Що Трамп означатиме для НАТО та питання без відповідей навколо Іл-76. Акценти світових ЗМІ 25 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 25 січня.

Що можливе президентство Трампа у США означатиме для НАТО

"Як колишнього посла Сполучених Штатів при НАТО мене часто запитують, чи вважаю я, що переобрання колишнього президента Дональда Трампа в листопаді означатиме кінець НАТО. Моя відповідь така: І так, і ні", — так починає свій матеріал для Politico Іво Даалдер.

На його думку, обрання Трампа означатиме фундаментальні зміни для НАТО, незалежно від того, вирішить він вийти з Альянсу чи ні. Проте Альянсу зовсім не обов'язково прийде кінець.

Ворожість Трампа до НАТО, підкреслює Даалдер, як до усіх американських безпекових альянсів у світі,  добре відома. Коли він вперше балотувався в президенти, він часто вигукував, що НАТО "застаріло", а ставши президентом, неодноразово погрожував вийти з нього.

"Мені насрати на НАТО", — пригадує крики Трампа на свого тодішнього радника з національної безпеки Джона Болтона під час палких дебатів експосол, і одразу ж наводить його слова, звернені до президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн: "Ви повинні зрозуміти, що якщо Європа буде атакована, ми ніколи не прийдемо вам на допомогу і не підтримаємо вас".

Тож, попри те, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році нагадало багатьом про цінність і важливість НАТО та про відданість США європейській безпеці, Трамп із цього всього засвоїв інший урок: називаючи президента Путіна "розумним", "кмітливим" і "генієм", він стверджував, що, якби йому дали шанс, він міг би закінчити війну "за один день", припинивши всю американську допомогу Україні і запропонувавши Києву укласти угоду з Москвою.

Неприязнь Дональда Трампа до НАТО також не зменшилась. Тому Іво Даалдер переконаний, що у випадку повторного президентства ситуація не зміниться.

"Щобільше, не варто покладати великі надії і на нещодавно ухвалений Конгресом указ, покликаний запобігти виходу президента з Альянсу без згоди Конгресу. Ніхто не може змусити американського президента захищати іншу країну всіма силами американської армії — навіть Конгрес", — констатує експосол.

З юридичної точки зору, США, як і будь-який інший член НАТО, просто зобов'язані вживати "таких заходів, які вони вважають необхідними, включаючи застосування збройної сили, для відновлення і підтримки безпеки в Північноатлантичному регіоні". Іншими словами, кожен член Альянсу сам вирішує, чи діяти і як діяти у випадку збройного нападу на союзника. 

"Однак ефективним Альянс безпеки робить не юридичний диктат, а довіра, яку члени альянсу мають один до одного, впевненість у тому, що вони стануть на захист один одного, а також авторитетність цього зобов'язання в очах супротивників", — наголошує Даалдер.

Проте вихід чи невихід Трампа із НАТО не має жодного стосунку до справи. Як переконаний Іво Даалдер, факт полягає в тому, що його переобрання буде розглядатися як фундаментальна відмова від довіри, яку союзники у НАТО поклали на США, щоб стати на їхній захист у разі збройного нападу. Особливо зараз, коли можливість такого нападу в Європі зростає після жорстокої війни Росії в Україні. Ані лідери країн-союзників, ані їхні громадяни не мають жодної впевненості в тому, що Америка на чолі з Трампом прийде їм на допомогу.

"Ця реальність не обов'язково означатиме кінець НАТО, хоча вона перетворить його на принципово інший альянс, ніж той, що існував упродовж останніх 75 років. НАТО не закінчиться, навіть якщо він [Трамп, - прим. ред.] формально вийде з Альянсу — просто стане на одного члена менше", — зазначає експерт.

Так, пояснює Даалдер, США тривалий час, від заснування Альянсу, були кістяком НАТО, а збройні сили Америки ядром, навколо якого інші члени будували свої власні збройні сили. Щобільше, ядерний арсенал США, зокрема зброя, розгорнута в Європі для використання військово-повітряними силами союзників, "є найвищою гарантією безпеки альянсу". І хоча Франція і Великобританія володіють значним ядерним потенціалом, їхня готовність і здатність поширити ядерну парасольку на всіх своїх союзників є невизначеною і неперевіреною.

Разом із тим НАТО залишався б потенційно грізним військовим союзом навіть без США. Його членами є більшість країн Європи, а також Канада, і організація володіє процесами, процедурами і програмами колективної оборони, які є високорозвиненими і потенційно дуже ефективними.

"Звичайно, те, чи буде цей потенціал перетворений на реальність, залежатиме, головним чином, від членів Альянсу, які залишаться. І НАТО без США не буде такою ж ефективною, як НАТО з ними. Це також було б менш надійним стримуючим фактором для Росії та інших супротивників", — каже Даалдер.

Підсумовуючи, експерт говорить, що НАТО не закінчиться з обранням Трампа, але без надійного американського партнера альянс буде значно слабшим, що зробить європейську безпеку набагато більш вразливою, ніж це необхідно чи бажано.

Фото: GettyImages

Видання запитує, чи зможе Європа самостійно відбити російську атаку. Це питання, яке до цього часу було з розряду фантастичних. Але після вторгнення Кремля в Україну, коли Дональд Трамп стрімко лідирує в опитуваннях, європейські політики несподівано зіткнулися з цим питанням.

