Як Китай впливає на українську економіку. Експертне опитування

Ольга Чайка
19 липня, 2021 понедiлок
19:29

13 липня президент Володимир Зеленський говорив телефоном із головою Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном. Назвав Китай торговельно-економічним партнером України №1, домовлявся про посилення співпраці і безвіз між країнами

А до того Україна та Китай підписали угоду про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури.

Журналістки Еспресо Ольга Чайка і Софія Когут запитали у економічних експертів, чим вигідна і чим загрожує Україні тісна співпраця із Китаєм.

Віктор Довгань, радник делегації ЄС, у 2016-2019 роках — заступник голови Мінінфраструктури з питань європейської інтеграції:

Угода України та Китаю про співпрацю у галузі будівництва інфраструктури — рамкова. Вона передбачає механізм відбору, підготовки інфраструктурних проєктів для їх розгляду з метою пільгового фінансування.

Вона передбачає два пілотних проєкти — міст через річку Дніпро між Кременчугом і Горішніми Плавнями, і Велику кільцеву дорогу навколо Києва.

Так, Україна має негативний досвід залучення грошей Китаю за часів Януковича. Тоді цієї міжурядової угоди не було. Проєкти визначались вручну, кредити залучалися під комерційний відсоток китайських банків, 6-7% річних у доларах.

Коли ми розробляли угоду 3 роки тому, ми почали говорити з Китаєм про впорядкування відносин і перегортання цієї сторінки з ДПЗКУ (Державна продовольчо-зернова корпорація України, — ред.). Ми брали за модель підписану у 2017 році угоду з Польщею.

Представники Китаю довго не розуміли, чому ми не можемо відібрати проєкт і просто підписати кредитну угоду. Ми пояснювали, що у нас обов’язково має бути тендер. Для них це складно, тому що вони звикли працювати в Азії, в Африці, де все відбувається без тендера.

Переговори відбувалися таким чином: “Дивіться, ми вам даємо гроші і приходить велика компанія реалізовувати проєкт, будувати дорогу чи міст. В чому проблема?”. Ми кажемо: “Ні, ми маємо дати можливість брати участь всім. А якщо ви хочете, щоб брали участь тільки китайські компанії, генпідрядник, з українськими компаніями на субпідряд — у нас має бути чіткий механізм, міжурядова угода”. Відповідно, ми взяли модель польської угоди і два роки вели перемовини.

Потім була зміна влади, президента, уряду, Китай на це дивився, чекав.

Підписання такої міжурядової угоди не суперечить євроінтеграції. ЄС 30 грудня минулого року підписав величезну розширену інвестиційну угоду — ми на неї теж дивилися. Вона передбачає дуже багато можливостей для китайських компаній в ЄС. Також китайські компанії успішно працюють в Штатах.

Для України угода із Китаєм — ще одне велике джерело диверсифікації фінансування інфраструктурних проєктів. У нас є гарні джерела — Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), Світовий банк. Більше довгострокових джерел немає.

І Укравтодор, і Укрзалізниця залучають короткі, на 5-6 років, євробонди за досить високими ставками, 6-7% річних у валюті. Угода з Китаєм дасть можливість залучати фінансування на 15-20 років на пільгових умовах, до 2% річних у доларах США.

Китай — наш найбільший європейський партнер, як і ЄС. Китай послідовно реалізує величезний стратегічний проєкт “Один пояс — один шлях”, який передбачає, крім розбудови інфраструктури, експортні та імпортні потоки. Для нас це важливо з точки зору геополітики.

У нас є угода про вільну торгівлю з ЄС. Китай такої угоди не має. Відповідно, ми можемо говорити про те, що будемо створювати у перспективі виробництва, додана вартість буде в Україні, будемо видавати сертифікати про походження — і товар буде реекспортуватись в ЄС. Це win-win ситуація для всіх сторін.

Крім того, ми маємо бути мостом між Азією і ЄС, використовувати своє вдале розташування. Якщо ми зараз поглянемо — майже всі транзитні потоки, контейнерні, товарні між ЄС і Китаєм йдуть через Росію і Білорусь.

Зараз у України є вікно можливостей переорієнтувати ці потоки з огляду на санкції щодо Білорусі. Щоб контейнерні потяги йшли більшою мірою через Україну. Ми маємо оживити коридор, який йде в обхід РФ: з Китаю, через Казахстан, Каспійське море, Азербайджан, Грузію, Чорне море і порти Одеси. Цей коридор критично важливий, тому що ми тоді повністю не залежатимемо від нашого північного сусіда, з яким у нас війна.

