Якщо Байден продовжував би вагатися, боячись ядерної зброї Путіна, то втратив би лідерство в НАТО, - дипломат Брайза

Ключова історія – величезне дипломатичне переговорне коло, по якому ми зараз ходимо. Мають відбутися зустрічі G7, і між президентом Байденом та президентом Зеленським, і швейцарський Саміт миру. Просив би Вас окреслити певний дипломатико-військово-політичний контур тої ситуації, в якій зараз перебуває Україна.

Думаю, що ми побачимо дуже сильну і єдину підтримку України на зустрічі країн G7. Проблеми на Заході з точки зору збереження цієї підтримки України в першу чергу зосереджені в Будапешті. Велика сімка, ймовірно, прийде до якогось пакету економічної підтримки України. Сподіваюся, що буде прогрес у питанні використання прибутків від заморожених російських активів, які знаходяться в Брюсселі, і надання цих грошей Україні.

Що стосується Саміту миру у Швейцарії, то дуже важливо, щоб він вочевидь відбувся без Росії. Було б, звичайно, краще, якби Китай був присутній, але Китай обрав для себе дуже обережний шлях. Сказати, що Китай – союзник Росії, – це нічого не сказати. Китай і Росія, безумовно, мають спільні інтереси у намаганнях протистояти США та їхнім союзникам. Однак, зважаючи на поточні дискусії між Китаєм і Росією щодо поставок природного газу, то Китай, очевидно, є більш потужним партнером і тисне на Росію і "Газпром", щоб отримати набагато нижчу ціну на російський природний газ, ніж того хоче Росія.

Тому я думаю, що геополітичні сили - і на зустрічі G7, і на Саміті миру - будуть розставлені на користь України.

Розуміємо, що у питаннях геополітики та безпеки позиція Китаю пов'язана з Росією, тому Пекін каже, що для успішності перемовин щодо російської агресії в Україні має бути представлена Росія на саміті у Швейцарії. Як нам бути з безпековою позицією Китаю?

Позиція Китаю залишиться такою ж, як і раніше. Пригадаймо, коли він оприлюднив свій так званий мирний план для України, першим пунктом було збереження і відновлення територіальної цілісності України, що дуже не сподобалося Росії. Ми також знаємо, що згодом Китай та Сі Цзіньпін, як повідомляється, попередили президента Путіна, щоб він припинив погрожувати застосуванням ядерної зброї, заявивши, що Китай виступає категорично проти того, щоб Росія зробила такий крок. Китай, до речі, вже багато років розглядає Україну як важливого торговельного партнера. Однак, як я вже казав, глибинні інтереси Китаю з точки зору безпеки полягають у підриві лідерства США і так званого міжнародного порядку, заснованого на правилах, який Сполучені Штати активно допомагали створити.

Тож Китай буде проти того, щоб США разом зі своїми європейськими союзниками наполягали на перемозі України у війні з Росією.

Натомість Китай буде дуже радий, якщо США та їхні європейські союзники будуть і надалі зайняті жахливою війною в Україні, в той час як він зміцнюватиме свої геополітичні позиції на Близькому Сході, особливо щодо Саудівської Аравії, і в Центральній Азії.

​​Хотів би Вас розпитати по параметри теперішніх перемовин, бо є частина публічна, є певні резолюції та заяви, а водночас буде і непублічна частина, коли політики чи уповноважені від урядів проговорюватимуть можливу мирну рамку. Окресліть потенційні рамки перемовин.

Коментарі президента Байдена про можливе членство України в НАТО необхідно тлумачити в належному контексті. Перша частина цього контексту, як постійно повторюють усі високопосадовці США, полягає в тому, що рішення, прийняте у квітні 2008 року на Бухарестському саміті НАТО, залишається чинним: Україна і Грузія стануть членами НАТО, як тільки буде визначено, що вони виконали всі критерії. Такою є політика НАТО.

Інша частина цього важливого контексту полягає в тому, що Путін постійно намагається залякати європейських союзників США і відколоти їх від Сполучених Штатів, стверджуючи, що США поводяться нерозважливо в Україні і ведуть весь Альянс у війну проти Росії. Це неправда, але Путін використовує страх перед тим, що США втягнуть НАТО у війну з Росією, як спосіб зміцнити свої позиції в російській політиці, зображуючи себе рятівником Росії в оборонній війні, що просто смішно, адже це – агресивна війна, на яку наважився саме Путін.

