Підрив Каховської ГЕС: як українцям менш ніж за рік вдалося побудувати магістральний водогін на Кривий Ріг

Про це йдеться у спецвипуску "Програми відбудови й розвитку міст" на Еспресо.

У ніч на 6 червня 2023 року російська окупаційна армія знищила греблю Каховської гідроелектростанції. З Каховського водосховища забирали воду чотири потужні системи каналів: Північно-Кримський, Каховський магістральний, Дніпро – Кривий Ріг і Північно-Рогачицька зрошувальна система. Тож після підриву Каховської ГЕС із відсутністю однієї з базових людських потреб стикнулися мешканці Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей.

Наслідки підриву росіянами Каховської греблі 6 червня 2023 року, фото: reuters

Однак уже 19 липня 2023 року розпочалося будівництво магістрального водогону, що зараз з’єднує річку Інгулець із Південним водосховищем. На сьогодні функціонують три ділянки цього водогону.

"Якщо так порахувати, то тільки проєктні роботи будуть займати 2-3 роки на таких об'єктах, і будівництво можна порахувати 2-3 роки. Тобто якщо класично розв'язувати питання, то можна 6 років чекати, щоб отримати такий водогін", – зазначив керівник Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області Олександр Коломійцев.

За 76 днів після підриву Каховської ГЕС уже була запущена перша нитка магістрального водогону Інгулець – Південне водосховище. Тоді нею потекли перші 100 тисяч кубічних метрів води. Нині ж залишилося протягнути четверту нитку водогону.

"Зараз ми вже постачаємо до 300 тисяч кубів води, залежно від того, які помпи працюють, на яку потужність. Це перекриває питання щодо повного забезпечення водою Кривого Рогу, а також інших міст, які до цього отримували воду з (Каховського, - ред.) водосховища", – розповів Олександр Коломійцев.

Такий водогін як об'єкт критичної інфраструктури захищений. Водночас його підготували й до можливих блекаутів. Тож вода з кранів тектиме навіть без стабільного електропостачання.

До кінця серпня запрацює четвертий насос на ділянці Інгулець – Південне водосховище. А відтак, уся система почне працювати на повну проєктну потужність.

Магістральний водогін став одним із найбільш амбітних проєктів такого масштабу. Загальна його вартість – майже 19 млрд грн. Після завершення будівництва він пропускатиме 550 тис. кубометрів води на добу. Завдяки цьому унікальному проєкту Агентства відновлення вода знову з'явилася у будинках у Кривому Розі, Нікополі, Марганці та Покрові.

Детальніше про відбудову Дніпропетровщини в ефірі Еспресо розповів начальник Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області Олександр Коломійцев.

"Ми спочатку, коли ще починали будувати цей водогін, порахували кількість мешканців, які отримували воду з Каховського водосховища. Це 1,5 млн мешканців Дніпропетровщини, а також Запоріжжя, Херсонщини. Тобто це дуже велика кількість. На зараз ми відновили вже постачання води до великих міст, які до цього забирали воду з Каховського водосховища", – зазначив він.

За його словами, росіяни активно перешкоджали побудові водогону.

"У нас тільки в напрямку Нікополя було знищено близько 10 одиниць техніки, яка працювала на будівництві водогону. Люди працювали у засобах безпеки, тобто вони вдягали бронежилети, каски, сиділи у бомбосховищах для того, щоб у період між обстрілами вийти на водогін і почати працювати. На деяких ділянках працювали цілодобово, тому що у нас були дуже стислі терміни. Ми розуміли, що 1,5 млн громадян залишаються без води, тому це давало додаткові стимули для того, щоб люди працювали навіть у таких жахливих умовах", – розповів Олександр Коломійцев.

Наскільки цей проєкт складний у реалізації

За словами начальника Служби відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області, перед тим, як стати до роботи, фахівці вивчили досвід побудови таких водогонів, який уже мала Україна.

"Найближчий досвід був 90-х років минулого століття. Ті насоси й трубопроводи застаріли, технологія вже не підходила. Тоді деякі ділянки будувалися по три роки. Це, приміром, канал Дніпро – Західний Донбас. Ми ж запустили водогін за 11 місяців. За цей період ми зробили проєкт, побудували й уже дали воду мешканцям Дніпропетровщини", – повідомив Олександр Коломійцев.

За його словами, Україна залучила до будівництва водогону донорів, аби в найкоротші терміни дістати необхідні труби, помпи, адже в процесі побудови з’ясувалося, що труб такого великого діаметра не було ні в кого з виробників.

Посадовець підкреслив, що Україна попри війну й проблеми з логістикою менш ніж за рік зробила неможливе.

"Навіть приїжджали іноземні посли й дивилися на цей водогін, і казали, мовляв, ви зробили неможливе, бо такий водогін можна було тільки запроєктувати за два-три роки, а ви вже закінчуєте будівництво", – розповів Олександр Коломійцев.

Він зазначив, що наразі залишилося запустити лише четвертий насос. Також тривають роботи з облаштування території й прилеглих будівель.

Інші проєкти відновлення на Дніпропетровщині

За словами Олександра Коломійцева, очолюване ним відомство не працює над відбудовою будинків, пошкоджених унаслідок російських обстрілів. У компетенції відомства – енергетичний сектор, водогін, мости й дороги. Посадовець підкреслив, що дорогами Дніпропетровщини рухаються дуже багато вантажів, тому автомобільні шляхи залишаються пріоритетом Служби відновлення.

Усього на балансі відомства – понад 3 тис. км доріг державного значення. Усі їх намагаються підтримувати в проїзному стані в межах того фінансування, яке є в області.

Олександр Коломійцев зазначив, що всі строки відновлення визначено проєктною документацією, але навіть у цьому випадку фахівці стараються завершити роботи в якомога коротші терміни.

Посадовець підкреслив, що при відбудові об’єктів критичної інфраструктури передбачено їхній захист від повторних атак ворога, однак уточнити, що саме мається на увазі, відмовився з міркувань безпеки.

Він також зауважив, що в процес відбудови включені органи місцевого самоврядування. Місцеві мешканці завертаються до військових адміністрацій із пропозиціями щодо відбудови, а ті своєю чергою передають побажання людей уряду.

"А ми вже як Служба займаємося кінцевим етапом, тобто відбудовою. Ми не збираємо інформацію щодо пошкоджень чи щодо об'єктів, які були знищено. Наше завдання – це відновлення того, що було зруйновано й потрапило до переліку об'єктів на відновлення", – розповів посадовець.

Він додав, що Служба, як і вся країна, відчуває брак коштів, але продовжує працювати в межах того фінансування, яке є.