, у чиїй власності є кілька апартаментів і земельних ділянок у тихому містечку Превесен-Моен на французько-швейцарському кордоні неподалік від Женевського озера. До того власником цього добра був покійний син Рустама Мінніханова Ірек (загинув в авіакатастрофі) та його дружина Антонія. У статутних документах можна знайти й адресу квартири, що належить Венері Гафаровій, на набережній Сліми (одного з районів мальтійської столиці).  

Леонід Левітін

Про Леоніда Левітіна, рідного брата радника Путіна Ігоря Левітіна, ми писали ще в огляді чеських активів російського провладного істеблішменту. І знову добридень: у переліку натуралізованих мальтійських громадян зустрічаємо його ж прізвище. У компанії з дружиною, сином і донькою. Заодно дізнаємося, що у нього й на Кіпрі є апартаменти в одному з найдорожчих житлових комплексів Лімасолу – The Ermitage on the Beach.
    
Свого протеже на Мальті має й один з найбільших українофобів у Москві, перший віце-спікер ради федерацій Андрій Турчак. Мова піде про одного з найбільших петербурзьких забудовників Максима Шубарєва. Свого часу вони пліч-о-пліч працювали віцепрезидентами компанії "Ленинец", яку очолював Анатолій Турчак, батько Андрія. Надалі один пішов у політику, інший – у великий бізнес. Але продовжують підтримувати теплі стосунки. 

Гавань для суперяхт

Під мальтійським прапором плаває яхта Parillion, яка належить тому ж таки Шубарєву.

Максим Шубарєв та яхта Parillion

Проте однієї для нього виявилося замало, тож торік на замовлення магната одна з італійських корабелень спустила на воду 70-метрову суперяхту Polestar (первинна назва – Polaris) вартістю 80 мільйонів євро. Щоправда, на ній господар вивісив уже прапор Кайманових островів. Обидві яхти на кінець вересня перебували в зоні досяжності європейського правосуддя: Parillion – біля берегів Іспанії,  Polestar – у водах Італії. Формально Шубарєву нічого боятися: його прізвища у санкційних списках нема. Водночас є серйозні сумніви в тому, чи справді він реальний власник цих дорогих забавок, чи лише прикриття, завдяки якому на них може кататися російська номенклатурна еліта. 

На підтвердження цієї версії маємо ще одну схожу історію. На Мальті зареєстровано фірму Ragnar Management Ltd, в управлінні якої перебуває інша така ж люксусова яхта (хіба що трохи давніша) з басейном і вертолітним майданчиком на борту, яка відповідно й називається Ragnar.

Яхта Ragnar

Номінально її власником вважається Владімір Стржалковський, колишній кагебіст, колишній керівник Ростуризму, колишній голова правління компанії "Норильский никель" і прочая і прочая. Та, мабуть, головна його заслуга в тому, що Стржалковський є близьким другом сім’ї Патрушевих. Батько родини – Микола Патрушев – голова ради нацбезпеки РФ. А Стржалковський, ймовірно, – зіц-директор патрушевських бізнес-активів. Крім розкішної яхти, він володіє нерухомістю в Італії, Монако, Шотландії, Швейцарії.   

Яхта Scheherazade

Зрештою, й сам російський президент не цурається схожих схем. До прикладу, власність однієї з так званих "яхт Путіна" – "Scheherazade" (2020 року випуску) –  взяв на себе інший маловідомий російський бізнесмен Едуард Худайнатов. Чоловік, може, й не бідний, але й не настільки заможний, щоб утримувати одну з найдорожчих яхт на світі. Інша, давніша "яхта Путіна" – "Graceful", яка зараз стоїть на причалі в Калініграді, зареєстрована на офшорну доньку державного Совкомфлоту – SCF Management Services (Dubai) Ltd. Так-от, донедавна ця ж компанія володіла цілим десятком судноплавних компаній з мальтійською пропискою. Але позакривала усіх їх до початку війни з Україною, упродовж 2020-2021 років. Очевидно, Совкомфлот вирішив надійніше захистити свої судна від можливих санкційних наслідків. Його танкери, до прикладу, й зараз активно возять російську нафту в Індію. Зрештою, це роблять і деякі інші кораблі під мальтійським прапором. І не тільки ті, що перебувають у російській власності. Але ми тим часом знову повертаємося до яхт. 