Крім того, Путін намагається залякати європейських союзників, щоб ті подумали: "Ого, НАТО воює з Росією", і якщо це буде підкреслено можливістю або навіть заявою Байдена про те, що Україна стане членом НАТО, то це підживлюватиме ці страхи. Отже, Байден грає в міжнародну політику, заявляючи, що США не наполягають на членстві України в НАТО сьогодні. Він мав би сказати: "Я не бачу, що це може статися прямо зараз". Він не був обережним у своїх висловлюваннях, але це у нього не вперше так.

Суть в тому, що не варто надавати його заяві надто великого значення. Якщо Україна продовжить відповідати критеріям, то після закінчення цієї війни, Україна має дуже великі шанси швидко приєднатися до НАТО.

Параметри, які прийнятні для нас, – звільнення ворогом тимчасово окупованих територій. Бачимо, що загарбник тільки нарощує присутність, ведучи активні бойові дії. Як Ви думаєте, куди зараз намагатиметься тягнути Путін?

Це реальність цього жахливого вторгнення, яке розпочав Путін. Він розпочав агресивну війну, порушуючи міжнародне право, і окупував українську територію. Він продовжує робити кроки до легітимізації незаконних політичних домовленостей на цих окупованих українських територіях, що є подальшим порушенням міжнародного права. Війна – це продовження політики іншими засобами, тому Путін використовує війну проти України для досягнення своїх політичних цілей, включаючи окупацію та інтеграцію цих українських територій до складу Російської Федерації. Ніхто в Європі, Сполучених Штатах чи серед інших наших союзників по всьому світу ніколи не визнає таких дій Росії.

Україна може врегулювати ситуацію на свою користь лише здобувши перемогу на полі бою, і саме тому так важливо, щоб українські Збройні Сили зростали чисельно.

Війська, що воюють на передовій, виснажені і потребують перепочинку та ротації. Тому українці, передусім чоловіки, повинні вступити до лав армії. Ми в США і Європі повинні надавати Україні більше зброї, якої вона потребує, робити це вчасно, а не з такими довгими затримками по пів року, як минулого разу – це неприпустимо.

Ми давно повинні були зробити те, на що врешті-решт погодився президент Байден, а саме дозволити Україні використовувати надану зброю для завдння ударів у відповідь по російських військах на території Російській Федерації, які планують або вже почали черговий напад на Україну.

Зараз ми бачимо, що США радше всього дозріють до дозволу використовувати американську зброю по військових об'єктах на території РФ, які розташовані неподалік кордону. Однак це все одно важливе військово-психологічне рішення.

На мій погляд, цей крок давно назрів.

Абсолютно безглуздо, що президент Байден дозволив стримувати себе страхами часів холодної війни, що Росія може спровокувати стратегічну ядерну конфронтацію зі Сполученими Штатами через війну в Україні.

Зрозуміло і абсолютно очевидно, що Байден керувався цими страхами. Погрози Путіна однозначно вплинули на нього, і я розумію, що сталося так, що міністр оборони генерал Остін, голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Браун і радник з національної безпеки Джейк Салліван прийшли до того ж висновку, який я щойно сформулював: Україна повинна бути здатна захистити себе у разі, якщо Росія відновить свої атаки на Харків з російської території. Згідно з міжнародним правом Україна повинна мати можливість завдавати ударів по російських військових об'єктах і особовому складу, якщо вони готуються або вже розпочали напади на Україну, б’ючи по українських військових або, що найгірше, по цивільному населенню в Харкові.

Я також розумію, що після останнього візиту держсекретаря Блінкена до Києва і його дискусій з президентом Зеленським та іншими, він повернувся до Вашингтона переконаним, що настав час звернутися до президента Байдена і сказати йому, що пора прийняти інше рішення. Слава Богу, президента Байдена вдалося переконати, і він нарешті погодився зробити те, що мало сенс від самого початку. Зараз я вважаю, що те, що США довелось дотискати, виставило американське керівництво НАТО не у найкращому світлі. Минулого тижня я був у Лондоні і розмовляв з деякими тамтешніми високопосадовцями, і нам було зрозуміло, що дотискали саме міністр закордонних справ Девід Кемерон, генеральний секретар НАТО Столтенберг, а раніше це робив президент Франції Емманюель Макрон. Усі вони нібито загнали президента Байдена в кут. Макрон припустив, що не виключено, що колись французькі війська можуть опинитися на території України, а Кемерон і Столтенберг підкреслили, що Україна повинна мати можливість використовувати зброю, яку ми надаємо, проти російських сил, які готуються або вже напали на Україну.