Politico аналізує варіанти та робить припущення щодо можливої готовності та можливих сценаріїв розвитку подій, коли Європі доведеться давати ради самій. Зокрема, як один із таких сценаріїв, розглядається захоплення росіянами частини Естонії, коли Європі доведеться вирішувати, чи варто заради цього ризикувати ймовірною ядерною безпекою. Тут таки видання наводить і заяви Путіна щодо того, що ця ідея є смішною, мовляв, Росія не має причин воювати із країнами НАТО. Але, з іншого боку, він сказав те ж саме про Україну.

"У будь-якому випадку, барабанний бій тривоги стає дедалі гучнішим", — підкреслюють у Politico, нагадуючи, що у жовтні президент України Володимир Зеленський попередив, що якщо Росія не зазнає поразки в Україні, вона може бути готова напасти на країни Балтії протягом 5 років. Його європейські колеги-лідери, схоже, почали прислухатися.

"Ми повинні враховувати, що Володимир Путін може одного дня напасти навіть на країну НАТО", — заявив на початку цього місяця міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, додавши, що це може статися впродовж п'яти років: "Наші експерти очікують, що це стане можливим через п'ять-вісім років".

Зростаючий ризик призвів до закликів до Європи підготуватися, поки не стало занадто пізно. У грудні Яцек Сівера, голова Бюро національної безпеки Польщі, заявив, що у східного флангу НАТО є лише три роки, щоб підготуватися до конфронтації.

Натомість зараз експерти погоджуються з одним: зараз Європа вразлива та не підготована.

Фото: Telegram

Питання без відповідей навколо Іл-76

У BBC вважають, що навколо ситуації із російським Іл-76 наразі залишається більше запитань, аніж відповідей, наголошуючи на важливості пам'ятати, що "саме Росія має довгу історію нахабної брехні та дезінформації".

Тут видання пригадує історію збиття MH17, а також початок вторгнення в Україну: "Навіть повномасштабне вторгнення в Україну було розпочато на основі брехні: неправдивого твердження про те, що "нацистський" режим піддає російськомовних тут ризику "геноциду". Це не означає, що кожне слово російського міністерства оборони і Кремля не відповідає дійсності, як і слова депутатів і державних ЗМІ. Але вони часто не відповідають дійсності, тому їх потрібно ретельно перевіряти, перш ніж повторювати".

Цього разу повідомлення про катастрофу транспортного літака Іл-76 вперше з'явилося на російських державних інформаційних каналах. Вони цитували Міністерство оборони в Москві, яке стверджувало, що на борту літака перебували десятки українських військовополонених, які прямували на обмін полоненими. Україна цього не підтвердила, а з боку Росії не було жодних доказів.

Російський депутат Андрій Картаполов майже одразу почав поширювати цю заяву, навіть припустивши, що Україна могла використати ракету "Патріот", щоб збити літак.

"Це означало б, що це була зброя, надана Заходом — серйозна заява, яка поки що не має жодних доказів на її підтримку", — підкреслює журналістка BBC.

Поки такі розмови ставали дедалі гучнішими і поширювалися по всьому світу, Україна все ще не коментувала їх. 

Як зазначає журналістка, яка перебуває в Україні, на той момент у Києві почали ходити чутки про запланований обмін полоненими, потім з'явилося підтвердження від джерела. Але офіційно про це ніхто в Києві не говорив.

"Всі, до кого ми зверталися за інформацією, говорили нам: "ще ні", "ми перевіряємо інформацію" або "просто почекайте". Протягом восьми годин нічого не було, — пояснює вона і додає:  — Це не зупинило спекуляції з боку Росії, включно з дикими заявами про те, що Україна навмисно вбиває своїх солдатів. Передбачуване обґрунтування цього настільки викривлене, що не варто його повторювати".

Вона також наводить інформацію із українського сайту, який процитував джерело в ЗСУ, яке заявило, що це була "їхня робота", і що літак перевозив російські ракети С300. Пізніше це було виправлено заявою про те, що джерело не було підтверджене.

Уже ввечері того дня вдалося почути публічні заяви від Генерального штабу і від української військової розвідки. Україна підкреслює, що не має достовірної інформації про те, хто перебував на борту. Але вона підтвердила, що на середу був запланований обмін полоненими, який не відбувся. Вона також заявила, що Росія зазвичай надає інформацію про маршрут і транспорт, який буде використаний для обміну, щоб переконатися, що він безпечний. Цього разу, як стверджує Україна, нічого цього не було.

"Увечері з'явилися деякі відповіді, більше натяків і багато заяв. Але все ще залишаються питання. Ми ще не можемо бути впевнені, хто або що було на борту літака, який розбився. Ми не знаємо, скільки ще офіційні особи тут, у Києві, можуть знати і не говорити, — підсумовує журналістка BBC. — Якщо на борту транспортного літака були українські військовослужбовці, то Росія врешті-решт повинна буде надати докази. А Україні доведеться давати повніші відповіді. Тому що сьогодні ввечері тисячі родин по всій країні, які мають родичів-військовослужбовців у Росії як військовополонених, чекатимуть на них і хвилюватимуться".