Аркадій Волож

  Яхта Margaret Ann

Запаркував свою яхту на Мальті й засновник Yandex`a Аркадій Волож. У Валетті він зареєстрував фірму SY MARGARET ANN YACHT LTD. Під  назвою Margaret Ann та під мальтійським прапором плаває і яхта, яка належить Воложу. А на ній – з мальтійськими паспортами – сам Аркадій Юрійович, його дружина, батько і двоє дітей. До порту Валетта приписана і яхта Axioma (орієнтовна вартість – понад 70 мільйонів євро), яка належить ще одному фігуранту підсанкційних списків, власникові трубно-металургійної компанії Дмитрові Пумпянському. Ще у квітні судно затримали в Гібралтарі, а тепер планують продати на аукціоні. До речі, на борту заодно конфіскували й батарею спиртних напоїв сумарною вартістю до 150 тисяч USD. Під арешт у Британії потрапила й зареєстрована на мальтійську фірму Hexagon Yachting суперяхта Phi. Британські розслідувачі довели, що фінально вона належить операторові мобільного зв’язку з Уралу Віталію Кочеткову. Щоправда, ще дві його яхти Phi Phantom та Aurelia перебувають у вільному плаванні. Зокрема, зараз біля берегів Італії. 

У невеликому мальтійського місті Гзіра прописана компанія LA DATCHA YACHTING LIMITED, директором якої є такий собі громадянин Іспанії Вадим Стасовський, а власником компанія Moonfield Trading з Британських Віргінських островів. Так-от, назву La Datcha має суперяхта одного з найбагатших російських інвестбанкірів Олега Тінькова, а Стасовський був одним із його топменеджерів. Зареєстрували на Мальті свої яхтингові фірми  й один з найбільших перевізників російської нафти, власник кількох портових перевалювальних комплексів Іскандер Халілов (група ISR); тезки, партнери і також залізничні перевізники Костянтин Сінцов і Костянтин Засов (Рустранском); один із найбільших у недавньому минулому постачальників труб для Газпрому і Транснефти, а нині кінцевий бенефіціар букмекерської контори "Фонбет" Олександр Карманов; власник російської авіакомпанії S7, а також космодрому "Морський старт" Владислав Фільов, засновник компаній "Альпари" и ForexTime Ltd Андрій Дашин, великий будівельний підрядник російських залізниць РЖД Юрій Коротченко.

Зі шпальти Forbes

Крім згаданого вище Аркадія Воложа, громадянство Мальти мають ще декілька завсідників російського рейтингу найбагатших від журналу Forbes. Це Олександр Несіс (група ИСТ), Борис Мінц (O1 Group), Сєргей Колесников ("ТехноНиколь"), Ігор Худокормов ("Продимекс"), Олександр Чистяков (Ruspetro), Олександр Мечетін (горілчаний бренд Beluga), Альберт Авдолян (Ельгінський вугільний розріз), Геннадій Козовой (шахта "Распадская"). Деякі олігархи власною персоною на Мальті не світилися, але з острівними паспортами ходять їхні найвищі топменеджери – теперішні чи колишні. Серед них – Павел Грачов, керівник золотодобувної компанії Pollus Gold, що належить Сулейману Керімову. Або ж Григорій Федоришин, президент Новолипецького металургійного комбінату, що належить Владіміру Лісіну. Надбав собі на старість мальтійський паспорт і один із найдавніших соратників Вагіта Алекперова,  екс-директор компанії "Лукойл-Нефтехим" Олексій Смірнов. Олексій Богданчиков, син колишнього директора Роснефти, теж прописався з родиною на Мальті. Як і віцепрезидент цієї ж компанії Отабек Карімов. У цій тусівці опинилася й Ірина Абрамович – колишня дружина одного з найвідоміших російських олігархів Романа Абрамовича. 

Марк Курцер

Головний акушер РФ Марк Курцер у топ-100 найбагатших росіян не входить. Але у 200 – можливо. Увесь московський бомонд, якщо не народжує за кордоном, то народжує у Марка Аркадійовича. Державний російський фонд прямих інвестицій вклав сумарно понад 100 мільйонів USD у мережу Курцерових клінік "Мать и Дитя". Його заклади відвідував особисто Путін. Попри таку довіру і лікар, і вся його сім’я подбали про "запасний аеродром" на Мальті.  

