Росіяни стріляють без упину на північному сході, а Кремль підвищив призовний вік. Акценти світових ЗМІ 26 липня

На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 26 липня.

Наступ росіян на північному сході, петля для зернового сектора

Уздовж величезної лінії фронту, протяжністю майже 1000 км, яка прорізає східну та південну Україну, російські війська здебільшого займають оборону, сподіваючись, що їхня перевага в повітрі та мільйони встановлених ними мін захистять укріплені позиції. Поки їм вдалося запобігти великому українському прориву, пише The New York Times. Але на північному сході, вздовж приблизно 100-кілометрового фронту, який проходить навколо міст Куп'янськ, Сватове та Кремінна, росіяни не відступають: за допомогою важкої артилерії, безпілотників та наземних штурмів вони знову ведуть постійні наступальні операції. "Вони нас постійно атакують. Вони шукають слабке місце, а потім штурмують. Іноді стріляють без упину", – каже український командир. 

Як зазначається, американські аналітики задокументували лише незначні успіхи російських військ у цьому районі за останні тижні. При тому британське військове розвідувальне агентство заявило, що відновлення активності на північному сході підкреслює важливість регіону для Кремля, враховуючи, що це відбувається в той самий час, коли Росія стикається зі значним тиском на півдні. Детальніше читайте у статті. 

Фото: Roman Naumov ЗСУ

Російські атаки на Дунаї затягують петлю на зерновому секторі України – такий матеріал пропонує Reuters. Так, авіаудари росіян по українських зернових потужностях загрожують життєво важливому річковому маршруту для експорту з Києва, оскільки Москва прагне затягнути петлю навколо ключового сектора економіки через кілька днів після відмови від чорноморської угоди про морські перевезення вантажів. 

Минулого тижня авіаудари завдали збитків зерновому сектору в Одеській області на десятки мільйонів доларів, а удари в понеділок по інфраструктурі вздовж Дунаю нагадали про експортний затор, який виник після вторгнення Росії в лютому 2022 року. Але без Дунаю експорт української продукції лише сухопутним шляхом стає критичним.

Кремль підвищив призовний вік, Путін їде до Китаю, а західні компанії досі залишаються у РФ

Росія підвищує максимальний рік призову, намагаючись поповнити війська для війни в Україні, пише The Guardian. Російський парламент проголосував за підвищення граничного віку призову чоловіків до 30 років замість 27, як було дотепер, відтак, збільшивши кількість молодих людей, які повинні пройти рік обов'язкової військової служби. Законопроєкт з'явився, оскільки Москва прагне поповнити свої сили на передовій в Україні, не вдаючись до чергової мобілізації – крок, який Кремль зробив у вересні торік, але який виявився непопулярним, зазначається в статті. Тож з 1 січня 2024 року на військову службу у РФ призиватимуть громадян віком від 18 до 30 років. 

Крім того, закон забороняє призовникам залишати країну після того, як комісаріат надіслав їм повістку. У квітні російські депутати прийняли закон про цифрову систему призовних повідомлень, що дозволило подавати документи онлайн, а не особисто, відтак, значно полегшило мобілізацію росіян в армію. BBC зазначає, що окремим заходом минулого тижня в Росії було підвищено максимальний вік, з якого можуть бути призвані резервісти, тобто деякі чоловіки тепер вважатимуться готовими до військової служби до 55 років. За словами голови комітету з питань оборони в Держдумі Андрія Картаполова, вже пахне великою війною, і зараз дуже багато людей можуть уникнути військової служби. Він також сказав, що чимало хлопців хочуть йти служити у 18 років. 

Тим часом президент РФ планує поїздку до Китаю. Як пише NYT, у межах постійних зусиль Росії зміцнити зв'язки з азійськими союзниками Володимир Путін у жовтні поїде на конференцію до Китаю, а міністр оборони Сергій Шойгу приєднається до китайської делегації на святкуванні в Північній Кореї цього тижня. Під час зустрічі Путін обговорить з Сі Цзіньпіном торговельно-економічну співпрацю на міжнародному форумі "Один пояс, один шлях". Зазначається, що ці візити відображають постійні зусилля Москви щодо зміцнення зв’язків з азіатськими союзниками, враховуючи її ізоляцію від Заходу. 

Фото: reuters

А видання CNN розповідає, чому так багато західних фірм залишаються в Росії, попри ризики та війну в Україні. Так, коли Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року, безліч західних компаній покинули її на знак протесту. Але деякі з найбільших світових компаній, включаючи Nestlé, Heineken і виробника снеків Mondelez, залишилися на місці. Більш ніж через рік компанії, які вирішили залишитися в Росії, перебувають у дедалі складнішому становищі: виїзд став дорожчим і складнішим, а залишатися ризикованіше. Компанії зараз опиняються між санкціями Заходу та громадським обуренням, з одного боку, та все більш ворожим російським урядом, з іншого. Кремль ускладнює західним фірмам продаж своїх російських активів і встановлює різкі знижки та штрафні податки, коли вони це роблять.

