Якою зброєю союзники посилюють ЗСУ: від безпілотників до танків, РСЗВ та літаків

Артилерія. "Натівський" калібр та руйнівний HIMARS

Далекобійна ствольна та реактивна артилерія наразі залишається одним з пріоритетних питань для ЗСУ. Новітні зразки артилерійської зброї вже неодноразово продемонстрували свою ефективність на полі бою. Яскравий приклад — американські РСЗВ HIMARS, які менш ніж за місяць знищили десятки ворожих складів з боєприпасами та інших цілей. 

Втім, темпи постачання цих сучасних РСЗВ у ЗСУ поки що вкрай помірні — наразі наші військові мають у своєму активі вісім одиниць РСЗВ HIMARS та одну РСЗВ M270, також анонсовано постачання ще чотирьох РСЗВ HIMARS та восьми РСЗВ M270. Орієнтовно на початок серпня загальна кількість цих високоточних РСЗВ у ЗСУ має становити 21 одиницю при реальній потребі у десятках, якщо не сотнях таких систем.

У контексті РСЗВ варто згадати й інші, менш сучасні, але теж потрібні системи, які нам передали союзники — це радянські БМ-21 "Град" від Польщі та удосконалені РСЗВ RM-70 від Чехії, які успішно нищать окупантів.

РСЗВ RM-70 4D, фото: gettyimages

ЗСУ активно використовують чеську РСЗВ RM-70 4D на полі бою

Дещо краща ситуація з постачанням ЗСУ сучасних 155-мм артилерійських систем — тут вже йдеться не про десятки, а сотні зразків, які отримали або ж найближчим часом отримають наші військові. Це як буксировані гаубиці (понад 135 одиниць M777 від США, Австралії та Канади, а також неназвана кількість гаубиць FH70 від Італії та Естонії), так і найсучасніші самохідні артилерійські установки: 

• 8 САУ Zuzana 2 від Словаччини (очікується передача);
• 10 неназваних САУ від Великої Британії (передачу артилерії анонсував прем’єр-міністр країни Борис Джонсон);
• 18 САУ PzH 2000, з них 12 вже поставлено ЗСУ (сім від Німеччини та п’ять від Нідерландів), ще шість САУ (по три від кожної країни) планують передати найближчим часом;
• 18 САУ CAESAR від Франції, з них 12 вже поставлено ЗСУ, постачання ще шести одиниць було анонсовано президентом Франції Емманюелем Макроном;
• 18 САУ Krab від Польщі (також підписано контракт на постачання 54 САУ для ЗСУ);
• 22 САУ М109А3 від Норвегії.

САУ CAESAR, фото: gettyimages

Українські артилеристи відзначають високу ефективність 155-мм "натівських" САУ у порівнянні з радянськими зразками

Також варто зафіксувати і постачання артилерійських систем менших калібрів. Це, зокрема, легкі 105-мм гаубиці L118, радянські 152-мм гаубиці Д-30 від Естонії та 122-мм САУ 2С1 "Гвоздика" від Польщі (20 одиниць), а також 152-мм САУ ShKH vz. 77 DANA від Чехії (20 одиниць).

З урахуванням трофейних систем та постачань від союзників, з початку повномасштабної війни з РФ Збройні Сили України поповнили свої запаси понад трьома сотнями буксированих та самохідних артилерійських систем, однак цієї кількості недостатньо навіть для досягнення паритету з ворогом — процес постачання Україні як сучасних САУ, РСЗВ, так і боєприпасів до них має набирати обертів.

Без бронетехніки наступу не буде

Танки та інша "броня" для Збройних Сил України не менш важлива за артилерію. Але постачання танків поки що обмежується радянськими зразками, що перебувають на базах зберігання союзників. Зокрема, наразі наші військові отримали 240 одиниць Т-72М1 від Польщі та декілька десятків таких танків від Чехії.

Т-72, фото: gettyimages

Польські Т-72 вже допомагають ЗСУ нищити окупантів

Постачання радянських танків від інших країн ускладнюється тим, що вони хочуть передавати машини за "кільцевим обміном", коли в обмін на свою застарілу техніку для ЗСУ країна отримує більш сучасну зброю. Наприклад, у червні зірвався такий обмін між Словаччиною та Німеччиною — уряди двох країн так і не змогли досягти згоди про поставку танків Т-72 для ЗСУ в обмін на німецькі танки Leopard 2.
Водночас у липні активізувалося питання передачі ЗСУ танків Leopard 2A4 — міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес зазначила, що вони готові розглянути надання українським військовим 10 танків Leopard 2A4 та 20 гусеничних бронетранспортерів M113 зі складів зберігання, але за умови, якщо ЄС оплатить ремонт та відновлення цієї бронетехніки. 