Вероніка Мовчан, директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, експертка з питань міжнародної торгівлі:

Чи Китай основний партнер України? Все залежить від того, як рахувати. Якщо дивитися на торгівлю товарами і на індивідуальні країни — так, безумовно, вже другий чи третій рік поспіль Китай став став найбільшим торговельним партнером України в торгівлі товарами. Але я б радила розглядати Європейський Союз не як окремі країни, а як єдину митну територію. Тоді ЄС був і залишається нашим найбільшим партнером. Тому що частка ЄС — близько 40%, частка Китаю — між 14 і 15%.

Китай стає все більш і більш важливим партнером України. Принаймні по обсягах він вийшов на перше місце. Це відбулося у 2019-ому році, тоді Китай вперше випередив Росію, як країна.

Плюс Китай — важливе джерело імпорту. Зараз майже половина імпорту з Китаю — це машини, механізми, оптичні прибори, тобто інвестиційні товари, що є супер-важливо для економіки України, тому що це товари, які дозволяють розвиватися далі.

Український експорт в Китай дуже концентрований. Найбільші поставки — це залізна руда, кукурудза, соняшникова олія і відходи від виробництва соняшникової олії — шрот або жмих.

Якщо подивитися на асортимент, Україна в Китай везе приблизно 300 товарних позицій. Це за класифікацією 6-значного УКТЗЕД, де в цілому виділяють приблизно 5 тис. позицій.

Для порівняння, в ЄС Україна везе майже 3 тис. позицій, приблизно в 9-10 разів більше.

Тобто хоча експорт в Китай зараз зростає шаленими темпами, він є дуже концентрований і дуже сировинний. В експорті до Китаю сировина складає понад дві третини — на відміну від експорту у ЄС, де сировина складає менше третини.

Українська економіка зараз дуже виграє від експорту в Китай, тому що це великий ринок з великим попитом і це значно підтримує наш платіжний баланс.

Які ризики? В першу чергу вони стосуються експорту. Тому що ми постаємо в Китай сировину — це товари, які можна знайти на глобальному ринку. Може відбутися досить швидка реорієнтація. Цьогоріч дуже сприятливі, високі ціни. Вони можуть впасти, значення Китаю як экспортного напрямку може змінитися. Тому Україні важливо завжди тримати баланс, диверсифікувати.

Останнім часом з’являється багато новин про Україну та Китай. Нещодавно підписали меморандум про отримання кредитів, є плани про розвиток інфраструктури. Тобто Китай починає відігравати більшу роль.

Але тут треба зберігати баланс. Китай — це, зазвичай привабливі умови кредитування. Але Китай має тенденцію спрямовувати ці гроші на закупівлю їхніх товарів, залучення їхньої робочої сили.

І головне: інвестиції в інфраструктуру будуть корисними для економіки держави лише тоді, коли паралельно будуть відбуватися інші реформи, якщо будуть зростати інвестиції не тільки в інфраструктуру, але й у виробництво. Для цього важливі реформи.

Китай дає гроші, не вимагаючи реформ. Але ні в якому разі не можна забувати про реформування системи правосуддя, створення інвестиційного клімату в країні загалом. Тому що лише комбінація інвестицій в інфраструктуру і розвиток промисловості дозволить повністю використати потенціал, розвиватися економіці.

Важливо, щоб інвестиції сприяли розвитку економіки, а не стали інфраструктурними об’єктами, які не окупляться, а борги на їх побудову зростатимуть. Тому реформи, реформи і робота — і тоді все буде добре.

Юрій Шоломицький, керівник центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки:

Коли кажуть, що Китай — головний партнер, це дипломатія. Насправді основним нашим партнером залишається Європа.

Стратегія президента полягає в тому, що інфраструктура може стати основним економічним важелем, який підштовхне зростання держави. Тому президент і шукає, де можна дістати ресурси.

МВФ не дає гроші під подібні проєкти — він переважно займається підтримкою макроекономічної стабільності країн в цілому.

Якщо ми будемо запозичувати — процентна ставка для нас не така низька: “Укравтодор” запозичував десь під 7%.

А Китай пропонує кредит із відкритим пакетом послуг. Ми заявляємо якусь ціль — а вони можуть розробити і інженерний проєкт, і продовжити за участі працівників, техніки і т.п.

