Держава має компенсувати конфіскацію майна в громадян, - правозахисник Тарахкало
Керівник Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Михайло Тарахкало пояснив, що держава має право на конфіскацію майна громадян, якщо для цього є підстави, але в обовʼязковому порядку компенсувати вилучення
Про це він розповів в етері Еспресо
"Дійсно є певні обмеження, які можуть бути обґрунтовані війною. Втім, вони не можуть бути абсолютними. Якщо певними адміністративними рішеннями обмежуються права, які звужуються в межах закону, то це може бути проблемою", - вважає Тарахкало.
За словами правозахисника, держава може понести відповідальність, якщо буде встановлено порушення прав громадян
"Так само, якщо в громадян буде вилучатись певне майно без компенсації. Я хочу наголосити, що немає заборони на вилучення майна, якщо для цього є підстави, а є заборона вилучати таке майно без компенсації. Це теж може бути системною проблемою. Інша проблема полягає в заочних вироках суду. Тут взагалі немає ніякого регулювання. Тобто, в умовах війни таких проблем дійсно багато і по них будуть певні рішення, за які держава може понести відповідальність, якщо будуть встановлені порушення", - додав він.
Що передувало
Заяву про відступ України від деяких положень Конвенції з прав людини було опубліковано на сайті РЄ ввечері 28 квітня.
Там зазначається, що на період воєнного стану влада може здійснювати наступні заходи:
- примусово відчужувати майно для потреб держави,
- запроваджувати комендантську годину,
- встановлювати особливий режим в'їзду та виїзду,
- запроваджувати заборону на мирні зібрання й мітинги.
Крім цього, дозволено проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком встановленого порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.
Також в Україні може встановлюватися заборона або обмеження вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де запроваджено воєнний стан.
Заяву було подано ще 4 квітня, але оприлюднили її лише зараз.
Реакція ЄС
Речник ЄС Петер Стано на брифінгу в Брюсселі 29 квітня заявив, що Євросоюз із розумінням ставиться до заходів, яких вживає країна у стані війни.
"Якщо ми маємо проблему, або потенційну проблему з нашими українськими партнерами – ми її обговорюємо. Ми не вважаємо, що українські партнери будуть робити якісь кроки з "недоброї волі". Ми повністю розуміємо важкі та складні умови, в яких вони діють. У нас немає причин вважати, що вони будуть здійснювати будь-які кроки з метою порушити власні міжнародні зобов’язання, ті питання, цінності й принципи, які є дуже важливими для ЄС і для відносин між Україною і Європейським Союзом", – цитує його Укрінформ.
Речник ЄС утримався від коментарів стосовно відносин між Україною і Радою Європи, яку Київ поінформував про тимчасове обмеження універсальних прав людини через воєнний стан, адже ця організація є окремою та відмінною від ЄС.
При цьому Стано підтвердив, що повага до фундаментальних прав і свобод є надзвичайно важливою для ЄС, і її дотримання тісно пов’язане як із процесом вступу України до ЄС, так і з наданням Україні макрофінансової підтримки. Європейська сторона проводить уважний моніторинг та регулярну оцінку дотримання таких принципів, запевнив дипломат.
- Актуальне
- Важливе