Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 30 січня.

Коли завершиться війна в Україні і мине 5 років – Путні нападе на НАТО

Фото: Колаж Еспресо

У The New York Times написали статтю про те, що для Європи та НАТО російське вторгнення більше не є немислимим. Адже на тлі падіння підтримки України США та зростання кандидатури Дональда Трампа на майбутніх виборах, європейські країни та НАТО будують плани протистояти Росії самостійно.

Президент Росії Володимир Путін одного разу проголосив розпад радянської імперії "найбільшою геополітичною катастрофою 20-го століття". Та коли він це сказав у 2005 році, мало хто очікував, що він щось з цим зробить.

Але потім відбулася окупація Росією Абхазії та Південної Осетії у Грузії в 2008 році, підтримка росіянами українських сепаратистів і анексія Криму в 2014 році і, що найгучніше, повномасштабне вторгнення в Україну в 2022 році.

Зараз, із можливим приходом на посаду колишнього президента Дональда Трампа, який у минулому пообіцяв покинути НАТО і нещодавно погрожував ніколи не прийти на допомогу своїм союзникам по альянсу, серед європейських країн зростає занепокоєння, що Путін може вторгнутися в країни НАТО, наприклад країни Балтії, протягом наступного десятиліття. Відповідно, можливо, Європі доведеться протистояти його силам без підтримки США.

Це може статися всього за п’ять років після завершення війни в Україні, на думку деяких чиновників і експертів, які вважають, що Москві буде достатньо часу для відновлення та переозброєння своєї армії.

"Ми завжди підозрювали, що це єдина загроза нашому існуванню", — сказав про можливе російське вторгнення генерал-майор Вейко-Велло Палм, командир головної сухопутної бойової дивізії естонської армії.

"Останні кілька років також показали дуже, дуже чітко, що НАТО як військовий альянс, де багато країн не готові проводити широкомасштабні операції — тобто, кажучи простою людською мовою, багато військових НАТО не готові воювати з Росією. Тож це не дуже втішно".

Подібно до того, як Путін применшив попередження адміністрації Байдена про те, що він планує вторгнутися в Україну, Москва відкинула побоювання, що Росія планує атакувати НАТО. Занепокоєння Європи в останні місяці ще більше посилилося мілітаризацією Путіним російської економіки та величезним збільшенням витрат на її армію та збройну промисловість, у той же час деякі республіканці в Конгресі прагнуть обмежити американську допомогу Україні.

"Якщо хтось думає, що це стосується лише України, він глибоко помиляється", — попередив президент України Володимир Зеленський на Всесвітньому економічному форумі цього місяця . "Можливі напрямки і навіть хронологія нової російської агресії за межі України стають все більш очевидними".

НАТО стверджує, що готове захищати кордони всіх 31 держав-членів, які разом збільшили витрати на національну оборону приблизно на 190 мільярдів доларів з 2014 року, коли Росія вперше вторглася в Україну. Але це був початок відбудови того, що стало розривною військовою мережею по всій Європі протягом десятиліть після закінчення холодної війни, процес, який все ще може тривати роками, кажуть аналітики.

Цей "дивіденд миру", як назвали цей період, перевів трильйони доларів із військових бюджетів на збільшення витрат на охорону здоров’я, освіту та житло. Оборонна промисловість Європи також скоротилася через різке падіння попиту на бойові танки, винищувачі та підводні човни.

У Politico написали, що цього тижня голова НАТО Єнс Столтенберг перебуває у Вашингтоні, щоб зустрітися з законодавцями обох партії Конгресу та представниками адміністрації Байдена. Мова йде також про союзників Дональда Трампа.

Керівник альянсу, який найдовше пропрацював в історії на цій посаді, виступить у середу з промовою в Heritage Foundation, консервативному аналітичному центрі, який тісно пов’язаний з Трампом. Цей візит відбувся в той момент, коли Трамп і його союзники тиснуть на республіканців, щоб вони відхилили пакет допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню в розмірі 111 мільярдів доларів через розбіжності з Білим домом щодо прикордонної політики.

У понеділок Столтенберг зустрівся з дружньою аудиторією в Пентагоні, де він зустрівся з міністром оборони Ллойдом Остіном у Пентагоні, щоб поговорити про Україну.

"Союзники по НАТО надають безпрецедентну підтримку Україні, і важливо, щоб ми продовжували це робити", - сказав Столтенберг перед зустріччю. "Наша підтримка – це не благодійність; це інвестиція в нашу власну безпеку, тому що світ стане небезпечнішим, якщо в Україні переможе президент Путін".

У вівторок Столтенберг буде ходити по Конгресу, зустрічаючись зі спікером Палати представників Майком Джонсоном, лідером меншості Хакімом Джеффрісом, лідером меншості в Сенаті Мітчем Макконнеллом та іншими представниками обох партій. Сторона Сенату може незабаром оприлюднити формулювання щодо політики кордонів, але деякі члени Палати представників кажуть, що імміграційний закон був приречений з самого початку.

У Politico відзначають, що Столтенберг досяг деяких значних успіхів, які рекламують цього тижня як прелюдію до святкування 75-річчя альянсу у Вашингтоні в липні.

Такі країни, як Польща, Румунія, Франція, Німеччина, Велика Британія та країни Балтії, збільшили свої оборонні бюджети на десятки мільярдів доларів, тоді як новий член Фінляндія та Швеція, яка незабаром стане членом, також пообіцяли великі нові інвестиції в оборону.

ЄС пригрозили Угорщині підривом їх економіки, якщо ті знову заблокують рішення щодо України

Фото: gettyimages

У The Guardian написали про таємний план ЄС "саботувати економіки Угорщини". Адже у Брюсселі зростає обурення через "політику шантажу" Будапешта, який продовжує затримувати пакет підтримки в розмірі 50 мільярдів євро.

