Чи варто було Україні відмовлятися від ядерної зброї та як відреагував Захід на приїзд Лаврова до Мальти. Акценти світових ЗМІ 6 грудня
У фокусі міжнародних видань запитання про те, чи потрібно було Україні відмовлятися від ядерної зброї в обмін на гарантії, які не допомогли, а також реакція Заходу на приїзд Лаврова до Мальти
Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 6 грудня.
Чи варто було Україні відмовлятися від ядерної зброї
Україна відмовилася від ядерної зброї. Тепер вона запитує, чому, пише BBC, розпочинаючи свій матеріал з Первомайська – місця, де раніше розташовувалась база з часів, коли Україна відігравала ключову роль у ядерній програмі Радянського Союзу.
Вся ця розлога база, неподалік від центрального українського міста Первомайськ, вже давно перетворилася на музей. Коли на початку 1990-х років нова незалежна Україна вийшла з тіні Москви, Київ відмовився від ядерної зброї. Тридцять років тому, 5 грудня 1994 року, на церемонії в Будапешті Україна разом з Білоруссю і Казахстаном відмовилася від своїх ядерних арсеналів в обмін на гарантії безпеки з боку США, Великобританії, Франції, Китаю і Росії.
Але майже через три роки після повномасштабного вторгнення Росії та за відсутності чіткої домовленості між союзниками про те, як гарантувати безпеку України після закінчення війни, багато хто вважає, що це було помилкою.
Молодий випускник військової академії в Харкові, Олександр Сущенко приїхав до Первомайська через два роки, якраз тоді, коли розпочався процес виведення ракет з експлуатації. Він бачив, як вивозили ракети та підривали шахти. Зараз він повернувся на базу як один з кураторів музею. Озираючись назад після десятиліття страждань, заподіяних Росією, яким міжнародне співтовариство, схоже, не змогло або не захотіло запобігти, він робить неминучий висновок.
"Дивлячись на те, що відбувається зараз в Україні, я особисто вважаю, що було помилкою повністю знищити всю ядерну зброю", – зауважує Олександр.
На той час все це здавалося цілком логічним. Ніхто не думав, що Росія нападе на Україну через 20 років. Для бідної країни, яка щойно вийшла з десятиліть радянського правління, ідея утримувати надзвичайно дорогий ядерний арсенал мала мало сенсу.
Але річниця доленосної угоди 1994 року тепер використовується Україною для того, щоб довести свою позицію.
Виступаючи на засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Брюсселі цього тижня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга показував зелену папку з копією Будапештського меморандуму.
"Цей документ не зміг забезпечити українську та трансатлантичну безпеку, – сказав він. – Ми повинні уникнути повторення таких помилок".
У заяві міністерства Меморандум названо "пам'ятником короткозорості у прийнятті стратегічних рішень у сфері безпеки".
Зараз питання для України та її союзників полягає в тому, щоб знайти інший спосіб гарантувати безпеку країни. Для президента Володимира Зеленського відповідь давно очевидна.
"Найкращі гарантії безпеки для нас – це НАТО", – повторює він.
Попри заперечення деяких членів, Альянс поки що лише заявив, що шлях України до членства в НАТО є "незворотнім", не визначивши при цьому конкретних термінів.
Тим часом союзники України говорять про "мир через силу", щоб забезпечити Україні якомога сильнішу позицію напередодні можливих мирних переговорів під керівництвом Дональда Трампа, які можуть розпочатися наступного року.
"Чим сильнішою буде наша військова підтримка України, тим сильнішою буде їхня позиція за столом переговорів", – заявив Генеральний секретар НАТО Марк Рютте.
Забігаючи наперед, відзначає BBC, дехто в Україні припускає, що країна, яка серйозно налаштована на самооборону, не може виключати повернення до ядерної зброї, особливо коли її найважливіший союзник, Сполучені Штати, може виявитися ненадійним у найближчому майбутньому.
