"Вторгнення": книжка про незламний український суперорганізм

У березні наша команда вже почала реалізовувати це завдання, списуючись з українськими та закордонними авторами або їхніми агентами. Ми точно знали, що видаватимемо книжки українців, написані про українців та для українців, бо це важлива частина нашого спільного досвіду і сучасної історії. Ці тексти були й залишаються потрібними нам для саморефлексії й розбудови країни без російського впливу. 

Також наше видавництво хотіло співпрацювати й з іноземними авторами. Через їхні тексти ми могли розповідати світові правду, привертати й підтримувати увагу до України. А для українців вони цінні тим, що дають можливість подивитися на все, що відбувалося в ретроспективі, очима спостерігача, якого ця війна не торкнулася безпосередньо.

Британський журналіст Люк Гардінґ був одним із тих, кому ми написали серед перших. Тоді ще не було відомо, чи пише він книгу, але ми припускали, що це можливо. 2012 року він видав "Mafia State" про Росію, ставши нев’їзним. У травні ми отримали відповідь від агентки Люка: "Так, він пише книжку про війну і готовий видавати її разом із Vivat в Україні".

Читайте також: Прогноз погоди на завтра

Для нас це стало особистою перемогою, бо Люк – автор бестселерів The New York Times, кореспондент The Guardian з питань України, Росії та Східної Європи, який ще 2014 року за свою "бунтарську і широкомасштабну" журналістську роботу отримав престижну премію James Cameron. Він чесний, об’єктивний та впливовий, тому ми знали, що від нього люди дізнаються правду про вторгнення із перших вуст, а не із замовних матеріалів російської пропаганди. 

Кілька місяців ми чекали поки він напише книжку в режимі реального часу, подорожуючи прифронтовими районами України. Війна застала Люка в столиці, яку росіяни мали намір захопити за кілька годин. Навесні після деокупації Київщини він поїхав до Ірпеня, Бучі, Гостомелю, світлини яких облетіли увесь світ. Восени відвідав понад 300 населених пунктів моєї рідної Харківщини, простори якої були всіяні "забутою" технікою ворога. Став свідком відступу російських загонів із Херсонщини. Але Люк не просто записував те, що відбувалося з точки зору історичної правдивості. Він спілкувався з українцями, які пережили окупацію, пішли на фронт, втратили здоров’я, рідних, домівки. Спокійно читати ці історії болю неможливо:

"Хай би куди приперлися ті росіяни, по них скрізь лишаються руїни, біль, бруд і сльози", – сказав самовидець Віталій Чорнозоб, сусід постраждалих. Уночі він був удома, тож мав змогу допомогти їм, коли ракета вгатила в їхню квартиру. Жінку з сином йому вдалося врятувати, а от її вісімдесятирічний батько, на жаль, так і лишився під завалами: "Він загинув під двометровим шаром бетону. Ми не змогли його витягти".

Читайте також: Путін вже не зможе одягнутися

Люк добре знає історію України: зрадянщеної й незалежної у постійному протистоянні з Росією, бо регулярно приїжджає до нас понад 15 років. Він був у Донецьку 2014 року, коли РФ вкорінювала там "російську весну". Бачив, як після сепаратистських заколотів розквітав Маріуполь, стаючи символом переваг України над радянською ДНР, і як 2022 року перетворювався на місто-привид. Життя залишилося лише на заводі "Азовсталь", який для 36-тої окремої бригади морської піхоти й полку "Азов" слугував базою, а для цивільних – сховком. Саме там 16 травня 2022 Дмитро Козацький (позивний – Орест) зробив фото, яке потрапило на обкладинку "Вторгнення". Воно сильне й промовисте, бо в ньому багато болю і надії, що тоді потроху вмирала.

Адже за кілька днів після того, як було зроблене це фото, Дмитро написав у своєму Instagram: "Ну от і все. Дякую за прихисток. Азовсталь – місце моєї смерті та мого життя". Але "Азовсталь" вистояв, і фото, на якому військового пронизує промінь світла, став втіленням надії, що попри все вижила. Спільна для всієї країни, бо як влучно сказав наш автор: "Українська нація – незламний суперорганізм". 

Робота над перекладом книжки припала на осінь 2022-го і період віялових вимикань світла. Це суттєво ускладнило роботу нашому перекладачеві Ігореві Возняку, який проживаючи війну, працював над книжкою про війну. Крім фактичного перекладу і перевірки фактологічних даних, репліки героїв потрібно було зробили максимально наближеними до живої розмовної української мови, бо в оригіналі вони адаптовані під англійську. Ми хотіли, щоб українці не почувалися чужинцями, читаючи її, як і будь-яку іншу перекладну книжку. Тим більше, що ця книжка написана саме про них.  

Фото: Vivat

"Хоча текст книжки перш за все орієнтований на іноземну авдиторію, він буде дуже корисний і для нас. Особливо – за 10 чи 20 років, коли треба буде освіжити ці події в пам'яті", – зауважує наш перекладач. 

За майже півтора року війни сталося так багато хороших і поганих подій, що запам’ятати їх із найменшими подробицями, просто неможливо. Та, якщо пам’ять зраджує, книжка – ніколи. Люк детально описав події, свідком та учасником яких він був. Вони допоможуть краще зрозуміти ворога і те, чим він керувався, коли розпочинав велику війну. Допоможуть переусвідомити те, що вже стало минулим, але змінило історію сучасної України, і підготуватися до викликів майбутнього. 

Люка Гардінґа ця війна не торкнулася безпосередньо, але він бачив її не збоку, а зсередини. І те, що він бачив, ми з вами маємо знати й пам’ятати, щоб поширювати правду стільки, скільки знадобиться, гуртуватися і зрештою перемогти зло. Минулого року Росія офіційно внесла нашого автора до "чорного списку" за те, що поширював правду і під час вторгнення був в Україні й на боці України. А цього року його книжка "Вторгнення" увійшла до шорт-листа престижної премії Джорджа Орвелла. На думку критиків, вона дає унікальне та глибоке розуміння наймасштабнішого і найважливішого конфлікту XXI століття, що переріс у велику війну.

Спеціально для Еспресо

Про авторку: Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва Vivat

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.