Ще один колоритний персонаж – Анатолій Хурсін, російсько-ізраїльський бізнесмен, який свого часу співпрацював зі спецслужбами Ізраїлю, а згодом був звинувачений у шахрайстві і в цій країні, і в США. З-поміж іншого компанія Хурсіна розробляла технології, які давали змогу незаконно прослуховувати телефони чи інші гаджети. Незважаючи на вже відкриті кримінальні провадження проти бізнесмена, мальтійський уряд дозволив йому стати громадянином і навіть надав виборчі права.  

Окремої уваги заслуговує й Павел Мельников, котрий отримав мальтійське громадянство ще у 2014 році. У Росії він відомий як один з найбільших виробників і постачальників сантехніки. А от у Фінляндії засновані ним фірми підозрюють одночасно в ухиленні від податків та у шпигунстві на користь Росії. Річ у тому, що ці компанії скупили понад 50 гектарів землі на островах архіпелагу Турку. Можливо, цей факт і не викликав би такого резонансу, якби поруч із цим ділянками не базувалися фінські військові об’єкти. У 2021 році Мельникова позбавили мальтійського громадянства. Причини такого рішення в урядовій постанові не пояснюються. Але можна припустити, що це якось пов’язано з фінськими розслідуванням. Важливо й інше: механізм відкликання паспорта вже існує. Просто досі офіційна Валетта вмикала його вкрай рідко. Потрібно домагатися, щоб нині вона застосувала його на повну силу.   

Українські вкраплення

Мальтійський паспорт гріє кишеню й російського промисловця Станіслава Гамзалова, котрий з-поміж іншого є й співвласником Крюківського вагонобудівного заводу – найбільшого виробника вагонів в Україні.

Улітку за ініціативою Генпрокуратури України 25% акцій цього підприємства, якими володіла підконтрольна Гамзалову фірма OW Capital Management, були арештовані й передані за рішенням суду державній компанії АРМА. Але навряд чи цього досить, щоб позбавити Станіслава Гамзалова впливу на завод. Адже решта акцій й надалі перебуває під контролем росіянина та його давнього українського партнера Володимира Приходька.

Микола й Володимир Фартушняки

Вихідці з Кривого Рогу Микола й Володимир Фартушняки, власники відомої мережі "Спортмастер", теж намагаються заховатися за мальтійськими паспортами. Хоч усе свої свідоме життя прожили в Росії і саме там збили капітал. На них особисто санкції поки що не розповсюджуються, але приналежна їм сингапурська компанія Sportmaster Operations Pte Ltd  ще торік отримала бан на проведення будь-яких торговельних операцій в Україні.

У 2020 році мальтійське громадянство отримав син покійного директора сєверодонецького "Азоту" Сергій Ліщина разом з родиною. Сам він є хазяїном низки деревообробних підприємств в Україні (Izovat,  "Фанплит", "Українські лісопильні", Костопільського та Львівського фанерних заводів). Співвласник найбільшої мережі українських ломбардів під брендом "Скарбниця" Андрій Хірсін теж розжився на паспорт Мальти. Є такий і в харківського бізнесмена та депутата міськради Олександра Лобановського. У списках натуралізованих громадян можна зустріти і ще кілька українських прізвищ, ще менш відомих широкому загалу. Такого масового "обілечування" мальтійськими паспортами, як серед російського істеблішменту, точно не спостерігається. 

І вже й не буде спостерігатися. 29 вересня Єврокомісія подала позов до Європейського суду з позовом до Мальти та її схеми торгівлі "золотими паспортами". Перед тим уряд ЄС уже надсилав у Валетту кілька письмових попереджень з цього приводу. Але безрезультатно. Країна заробила на цьому понад 1 мільярд євро. А ще ж заробляли статки і юридичні компанії, які займалися оформленням документів на громадянство. Зокрема і ті, що близькі до нинішнього прем’єр-міністра країни, Роберта Абели, чи до колишнього, Джозефа Муската. Нинішнє звернення до суду означає, що терпець Єврокомісії, схоже, урвався і роздачу мальтійських паспортів усе ж прикриють. Хоч це тільки половина справи. Наступна необхідність – прискіплива ревізія уже виданих документів і позбавлення паспортів тих, хто на це заслуговує.