Думаю, для Китаю участь у нашому “Великому будівництві” — це продовження стратегії, яку вони застосовують в Африці, Азії, а саме поширення свого впливу в інших країнах через інфраструктурні проєкти. Найчастіше Китай готовий надати фінансові ресурси, водночас забирає їх назад завдяки використанню китайських фірм для виконання робіт.

Водночас, є ризики. Багато інфраструктурних проєктів в рамках ініціативи Китаю “Один пояс — один шлях” виявляються мало завантаженими.

Тому Україні потрібно розуміти, наскільки нам самим потрібні проєкти, — і не для політичної доцільності. Планування і додаткові розрахунки допоможуть визначити потребу, віддачу та можливість повернути кредити.

“Велике будівництво” частково покриває те, що нам потрібно. Є критична проблема з деякими трасами — вони потребують ремонту. Якщо ж ми кажемо про якісь додаткові, більш грандіозні ідеї, то потрібно спочатку зрозуміти, чи будуть вони завантажені, чи вони дійсно будуть використовуватись.

Чим проблематичний Китай? Минулоріч Австралія, яка була одним із найбільших імпортерів продовольства до Китаю, наполягала на розслідуванні ролі Китаю у поширенні коронавірусу.

В результаті Австралія зіткнулася із значними труднощами — Китай встановив торгові мита на продовольство. Для Австралії це принесло значні збитки. З іншого боку, ми замістили Австралію на цьому ринку, у нас збільшилась частка постачання до Китаю ячменю і кукурудзи.

Але якщо США буде наполягати, щоб ми у певних питаннях виступили їхніми стратегічними партнерами і це зачіпатиме інтереси Китаю — ми опинимося у неприємній ситуації, тому що Китай дуже гостро реагує на це.

Зараз ми спіймали сприятливу хвилю. Можливо, пільгові кредити справді будуть дуже вигідними.


Сергій Фурса, фахівець відділу продажів боргових цінних паперів інвесткомпанії Dragon Capital:

Як країна, Китай дійсно є нашим найбільшим торговельним партнером. Минулого і цього року ми поставляємо в Китай метал, чого дуже давно не було.

Нам дуже цікаві китайські туристи, це правда. Тому що їх дуже багато, півтора мільярда китайців, які можуть приїжджати і витрачати свої гроші. Теоретично нам цікавий китайський бізнес, китайські інвестори. Буде введено безвізовий режим — бізнесмени зможуть приїжджати до України.

Але для нас дуже небезпечно на рівні держави брати позики у Китаю. Як показує досвід країн Африки, Азії — це завжди призводило до значного збільшення боргового навантаження. Великі інфраструктурні проєкти реалізуються в рамках Китайських інтересів. Хоч країни щось від цього і отримують — але їхній борг по відношенню до ВВП збільшується.

Плюс, як працюють такі інфраструктурні кредити? Китай для реалізації свого стратегічного інтересу дає державі кредит. На ці гроші винаймають китайську фірму із китайськими робітниками, які реалізують цей проєкт. Тому економічний ефект для країни, де це відбувається, мінімізовано. Хоча інфраструктура — це дуже важливо. Виграє Китай, а країна отримує дуже високий борг.

Китайські кредити дуже коварні, якщо можна так сказати. МВФ вимагає реформ і контролю дефіциту бюджету. В рамках такої співпраці боргове навантаження зменшується.

Є сценарій Чорногорії. Там проблема була в тому, що кредит був аж надто великий. У Чорногорії 600 тис. населення, а кредит був на $800 млн. В Українських реаліях це було б приблизно $40 млрд. В результаті зараз чорногорці вимушені жити з цим шаленим боргом, що не дає їм вступати в ЄС.

Якщо ми будемо брати кредити обмежено, то зможемо віддати борги. В Україні зараз не надто високий рівень боргового навантаження. Цьогоріч наш борг до ВВП очікується десь на рівні 54%. Ми б воліли бачити його на рівні менше 40%. І якщо ми візьмемо великі обсяги боргів, що суттєво збільшить наше боргове навантаження, то, дійсно, у перспективі у нас може виникнути проблема з поверненням боргів.

