Як змінювалося управління державними підприємствами в Україні

Діяльність державних підприємств, передовсім тих, які займали ключові позиції у відповідних сферах, традиційно характеризувалась низькою ефективністю, збитковістю, відсутністю прозорості, високим рівнем корупції та вразливістю до різного роду політичних впливів, виконанням невластивих їм соціально-політичних функцій. Ці обставини зумовлювали нагальну необхідність реформування державного сектору економіки, зважаючи на його значення для соціально-економічного розвитку України. 

Основні цілі, принципи та інструменти урядової політики щодо підприємств, які належать державі, були сформульовані в Стратегії підвищення ефективності діяльності суб’єктів господарювання державного сектору економіки. Ідеологія змін визначається Керівними принципами ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку) щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності. Реформа передбачає, по-перше, розробку та впровадження політики власності, тобто заходів щодо поліпшення корпоративного управління державними підприємствами та чіткого розмежування функцій держави з управління об’єктами державної власності та регулювання відповідного ринку, та, по-друге, посилення бюджетного нагляду шляхом впровадження системи оцінки фіскальних ризиків, з якими стикається відповідне підприємство.

В державній власності мають залишитися 15 особливо важливих державних підприємств та ще 363 об’єкти, що забезпечують виконання державою своїх функцій. Це державні природні монополії та підприємства в сфері оборони, охорони здоров’я, стандартизації та метрології, соціальної політики тощо. Відповідно до концепції 359 об’єктів державної власності (зокрема аеропорти, лісові господарства, автомобільні дороги тощо) необхідно передати у концесію з тим, щоб підвищити ефективність їх функціонування. 

Як же рухається реформа корпоративного управління? 

Станом на травень 2021 року приведено у відповідність до змін, що відбулись у законодавстві, статути всіх 15 компаній. Затверджено 15 політик власності державних компаній, ключові показники ефективності діяльності наглядових рад 7 компаній, індивідуальні плани з корпоративного управління 10 компаній, створено наглядові ради в 10 компаніях. На 6 з 24 включених до списку на корпоратизацію підприємств відповідні процедури повністю завершені.

Державні підприємства стали здійснювати свої закупівлі через систему “Прозорро”.  Запроваджено обов’язковий фінансовий аудит. Переглянута система оплати праці керівництва компаній. 

Як свідчить практика (зокрема, ситуація навколо НАК “Нафтогаз України”), найбільше проблем виникає з формуванням наглядових рад, адже їх роль у системі корпоративного управління суттєво зросла. Ну а попереду новий складний етап - реструктуризація та реорганізація суб’єктів господарювання 

Державі сьогодні також володіє чотирма банками: АТ КБ “ПриватБанк”, АТ “Ощадбанк”, АТ “Укрексімбанк” та АБ “Укргазбанк”. 

Оскільки станом на початок 2021 року на них припадало 53,6% зобов’язань та 52,5% активів банківської  системи України, розбудова ефективного управління державними банками має стратегічне значення для української економіки. Тому в лютому 2018 року Уряд України затвердив Засади стратегічного реформування державного банківського сектору (стратегічні принципи), які були оновлені в 2020 році. В 2018 році Верховна рада прийняла закон, який чітко визначив принципи та механізми корпоративного управління державними банками. Закон зокрема передбачав створення наглядових рад, причому 6 з 9 членів мали незалежними, кримінальну відповідальність за незаконне втручання в діяльність посадових осіб державного банку.

Згідно Засад фінансові результати діяльності банків мають забезпечити їх стабільність та довгострокову максимізацію цінності, а частка та концентрація держави в банківській системі має зменшитись.  Планується впровадити стратегію розвитку для кожного банку як прибуткової установи, що працює на комерційних засадах; провести повноцінну реформу корпоративного управління в тому числі з метою захисту банків від політичного втручання; зменшити частку непрацюючих активів та скоротити частку ринку державних банків до 25% до 2025 року шляхом продажу мажоритарних пакетів акцій іноземним та місцевим стратегічним інвесторам, міжнародним фінансовим організаціям, а також через первинне розміщення акцій. Очікується, що реалізація заявлених планів посилить надійність, ефективність та конкурентоспроможність української банківської системи. І якщо поліпшення фінансово-економічного стану державних банків відбувається досить успішно, то їх реструктуризація стикається з цілим рядом проблем.

В цілому реформа управління державними підприємствами має не тільки велике економічне значення, але й значний антикорупційний ефект. Тому наявні здобутки реформи слід захистити від різного роду політичних впливів, а саму реформу обов’язково довести до кінця.