Британські журналісти пишуть, що офіційні особи в Брюсселі розробили секретний план саботування економіки Угорщини, якщо лідер Угорщини Віктор Орбан цього тижня вирішить знову заблокувати пакет підтримки Україні.

Цей план відображає обурення, яке зростає в європейських столицях через те, що один дипломат назвав "політикою шантажу", яку проводить прем’єр-міністр Угорщини, який очолює найбільш проросійську державу блоку. Ця стратегія передбачає послаблення економіки Угорщини, зокрема, її валюти та зниження довіри інвесторів.

Джерела в понеділок повідомили, що столиці ЄС все ще сподіваються на угоду з Орбаном і вважають витік інформації високоризикованим політичним кроком, який може мати зворотний ефект. У понеділок угорська валюта, форинт, подешевшала на 0,7%, ненадовго опустившись до мінімуму по відношенню до євро, який востаннє спостерігався в жовтні.

Економіка Угорщини значною мірою залежить від єдиного ринку, і майже весь її експорт йде через кордон до сусідніх країн. Згідно з даними Європейської комісії, на торгівлю всередині ЄС припадає 78% експорту Угорщини (Німеччина – 28%, Румунія, Словаччина, Австрія та Італія – по 5%), тоді як 3% припадає на США і 3% – на Великобританію.

ЄС уже намагався використати кошти як інструмент, щоб змусити Угорщину дотримуватися політики та застосування верховенства права, що є основною вимогою для членства в блоку; 20 мільярдів євро заморожено через проблеми з правами ЛГБТК+ та інші проблеми.

Один із дипломатів ЄС сказав, що Європа "почала виглядати слабкою", оскільки Угорщина неодноразово стримує або намагається блокувати рішення альянсу.

Чи завдасть Байден удару по Ірану у відповідь на смерть американських солдатів

Фото: reuters

Також важливою темою стали події на Близькому Сході і можлива потужна відповідь на них США. The Washington Post пише, що президент Байден стикається з "віроломним політичним вибором". Адже республіканці вимагають від Байдена напасти на Іран за смерть їх солдат. Хоча й деякі попереджають, що це загрожує ширшою війною на Близькому Сході.

У понеділок президент Байден зустрівся з вищими помічниками, щоб розглянути потенційну відповідь Америки на атаку безпілотника в неділю, внаслідок якої загинули троє військовослужбовців США, оскільки республіканці закликали до жорсткої відплати, а Білий дім стурбований тим, що їх втягнуть у розростання конфлікту на Близькому Сході.

Сполучені Штати вважають, що за ударом безпілотника стоять підтримувані Іраном бойовики, а Байден розгортає передвиборчу кампанію проти провідного опонента-республіканця, який хвалиться своєю жорсткістю проти Ірану, що робить будь-який варіант політично небезпечним, а також військовим.

Байден пообіцяв "притягнути до відповідальності всіх винних", але як саме він планує це зробити, залишається незрозумілим. Напад безпілотника, який став першим відомим випадком, коли американські солдати загинули під час війни із Ізраїлем і сектором Газа , убив трьох військовослужбовців армійського резерву з Форт-Мура в Джорджії, які дислокувалися на об’єкті в Йорданії, і десятки інших отримали поранення.

Представники США заявили, що вони є частиною місії, яка працює з партнерами для протидії Ісламській державі в регіоні, і що їх присутність не пов’язана з американською підтримкою Ізраїлю.

"Ми не прагнемо нової війни. Ми не прагнемо до ескалації", - заявив журналістам у понеділок Джон Кірбі, речник Ради національної безпеки Білого дому. "Але ми обов’язково зробимо все необхідне, щоб захистити себе, продовжити цю місію та належним чином відповісти на ці атаки".

Кірбі відмовився відповідати на запитання про характер або час будь-якого удару у відповідь США. 

"Я не збираюся телеграфувати будь-які удари тут з трибуни", — сказав він. "Вчора та сьогодні Байден двічі зустрічався зі своєю командою національної безпеки. Він зважує можливі варіанти".

Поки головні радники Байдена обговорюють, яку відповідь дасть Америка, Сполучені Штати також перебувають у розпалі постійних військових ударів з боку хуситів, що їх також підтримує Іран. Бойове угруповання стверджує, що здійснило ці напади на знак солідарності з палестинцями в Газі.

У CNN пишуть, що відповідь США на атаку безпілотника в Йорданії, яка вбила та поранила військовослужбовців США в неділю, ймовірно, буде потужнішою, ніж попередні американські удари в Іраку та Сирії, повідомили офіційні особи, хоча Пентагон і Білий дім намагаються не допустити цього.

На президента Джо Байдена зростає тиск, щоб він відповів таким чином, щоб назавжди припинити ці напади. Підтримувані Іраном бойовики більше 160 разів націлювалися на військові об’єкти США в Іраку та Сирії з жовтня, і кілька законодавців-республіканців закликали США вдарити безпосередньо всередині Ірану, щоб надіслати чітке повідомлення.

Натомість, як відзначає Bloomberg, Іран закликав США використовувати дипломатію для послаблення напруженості на Близькому Сході.

Міністр закордонних справ Ісламської Республіки заявив, що триває "активна" дипломатія, щоб знайти політичне вирішення війни в Газі та регіональних наслідків, не вдаючись до подробиць.

"Білий дім дуже добре знає", що спосіб покласти край війні "і поточній кризі в регіоні є політичним", — сказав Хоссейн Амірабдоллахян у дописі на X.

Ці коментарі прозвучали, коли США зважують, як відповісти на смертоносну атаку на базу в Йорданії, внаслідок якої загинули американські солдати.