Україні просто не треба гратися в такі ігри, от і все. Нас же ніхто не змушує брати ці китайські кредити. Ми зараз маємо доступ до ринку — і ми його не втратимо, якщо не будемо сваритися з Китаєм. Ми можемо далі залишатися експортерами на китайський ринок, залучати китайських туристів, збільшувати обіг людей між країнами, що збільшує інвестиції. Але не треба шукати цих дешевих китайських кредитів.

У нас є яскравий приклад “Мотор Січі”, в який ми потрапили через незнання. Ми спробували дружити зі стратегічним партнером, Америкою, і одночасно — з Китаєм. Але не можна інтегруватися в НАТО і бути стратегічним партнером Китаю. Просто тому, що зараз Китай — стратегічний супротивник НАТО.

До того ж у Китаї дуже-дуже високий рівень корупції. І це суттєво відрізняє економічні цінності Китаю та західних інвесторів. Бо західні інвестори приносять з собою культуру роботи без корупції, а китайським інвесторам окей працювати із корупцією. Ба більше, український бізнес, який веде справи із китайським бізнесом, знає, що там без корупційної складової просто фізично неможливо.

 

Андрій Онопрієнко, керівник Центру аналітики зовнішньої торгівлі Trade+ Київської школи економіки:

Зміцнення східного вектору зростанням експорту українською продукції в Китай та останні домовленості між країнами, як на мене, свідчать про далекоглядну політику МЗС та Офісу президента України. Адже Китайська Народна Республіка швидкими темпами набирає якостей світового лідера і є одним з найбільших світових ринків.

Китай – стратегічно важливий напрямок зовнішньої торгівлі України. Це один з найбільш перспективних ринків для експорту української продукції, визначений Експортною стратегією України ринком у фокусі.

Значний  розмір  ринку,  стрімкий  економічний  розвиток,  а  також  очікувана переорієнтація  торговельних  потоків  Китаю  на  ринки  третіх  країн  створює можливості для інтенсифікації двосторонньої торгівлі між Україною та Китаєм.

Китай вже посідає значне місце у зовнішній торгівлі України. Протягом 2017-2018 років експорт товарів до Китаю відновив зростання. Це в основному відбулося завдяки зростанню експорту агропродукції. У 2018 році Китай був шостим  найбільшим  ринком  для  українського  експорту товарів та другим найбільшим джерелом для українського товарного імпорту.

 Якщо у 2018 році імпорт Китаю в Україну в кілька разів перевищував експорт ($7,6 млрд і $2,2 млрд відповідно), то вже за підсумками 2020 року імпорт склав $7,1 млрд, а експорт перевищив цю суму і склав $8,3 млрд.

Загалом товарообіг з КНР у 2019 році склав $12,79 млрд, а наступного року — вже $15,4 млрд, на 20% більше.

Китай за доволі короткий період часу став ключовим торговельним партнером України, який має величезний потенціал для подальшого розширення співробітництва насамперед у сферах торгівлі та реалізації масштабних інфраструктурних проектів.

Варто зауважити, що Україна на сьогодні перебуває на периферії американсько-китайського загострення. Попри відносну периферійність цього конфлікту, нам критично важливо зберігати хороші відносини з США, адже це наш головний союзник у війні з Росією, котра ще триває.