Досвід  французького виробника йогурту Danone і данської пивоварної компанії Carlsberg є жахливим прикладом далекосяжного державного втручання, яке може спіткати інші іноземні фірми, які сподіваються подолати відступ від Росії. Власне, обидві компанії завершували продажі місцевим покупцям, коли на початку цього місяця президент Володимир Путін підписав указ про націоналізацію їхніх місцевих активів. Більше про вибір компаній та нинішню ситуацію читайте у статті. 

Теракт в Оленівці без ракетного удару та поранення американця в Україні

Організація Об’єднаних Націй заявила, що російські звіти про ракетний удар по табору українських військовополонених у липні 2022 року не підтверджується доказами, повідомляє CNN. Того року у слідчому ізоляторі міста Оленівка загинуло понад 50 українських в’язнів. Розслідування CNN, опубліковане в серпні минулого року, продемонструвало, що російські наративи про те, що табір був уражений українською ракетою HIMARS, не витримали перевірки – цей висновок тепер підтверджується висновками Уповноваженого ООН з прав людини (УВКПЛ). 

Російські та місцеві чиновники самопроголошеної "Донецької Народної Республіки" тоді заявили, що атаку здійснила українська сторона з використанням однієї з ракет HIMARS, поставлених США. Експерти, з якими консультувалося видання CNN, відхилили удар HIMARS по Оленівці, але не змогли точно сказати, що вбило та поранило стільки в’язнів. Розслідування зазначає, що "експерти кажуть, що більшість ознак вказують на інтенсивну пожежу, і, за словами кількох свідків, не було звуку наближення ракети".

Фото: Reuters

Світові ЗМІ також повідомляли про поранення під час бойових дій в Україні ветерана Корпусу морської піхоти США Тревора Ріда, який був ув'язнений у Росії й перебував там упродовж 3 років. Американця звільнили торік, обмінявши його на колишнього російського пілота, який відбував покарання за торгівлю наркотиками в США. Як пише The Washington Post, після того, як адміністрація Байдена добилася звільнення Ріда шляхом широких переговорів з Москвою, він тихо приєднався до участі у військових діях в Україні, й нещодавно отримав серйозні бойові поранення. Про його стан наразі невідомо. Дехто з посадовців у Пентагоні навіть злиться на ветерана морської піхоти, бо вважають, що він змарнував своє важке звільнення з російської в'язниці. Водночас Сполучені Штати неодноразово застерігали, й ще раз нагадали, щоб американські громадяни не відвідували Україну та не брали участі у війні, хоча чимала кількість з них все одно це зробила. 

Революція війни безпілотників з допомогою ШІ та жвавий бізнес сурогатного материнства

Війна в Україні стимулює революцію у війні безпілотників за допомогою штучного інтелекту. Можливості ШІ допомагають дрону виконувати свою місію, навіть якщо його ціль рухається, що є значним покращенням наявних БпЛА, які відстежують координати. The Washington Post розповідає, що така технологія розробляється все більшою кількістю українських компаній-виробників дронів та є одним з кількох інноваційних стрибків, що відбуваються на внутрішньому ринку безпілотників в Україні: йдеться про прискорення та демократизацію смертоносності безпілотних літальних апаратів, що особливо важливо для української армії, бо перевершує озброєння, яке застосовується у боротьбі проти більшого та краще оснащеного російського ворога. 

Зауважується, що поліпшення швидкості, дальності польоту, вантажності та інших можливостей негайно впливають на поле бою, дозволяючи Україні знищувати російську техніку, підривати пости спостереження та навіть руйнувати частини престижного Кримського мосту під час операції минулого тижня за участю оснащених вибухівкою морських безпілотників. Така кооперація має перспективи для української армії, але також може бути використана зловмисниками не на користь держави. Крім того, інновації в дизайні та програмному забезпеченні, а також масове розповсюдження ноу-хау пілотування також, ймовірно, вплинуть на те, як дрони будуть використовуватися далеко після війни в Україні, що матиме серйозні наслідки для тих країн, де протистоять сепаратистським бойовикам, наркоторговцям і екстремістським групам. 

Фото: gettyimages

Попри війну в Україні активно розвивається бізнес сурогатного материнства. The Guardian розповідає, клініки сурогатного материнства, які процвітали в Україні завдяки ліберальній законодавчій базі, все ще жваво працюють: всупереч війні до Києва приїжджають сотні іноземців, переважно з Італії, Румунії, Німеччини та Британії. Відомо, що з початку російського вторгнення в Україні від сурогатних матерів народилося понад 1000 дітей, 600 з яких народилися в київській клініці BiotexCom, одній з найбільших у Європі клінік сурогатного материнства. До речі, минулого року центр мав 50 вагітних жінок на окупованих російськими військами територіях України. Більше читайте у статті.