Якби Байден продовжував чинити опір цим важливим союзникам по НАТО, лідерство США в НАТО опинилося б під питанням.

Зрештою, він прийняв правильне рішення, але, на жаль, так багато шкоди було завдано як репутації США як лідера НАТО, так і, звичайно, бідній Україні за всі ці місяці поки вона не могла завдавати ударів по військових цілях у Росії.

Якщо говорити про конкретні сміливі рішення президента Байдена, на що нам можна було б сподіватися? Чого ми мали б право вимагати з урахуванням того, що зараз йде процес перемовин щодо підписання безпекової угоди з США?

На цьому етапі Україні важливо наполягати на тому, щоб президент Байден чітко і публічно заявив, що метою США є перемога України. Тобто не просто уникнення поразки, і не занепокоєння щодо ескалації з боку Росії.

Говорячи про президента Макрона, у своїй сумнозвісній заяві він сказав, що Росію не можна принижувати. Так от, Росія принижує себе сама, і нас не повинно хвилювати, принижена вона чи ні. Росія може покласти край своєму приниженню, повернувшись до міжнародного права і припинивши вбивства українських цивільних осіб та руйнування енергетичної інфраструктури України. Росія зазнає поразки на полі бою і цим також принижує себе.

Тому я вважаю, що дуже важливо, щоб усі союзники по НАТО, а також союзники США в Австралії, Південній Кореї, Японії та інших країнах чітко заявили, що Україна повинна перемогти, а Росія повинна програти, і крапка.

Щодо того, що можна було б включити в американсько-українську безпекову угоду? Я не знаю, що саме обговорюється, але все це має виходити з того, що Україна повинна перемогти і бути здатною назавжди утримати Росію від перезавантаження і повторних нападів на Україну.

Мої колишні колеги нині активно працюють над деталями цієї угоди. Звичайно, я б не очікував гарантій на кшталт Статті 5, оскільки Україна ще не є членом НАТО, але, безумовно, будуть елементи, які включатимуть надання передової американської зброї та дозвіл на її використання на російській території, якщо це буде необхідно, щоб зупинити і стримати подальші російські напади. Переконаний, що в гарантії безпеки також увійдуть певні військові навчання.

Ключова історія – питання термінів завершення війни нашою перемогою. На вашу думку, як довго може тривати російська агресія проти України?

Дискусія про те, що станеться з політикою США щодо України, якщо до влади прийде Трамп, є протилежною до того, про що ви говорите. Справа не в тому, що команда Трампа краще знає, як закінчити війну, забезпечивши перемогу України. Ні, занепокоєння полягає в протилежному. Трамп сказав, що закінчить війну за один день, а це означає, що він буде тиснути на Україну, щоб вона припинила бойові дії. Трамп, скоріш за все, не буде підтримувати той рівень підтримки, який надавала Україні адміністрація президента Байдена. Навіть попри те, що надання зброї було відкладено і була заборона на використання цієї зброї на території Росії, інстинкт Трампа штовхатиме його до того, щоб укласти угоду з Путіним над головами і за спинами не тільки керівників України, а й усіх наших європейських союзників.

Політика Трампа "Америка понад усе" свідчить про те, що йому байдуже до НАТО. Він не любить наших європейських союзників і пішов на конфронтацію з ними як тільки прийшов до влади, висловлюючись, що НАТО застаріло. Коли Трамп залишився при владі, і на нього впав тягар відповідальності бути не лише лідером найпотужнішої країни світу, а й найпотужнішого військово-політичного альянсу, його поведінка дещо змінилася. Саме він був першим президентом, який запропонував Україні протитанкові ракети Javelin. Слава Богу, що він це зробив. Але його риторика свідчить про те, що він знову вважав би за краще укласти угоду зі своїм другом, яким він так захоплюється, Владіміром Путіним, змусивши Україну припинити бойові дії і віддати свою територію, що було б в кінцевому підсумку повною геостратегічною катастрофою і для самої Росії. Я маю на увазі, що це може призвести до подальшого конфлікту між Росією і Заходом, в результаті якого Росія зазнає повної поразки.