Як офшори перестали бути популярними

Як країна пройшла шлях від планової до ринкової економіки та які найбільші виклики зустрічала на цьому шляху. Цього разу розповімо про приєднання України до BEPS - європейської ініціативи із запобігання розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутків з-під оподаткування.  

1 січня 2017 року Україна приєдналася до Плану дій BEPS. Ця подія пройшла багато в чому непоміченою для широкого загалу. Водночас, запровадження відповідних пунктів Плану означатиме посилення боротьби з уникненням оподаткування перш за все з використанням різного роду офшорних схем. Поява такої ініціативи свідчить про те, що проблема ухилення від сплати податків набула глобального масштабу, а тому її вирішення неможливо без співпраці на глобальному рівні. Станом на лютий 2021 року в рамках ініціативи BEPS співпрацюють 139 країн та податкових юрисдикцій з тим, щоб імплементувати 15 базових заходів Плану BEPS щодо протидії уникненню оподаткування, узгодження міжнародних правил оподаткування та створення прозорого податкового середовища. Тому Україна, де для українського (передовсім, великого) бізнесу офшори є основою функціонування, така співпраця має просто критично важливе значення. 

План дій для боротьби з розмиванням бази оподаткування і переміщенням прибутків за кордон було розроблено Організацією економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) у 2015 році. Ключова ідея Плану – прибутки мають оподатковуватись саме там, де економічна активність генерує прибутки та створюється вартість. Для цього необхідно усунути прогалини у міжнародному податковому регулюванні та розбіжності в національному податковому законодавстві різних країн. Ці прогалини та розбіжності активно використовуються компаніями для мінімізації прибутку та переміщення відповідних коштів у так звані "низькоподаткові юрисдикції", де ці компанії сплачують податки, але не здійснюють економічної діяльності.

За оцінками ОЕСР, щорічні національні бюджетні втрати від так званого «агресивного податкового планування» (мова йде про розмивання податкової бази та виведення прибутків за кордон), сягають 100-240 млрд дол. США або 4-10% сукупних надходжень від податку на прибуток підприємств. При цьому бюджети країн, що розвиваються, втрачають більше, аніж бюджети розвинених країн. За даними міжнародної організації Tax Justice Network, Україна щороку втрачає приблизно 650,1 млн. дол. податкових надходжень саме внаслідок податкових порушень глобального характеру.

Приєднання до Плану BEPS означає, що країна бере на себе зобов’язання реалізувати так званий мінімальний стандарт, який передбачає протидію шкідливим податковим практикам (шкідливим податковим пільгам) (Дія 5 Плану), недопущення зловживання пільгами, передбаченими двосторонніми угодами (Дія 6); запровадження звітності для транснаціональних компаній щодо трансфертного ціноутворення та звітності щодо діяльності в розрізі країн (Дія 13); створення механізму вирішення спорів щодо застосування угод про уникнення подвійного оподаткування (Дія 14).  

Слід зазначити, що невиконання мінімального стандарту означає включення країни до списку юрисдикцій, що не співпрацюють з питань оподаткування, який складається Радою ЄС (тобто до «чорного списку» офшорів).

В лютому 2019 року Україна з застереженнями та повідомленнями ратифікувала Багатосторонню конвенцію про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Дія 15). Вона дозволяє одночасно внести зміни до всіх або деяких чинних міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування. При цьому платники податків можуть скористатись передбаченими угодами пільгами, але лише за однієї умови - одержання такої пільги не є основною метою здійснення операції. При цьому Україна зобов’язалась поширити дію Конвенції на 76 угод про уникнення подвійного оподаткування з іншими країнами світу.

В 2020 році Верховна рада прийняла закон, яким запроваджувалась ціла низка пунктів Плану, а саме: обмеження витрат на фінансові операції з пов’язаними особами (Дія 3); запобігання зловживанням у зв’язку із застосуванням договорів про уникнення подвійного оподаткування (Дія 4); запобігання штучному уникненню визнання статусу постійного представництва (Дія 7); удосконалення правил контролю за трансфертним ціноутворенням (Дії 8-10). Таким чином, враховуючи мінімальний стандарт, Україна фактично приєдналась до 11 Дій (пунктів) Плану BEPS.

План BEPS  - це документ, який не містить конкретних зобов’язань або заборон. Він містить рекомендації, які базуються на кращих світових практиках. Ці рекомендації імплементуються шляхом внесення відповідних змін в національне законодавство. Тобто, кожна країна фактично сама обирає свою стратегію реалізації Плану, який можна розглядати як свого роду вектор податкової реформи з усіма відповідними наслідками. 

При цьому слід пам’ятати, що використання різного роду законодавчих неузгодженостей для зменшення бази оподаткування та виведення прибутків з-під оподаткування є повністю легальною діяльністю. Зрозуміло, що така законодавча робота вимагає відповідної кваліфікації та політичної волі. А це виклик для України.

Очевидно, що "глобальна ефективність" реалізації Плану BEPS залежить як від якості відповідного законодавства, так і його дотримання. А от з цим Україна традиційно має проблеми.