Минулого місяця офіційні особи спростували повідомлення про те, що в документі, який циркулював у Міністерстві оборони, йшлося про те, що простий ядерний пристрій можна розробити за лічені місяці. Зараз це питання явно не стоїть на порядку денному, але колишня заступниця міністра оборони Аліна Фролова каже, що витік інформації міг бути не випадковим.
"Очевидно, що це варіант, який обговорюється в Україні, серед експертів, – каже вона. – Якщо ми побачимо, що у нас немає підтримки, і ми програємо цю війну, а нам потрібно захистити наших людей. Я вважаю, що це може бути варіантом".
Важко уявити, пишуть журналісти BBC, що ядерна зброя незабаром повернеться на засніжені пустища під Первомайськом. Лише одна з командних шахт бази глибиною 30 метрів залишилася неушкодженою, збереженою в тому вигляді, в якому вона була, коли будівництво було завершено в 1979 році.
У крихітній, тісній кімнаті управління внизу, до якої можна дістатися ще більш тісним ліфтом, закодовані накази про запуск міжконтинентальних балістичних ракет мали бути отримані, розшифровані та виконані. Колишній ракетний технік Олександр Сущенко показує, як два оператори повернули б ключ і натиснули кнопку (сіру, а не червону), перш ніж запустити відеосимуляцію масованого глобального ядерного обміну в голлівудському стилі.
Позбавлення від найбільших МБР, каже Олександр, безумовно, мало сенс. У середині 1990-х Америка більше не була ворогом. Але ядерний арсенал України включав різноманітну тактичну зброю з радіусом дії від 100 до 1000 км.
"Як виявилося, ворог був набагато ближче, – каже Олександр. – Ми могли б зберегти кілька десятків тактичних боєголовок. Це б гарантувало безпеку нашій країні".
Як відреагував Захід на приїзд Лаврова до Мальти
Сергій Лавров, Фото: gettyimages
Західні країни, зокрема США, різко розкритикували міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова за війну в Україні у четвер на щорічній зустрічі Організації з безпеки та співробітництва в Європі на Мальті, пише The Guardian.
"Моє послання російській делегації полягає в наступному: ми не піддаємося на вашу брехню. Ми знаємо, що ви робите. Ви намагаєтеся відновити Російську імперію, і ми вам цього не дозволимо. Ми будемо протистояти вам на кожному кроці", – заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський.
Тим часом BBC підкреслює, що це стало його першим візитом до країни ЄС після повномасштабного вторгнення в Україну.
Андрій Сибіга, який також бере участь у засіданні Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), вийшов із зали перед виступом Лаврова.
Натомість сам Лавров звинуватив Захід у розпалюванні нової холодної війни "з набагато більшим ризиком переходу в гарячу".
Державний секретар США Ентоні Блінкен під час зустрічі звинуватив Росію в ескалації війни в Україні та поширенні "цунамі дезінформації".
Кілька дипломатів і чиновників також покинули залу перед тим, як Лавров почав свій виступ.
На початку цього року Москва проголосувала за призупинення своєї участі в парламентській асамблеї, назвавши її антиросійською і дискримінаційною. А напередодні саміту цього тижня речниця російського МЗС Марія Захарова заявила, що Лавров скористається нагодою, щоб розкритикувати "інституційну кризу" ОБСЄ. Вона заявила, що ОБСЄ була "українізована" і звинуватила західні держави у "використанні цієї платформи у власних інтересах".
Захарова також написала в telegram, що Мальта анулювала її візу, а вона мала супроводжувати Лаврова на зустрічі. На це міністерство закордонних справ Мальти заявило, що три країни-члени ОБСЄ виступили проти продовження візи Захаровій, яка перебуває під забороною на в'їзд. Тим часом, хоча Лавров і перебуває під санкціями ЄС, на нього не поширюється заборона на в'їзд.
- Актуальне
- Важливе