 
Читайте також:
Тайсон Ф'юрі - Деонтей Вайлдер
3 серпня, 2021 вiвторок
Ф'юрі перед третім боєм "налякав" Вайлдера своєю вагою
Сергій Ребров
3 серпня, 2021 вiвторок
Ребров стане новим тренером збірної України, - ЗМІ
Олександр Хижняк (ліворуч)
1 серпня, 2021 неділя
Олімпіада-2020: Хижняк побував у нокдауні, але забезпечив Україні медаль Ігор у Токіо
Київ
+18
  • Київ
  • Львів
  • Вінниця
  • Дніпро
  • Донецьк
  • Житомир
  • Запоріжжя
  • Івано-Франківськ
  • Кропивницкий
  • Луганськ
  • Луцьк
  • Миколаїв
  • Одеса
  • Полтава
  • Рівне
  • Суми
  • Сімферополь
  • Тернопіль
  • Ужгород
  • Харків
  • Херсон
  • Хмельницький
  • Черкаси
  • Чернівці
  • Чернигів
  • USD 26.83
    Купівля 26.83
    Продаж 27.06
  • EUR
    Купівля 31.7
    Продаж 32.09
  • Актуальне
  • Важливе
2021, середа
4 серпня
23:00
Микола Чаус
ВАКС відправив Чауса під домашній арешт
22:54
Ігор Харатін
"Ференцварош" переміг "Славію" у Лізі чемпіонів, двічі забили українці
22:50
Україна отримає від Британії два протимінних кораблі
22:39
Андрій Шевченко
Шевченко похизувався мільйоном підписників у Instagram
22:25
У Києві та ще 11 областях України за добу не зробили жодного щеплення, - МОЗ
У Британії підліткам віком 16-17 років рекомендують робити щеплення від COVID-19
22:02
Під час зіткнення потягів у Чехії загинули три людини
21:55
Спартак - Бенфіка
"Бенфіка" Яремчука обіграла "Спартак" у Лізі чемпіонів
21:28
вакцинація
ВООЗ закликає країни поки не вакцинувати громадян третьою дозою від COVID-19
21:01
Працівника УДО, якого підозрюють у побитті танцівника шоу-балету співачки Дорофеєвої, звільнили з посади
20:28
Нафтогаз
Суд скасував ухвалу, що зупиняла припис НАЗК про незаконність призначення Вітренка очільником Нафтогазу
19:40
РНБО
РНБО доручила Кабміну покласти обов'язки глави правління Укрзалізниці на Кубракова
19:35
Жан Беленюк
Сконцентруюсь на роботі в парламенті, там також необхідна перемога, - Беленюк після тріумфу на Олімпіаді
19:20
Уряд призначив тимчасового керівника АРМА
19:05
Отримання 1 млн грн хабара: голову Харківської облради Товмасяна виключили з фракції "Слуги народу"
19:00
Інфографіка
Олександр Хижняк
Олімпіада-2020: За кого українцям вболівати 5 серпня
18:47
Сергій Ребров
Ребров знайшов спосіб покинути клуб з ОАЕ заради збірної України
18:44
covid-19
Втрата нюху чи смаку менш поширені: МОЗ назвало характерні для штаму "Дельта" симптоми
18:27
На Хмельниччині у ДТП загинув 4-річний хлопчик
18:10
Знайдені на автобусній зупинці секретні документи щодо НАТО і корабля ВМФ Британії Defender загубив кандидат у посли, - ЗМІ
18:10
НАТО
Україна подала запит на приєднання до центру НАТО з кібероборони, - РНБО
17:59
ЮНЕСКО
Україна номінувала на внесення до списку світової спадщини ЮНЕСКО 17 об'єктів
17:57
Роман Зозуля
Все, що сказано про мене - брехня, - футболіст Зозуля
17:53
Голові Харківської облради оголосили про підозру в отриманні 1 млн грн неправомірної вигоди
17:37
Микола Чаус
Обрання запобіжного заходу Чаусу: захист заявив відвід судді
17:33
безпілотник
Окупанти на Донбасі п'ять разів порушили "тишу" та запускали безпілотник
17:32
авіаносець Vikrant
Індія випробувала новий авіаносець Vikrant
17:26
ОПУ
В Офісі президента пропонують компенсувати банківські комісії для малого бізнесу
17:24
Мірча Луческу
Луческу прооперували в Києві, - ЗМІ
17:07
Держбанк вперше видав кредит на купівлю сільськогосподарської землі
16:50
Інфографіка
Жан Беленюк
Олімпіада-2020: Який вигляд має медальний залік Ігор у Токіо
16:47
ТЕЦ
Уряд передав в управління Нафтогазу п'ять державних ТЕЦ
16:43
Підозрюваній у справі Шеремета Юлії Кузьменко змінили запобіжний захід
16:26
Іван Федик
Клуб УПЛ погнав з команди головного тренера
16:26
Денис Шмигаль
Уряд затвердив Стратегію енергетичної безпеки на період до 2025 року
16:25
5G
В Україні перенесли впровадження 5G на лютий 2022 року
16:24
Туреччина  лісові пожежі
Туреччина евакуювала понад 16 тис. осіб через лісові пожежі на узбережжі: вогонь дістався житлових районів
16:20
Канада
Канада стала частіше надавати українцям візи, - посол
16:15
Іловайський котел: ще двом російським генералам оголошено підозри
16:08
Шуфрич-Юрчишин.
Генпрокуратура відмовилась відкривати справу за вислови Шуфрича про кримських татар
15:58
НСЗУ
Уряд оголосив повторний конкурс на посаду голови НСЗУ
Більше новин