"Коли українці й поляки борються між собою, цим користується Росія": історик В'ятрович про Волинську трагедію

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо".

"11 липня 1943 року - це приклад того, як можна некоректно поводитися з історією. Цей день досить серйозно задокументований. Є документи українського й польського підпілля. З документів виходить, що в цей день відбувалися антипольські акції українського підпілля й українського населення. За документами мова йде про близько кільканадцять, так написано в документах, населених пунктів, здебільшого колоній на Волині. Тобто це навіть не села, які були атаковані. Ця цифра в історіографії розросталася спочатку до кількох десятків, потім до 60. Зараз, майже канонічно, цифра стала 100, яка абсолютно ні на що не спирається", - пояснив В'ятрович.

За словами історика, проблема не лише в тому, що бракує серйозних досліджень щодо того, що саме сталося 11 січня 1943 року на Волині. Проблема в тому, що цей день зафіксовано у державному календарі Польщі абсолютно неправильно.

"Тому, що він зафіксований, як День пам'яті поляків, жертв українських націоналістів. А ще гірше, що йдеться виключно про жертв поляків і про українців, які були вбивцями. Тобто зафіксовано абсолютно односторонній підхід щодо цієї трагедії. Такий односторонній підхід дуже далекий від того, щоб говорити про подолання травм минулого", - наголосив В'ятрович.

Публіцист також додав, що тільки взаємне вибачення залишить цей конфлікт в минулому.

"У розрізі теперішньої війни треба розуміти, який урок ми маємо взяти з цього конфлікту. А найважливішим уроком є те, що кожного разу, коли українці й поляки борються між собою, цим користується третя сторона. Очевидно, що ця третя сторона така сама, як була в роки Другої світової війни", - зауважив В'ятрович.

• 11 липня у Польщі на державному рівні вшановують пам’ять жертв Волинської трагедії 1943 року, коли відбулися масові вбивства поляків. Українці теж пам’ятають ці трагічні події, однак наголошують, що Волинська трагедія – обопільні етнічні чистки, адже тоді були вбиті не лише поляки руками УПА, а й українці – польською Армією Крайовою.