У квітні Україна зменшила кількість прав та свобод, від яких продовжує відмовлятись через війну, - адвокат Ткаченко

Про це він розповів у етері Еспресо

"Дуже важливо не вводити себе в оману, стверджуючи, що Україна лише у квітні 2024 року повідомила Раду Європи про обмеження прав та свобод громадян. Ми почали відступати щодо дотримання певних прав та свобод ще з 2015 року. Ще тоді Україна повідомила, що на тимчасово окупованих територіях не зможе гарантувати повною мірою свої зобовʼязання щодо права на особисту недоторканість, право на справедливий суд, право на приватне та сімейне життя і право на ефективні засоби правового захисту. Тобто, ще з 2015 року Україна повідомила, що не зможе ефективно забезпечувати права та свободи людини, але лише на ТОТ", - пояснив Ткаченко

За словами адвоката, у квітні 2024 року Україна повідомила Раду Європи про те, що лише продовжує відступати від зобов'язання гарантувати права та свободи людини.

"Від початку повномасштабного вторгнення 2022 року Україна повідомила Раду Європи, що на всій території, де введений воєнний стан, не зможе забезпечувати цілий ряд прав та свобод людини. Тоді Україна повідомила, що має відступити від своїх зобовʼязань щодо гарантії таких прав, як повагу до сімейного й приватного життя, свободу зібрань, право приватної власності. свободи пересування і багато інших. Тобто сама війна змушує Україну вдаватись до таких заходів. У квітні Україна лише повторила те, що було. Війна триває і це створює великі ризики для держави й тому складно гарантувати певні права та свободи. Втім, важливо наголосити, що у квітні Україна повідомила не лише про те, що продовжує відступати від гарантування прав і свобод, а й зменшила кількість таких справ, від яких вона відступає", - додав він.

Що передувало

Заяву про відступ України від деяких положень Конвенції з прав людини було опубліковано на сайті РЄ ввечері 28 квітня.

Там зазначається, що на період воєнного стану влада може здійснювати наступні заходи:

• примусово відчужувати майно для потреб держави,
• запроваджувати комендантську годину,
• встановлювати особливий режим в'їзду та виїзду,
• запроваджувати заборону на мирні зібрання й мітинги.

Крім цього, дозволено проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком встановленого порядку, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

Також в Україні може встановлюватися заборона або обмеження вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де запроваджено воєнний стан.

Заяву було подано ще 4 квітня, але оприлюднили її лише зараз.

Реакція ЄС

Речник ЄС Петер Стано на брифінгу в Брюсселі 29 квітня заявив, що Євросоюз із розумінням ставиться до заходів, яких вживає країна у стані війни.

"Якщо ми маємо проблему, або потенційну проблему з нашими українськими партнерами – ми її обговорюємо. Ми не вважаємо, що українські партнери будуть робити якісь кроки з "недоброї волі". Ми повністю розуміємо важкі та складні умови, в яких вони діють. У нас немає причин вважати, що вони будуть здійснювати будь-які кроки з метою порушити власні міжнародні зобов’язання, ті питання, цінності й принципи, які є дуже важливими для ЄС і для відносин між Україною і Європейським Союзом", – цитує його Укрінформ.

Речник ЄС утримався від коментарів стосовно відносин між Україною і Радою Європи, яку Київ поінформував про тимчасове обмеження універсальних прав людини через воєнний стан, адже ця організація є окремою та відмінною від ЄС.

При цьому Стано підтвердив, що повага до фундаментальних прав і свобод є надзвичайно важливою для ЄС, і її дотримання тісно пов’язане як із процесом вступу України до ЄС, так і з наданням Україні макрофінансової підтримки. Європейська сторона проводить уважний моніторинг та регулярну оцінку дотримання таких принципів, запевнив дипломат.