Як з’явилася спрощена система оподаткування

Як країна пройшла шлях від планової до ринкової економіки та які найбільші виклики зустрічала на цьому шляху.   

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва (далі ССО) була запроваджена Указом Президента України в 1999 році. Цей указ заклав принципи системи, які й сьогодні залишаються практично незмінними. Водночас сам механізм регулювання з того часу зазнав багатьох змін. В 2011 році питання функціонування спрощеної системи оподаткування були врегульовані законодавчо.

ССО – це особливий механізм справляння податків і зборів, суть якого полягає в заміні сплати окремих податків і зборів сплатою єдиного податку. Мова йде про заміну єдиним податком податку на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб, на додану вартість, на майно в частині земельного податку та рентної плати за спеціальне використання води. Фактично згідно названого раніше Указу Президента платники єдиного податку звільнялись від сплати 16 видів податків, платежів, зборів та внесків. Паралельно з цим підприємці-спрощенці ведуть спрощений облік та звітність.

Всі підприємці діляться на чотири групи (в залежності від виду діяльності, наявності чи відсутності найманих працівників, граничної величини доходу). Для кожної з груп визначаються особливості застосування спрощеної системи оподаткування в тому числі й ставка єдиного податку. Підприємець може самостійно обирати загальну чи спрощену систему оподаткування, а в межах спрощеної системи – сплачувати ПДВ чи ні. 

Запровадження ССО мало на меті сприяння розвитку малого бізнесу наступним чином через:

- зниження оподаткування порівняно з загальною системою сплати податків –вивільнення коштів для економічної діяльності внаслідок зменшення відповідних витрат; 

- спрощення процедур реєстрації, звітності, бухгалтерського обліку – це зменшення адміністративних витрат, зменшення ризику помилок та, відповідно, санкцій за порушення відповідних правил та процедур. 

Фактично, ССО запроваджувалась як певна альтернатива загальній системі, інституційні вади якої у цілому ряду випадків штовхала малих підприємців в тінь внаслідок високих витрат дотримання  відповідних правил та процедур. Тому ССО розглядалась як інструмент детінізації економіки, отримання відповідного фіскального ефекту та боротьби з корупцією в податковій сфері. З іншого боку, вважається, що ССО в тій чи іншій формі дозволяє податківцям зосередити свої зусилля на моніторингу фінансової діяльності середніх та великих підприємств.

Станом на 18 липня 2021 року в Україні нараховувалось 1,944,007 активних фізичних осіб – підприємців. В 2020 році податкові надходження від ФОП склали 27,6 млрд грн. Слід зазначити, що єдиний податок є другим за важливістю після податку на доходи фізичних осіб джерелом наповнення місцевих бюджетів.В 2020 загальні надходження від єдиного податку склали 38,0 млрд грн, що становить 13,1% від усієї суми доходів загального фонду місцевих бюджетів. Як вже зазначалось, фізичні особи-підприємці перерахували до місцевих бюджетів 27,6 млрд грн єдиного податку (або 72,6% від його загального обсягу), а юридичні особи - 5,1 млрд грн (або 13,4%). Сума єдиного податку, сплаченого сільгоспвиробниками, склала 5,3 млрд грн (14,0% загального обсягу).

ССО мала цілий ряд позитивних ефектів на мікро- та макрорівні. Водночас, її почали використовувати середні та великі підприємства для мінімізації податкових платежів, виведення готівки тощо. Також відзначалось, що наявність пільг є порушенням принципів справедливої конкуренції та цілісності податкової системи. МВФ також вказував на необхідність скорочення різного роду пільг та перегляд механізмів їх надання з тим, щоб посилити фіскальну дисципліну. 

Ці та інші обставини зумовили внесення змін, які стосувалися ставок єдиного податку, порядку його нарахування, переліку податків та платежів, які замінювались єдиним податком, а також критеріїв надання підприємствам та ФОП права на використання ССО. В 1995 році з метою посилення фіскальної дисципліни було ухвалено Закон про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

В процесі обговорення перспектив існування спрощеного оподаткування в 2020 році Україна взяла на себе ряд зобов’язань перед МФВ, зокрема:

- запобігати ухиленню від сплати податків та зловживання спрощеним режимом оподаткування; 

- вживати заходи для стимулювання малого і середнього бізнесу до роботи з використанням загального режиму оподаткування;

- утримуватись від розширення критеріїв відповідності для спрощеної системи оподаткування, 

- утриматись від впровадження нових груп платників податків, які мають право користуватися спрощеним режимом оподаткування.

Сьогодні, як і раніше, навколо ССО йдуть гарячі дискусії. Її прихильники пропонують не тільки зберегти чинну систему але, навіть, розширити коло підприємців, які можуть нею скористатись. Інші пропонують її скасувати. Багато суперечок виникає щодо обов’язкового використання спрощенцями РРО. Але в цілому слід визнати, що система відіграла позитивну роль в розвитку підприємництва, а її реформування слід розглядати в рамках податкової реформи як такої.