"Ніколи знову": День пам'яті та перемоги над нацизмом
В Україні вперше відзначають єдину дату - День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років
У середу, 8 травня, більшість світу відзначає один з найважливіших і символічних днів у світовій історії – День пам'яті та примирення. Цей день став надзвичайно важливим для мільйонів людей як символ закінчення найбільшої та найжорстокішої війни в історії людства, а також як день вшанування пам'яті тих, хто загинув.
Друга світова війна, що тривала з 1939 до 1945 рік, велася на багатьох фронтах у різних куточках світу. Вона стала найбільшою збройною конфронтацією, в якій взяли участь десятки країн, і призвела до страшних людських втрат та руйнувань. Нацизм, що втілював ідеологію агресії, расизму та тоталітаризму, став основним ворогом свободи та демократії.
Це також час для вшанування пам'яті жертв та для виявлення поваги до всіх, хто стояв на захисті свободи та прав людини.
День пам'яті та примирення: історія
Німеччина офіційно програла у Другій світовій війні 8 травня 1945 року. Цей день був взятий за основу, оскільки 7 травня у французькому Реймсі був підписаний Акт про повну капітуляцію нацистської Німеччини, а наступного дня документ вступив у дію.
Після оголошення Акту капітуляції Німеччини 8 травня 1945 року, Йосип Сталін настояв, щоб підписання капітуляції відбулося у Берліні, на території Німеччини. Він вважав, що капітуляція має бути офіційно прийнята там, звідки пішла агресія. Таким чином, другий Акт про беззастережну капітуляцію Німеччини був підписаний 8 травня 1945 року у Берліні у 22:43, а через різницю в часі, у столиці СРСР вже настало 9 травня. Тому, відповідно до указу президії ВР СРСР, саме 9 травня 1945 року було оголошено "Днем всенародного торжества", що супроводжувався святкуваннями, різними заходами та був офіційним вихідним.
У 2004 році на 59-й сесії Генасамблеї ООН, було проголошено 8 і 9 травня Днями пам'яті та примирення. Резолюція A/RES/59/26, яка була прийнята, закликала всі країни-члени ООН та інші неурядові організації вшановувати пам'ять загиблих у роки Другої світової війни.
Фото: Courtesy of the Library of Congress Collection (7 травня 1945)
День пам'яті та примирення: відзначення в Україні
Друга світова війна, безумовно, залишила один із найбільш кривавих слідів в історії, призводячи до страшних людських втрат, адже за офіційними даними загинуло близько 50-85 мільйонів людей, а великі міста зазнали значних руйнувань. Україна була у самому вирі подій, а наші громадяни, виступаючи на боці антигітлерівської коаліції, воювали на різних фронтах та в складі різних військових формувань. Вони зробили значний внесок у перемогу над нацизмом, як складові Червоної армії та армій союзників заходу.
Крім того, українці активно брали участь у підпільних рухах Опору, виконуючи різноманітні завдання в тилу ворога. Вони ризикували своїми життями, щоб протистояти нацистській окупації. Проте, ціна даної перемоги була надвисокою - людські життя. За різними даними загинуло від 8 до 10 мільйонів українців та інших народів, які проживали на території України. Це були як воїни, які віддали своє життя на полях бою, так і мирні цивільні, що постраждали від репресій, голодомору, військових операцій та нацистських злочинів.
У 1991 році відповідно до закону про працю УРСР, 9 травня стало офіційним "Днем Перемоги". Однак, після збройної агресії РФ та початку декомунізації, Україна переглянула свої підходи до вшанування.
"Після 1960-х років 9 травня стало головним святом в СРСР, а міф перемоги заступив міф революції. Компартія та особисто Леонід Брєжнєв почали активно експлуатувати тематику "Великої Перемоги" як одного зі складників підвищення авторитету правлячої верхівки в суспільстві. Пам’ять про Другу світову ("Велику Вітчизняну") війну поступово перетворилася на потужний квазірелігійний культ. У сучасній Росії міфи про Другу світову війну продовжують залишатися осердям ідентичності, а комеморативні практики, часто просякнуті профанацією та гротеском, отримали назву "побєдобєсіє", - зазначають в Українському інституті національної пам'яті.
Із 2015 року в Україні щорічно відзначався День пам'яті та примирення 8 травня. Натомість 9 травня було вирішено відзначати День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Українське законодавство було змінене щодо термінології та символіки, заборонивши пропаганду комунізму й нацизму та використання радянських символів для вшанування загиблих.
Так, головним символом щодо пам’яті про жертв Другої світової війни став чевоний мак. З одного боку, ця квітка є символом ніжності та краси. Її використовують як символ мирного життя і невинності. З іншого, червоний колір маку асоціюється з кров'ю, а його форма може нагадувати кривавий слід, що залишається від поранень або куль на тілі людини під час бойових дій.
Фото: Pavlo Palamarchuk/Depositphotos
У 2023 році Президент Зеленський запропонував об'єднати ці дві дати та відзначати їх 8 травня як День пам’яті та перемоги. Тому у травні того ж року Верховною Радою було прийнято Закон "Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років". Він став символом вшанування пам'яті жертв війни, віддання шани героям історії, а також примирення народів.
Сьогодні Україна досі бореться за свою свободу, незалежність та демократію. Українці виборють своє право на життя у надзвичайно складних умовах, воюючи з жорстокою державою, яка нехтує міжнародним правом, будь-якими нормами моралі та людяності.
У своєму сьогоднішньому звернені Президент наголосив: "Зупинити це, як і в 1945-му, здатен тільки об'єднаний вільний світ. Об'єднаний в антипутінську коаліцію. Не словами, а діями здатний зупинити нацистів Москви, не дати новому злу поширитись на весь Європейський континент, а згодом і на весь світ. Довести відданість словам "Ніколи знову!", щоб "Ніколи знову!" знову було актуальним".
- Актуальне
- Важливе