Танк Leopard 2A4 іспанської армії, фото: gettyimages

Якщо ЄС та Іспанія погодять постачання Україні танків Leopard, отримаємо ми їх не раніше кінця 2022 року

Решта поставок припадає на легку бронетехніку. Це бронетранспортери M113 від США (200 одиниць), Данії (50 одиниць) та Австралії (14 одиниць), гусеничні бронетранспортери FV103 Spartan від Великої Британії (35 одиниць) та колісні бронетранспортери Piranha III від Данії (25 одиниць), декілька десятків БМП-1 від Польщі та десятки БМП-1 від Чехії, до сотні бронемашин HMMWV від США, понад 20 одиниць бронеавтомобілів Bushmaster від Австралії, бронемашини Mastiff і Wolfhound від Великої Британії (всього 80 одиниць), а також низка бронемашин від Канади та Іспанії.

Сучасне озброєння, щоб захистити небо і море

Посилення ЗСУ новими протикорабельними комплексами наразі не є аж надто терміновою задачею. Так, нам потрібно більше протикорабельних ракет та пускових установок, які б дозволили нищити кораблі окупантів на відстані понад 200 км. Однак завдяки успішним діям ЗСУ, зокрема на острові Зміїний, ризики висадки десанту РФ поблизу Одеси були мінімізовані, а дальність польоту крилатих ракет типу "Калібр" дозволяє окупантам тримати свої кораблі поза зоною ураження протикорабельними ракетами.

Інакше кажучи, наявних у ЗСУ протикорабельних комплексів "Нептун" (дальність до 280 км) та Harpoon (до 150 км) достатньо, щоб не підпускати кораблі Чорноморського флоту РФ до наших берегів. З урахуванням, звичайно, того, що союзники будуть поповнювати запаси протикорабельних ракет та посилювати додатковими пусковими установками Harpoon.

Тут варто згадати, що наприкінці червня міністр оборони Франції Себастьян Лекорню розповів, що вони розглядають передачу Україні протикорабельних ракет Exocet. І навіть якщо ми отримаємо цю зброю, то, ймовірно, у версії з дальністю до 75 км, що вдвічі менша за той же Harpoon.

Водночас нам потрібні системи протиповітряної та протиракетної оборони (ППО та ПРО)  — і тут треба зауважити, що у французів є зенітний ракетний комплекс SAMP-T. Він мобільний і здатний перехоплювати балістичні цілі, а отже в сьогоднішній ситуації буде значно кориснішим для ЗСУ, ніж ще одна протикорабельна система. І якщо в нас є можливість "виміняти" у французів ПКР Exocet на ЗРК, то цією можливістю варто скористатися. 

SAMP-T, фото: auto-motive.info

Зенітний ракетний комплекс SAMP-T

Загалом сьогодні ситуація з ППО та ПРО в Україні ледь не найскладніша, якщо порівнювати з іншими видами озброєння. Так, ми маємо старі радянські комплекси, з яких наші військові вижимають все, що можуть, але цього замало. Свою роль у війні зіграли і переносні зенітні ракетні комплекси, такі як Stinger, Starstreak, Piorun, які дотепер залишаються серйозним стримуючим фактором для авіації РФ — але вони аж ніяк не можуть замінити повноцінні комплекси ППО чи ПРО.

З постачанням потужніших систем ситуація наступна. На початку квітня стало офіційно відомо, що ЗСУ отримали від Словаччини батарею зенітних ракетних комплексів С-300. У тому ж квітні Велика Британія ухвалила рішення передати ЗСУ свої ЗРК малої дальності Stormer HVM, що є самохідною версією ПЗРК StarStreak. Однак чи отримали ці комплекси наші військові — наразі невідомо. 

NASAMS, фото: wikipedia

Зенітний ракетний комплекс NASAMS

Зрештою, наприкінці червня США оголосили, що посилять ППО та ПРО України сучасним та досить ефективним зенітним ракетним комплексом середньої дії NASAMS. Наразі для нас це оптимальний варіант для захисту неба від загрози російських ракет. 

Окремо у контексті ППО та ПРО варто згадати Німеччину — до кінця липня ця країна обіцяла поставити зенітні танки Gepard, а, ймовірно, до кінця року ЗСУ мають отримати від німецької оборонної компанії Diehl Defence новітній ЗРК середньої дальності IRIS-T SLM.

Безпілотна та пілотована авіація

Російські пропагандисти ще за перший місяць повномасштабної війни "знищили" всі українські Bayraktar TB2, а кількість "збитих" Су-25 Повітряних Сил ЗСУ окупанти почали рахувати вже ледь не по четвертому колу. Попри всі фантазії російської пропаганди, українська авіація продовжує працювати — як пілотована, так і безпілотна.

Су-25, фото: wikipedia

Російські пропагандистські ЗМІ кажуть, що збили вже понад 70 українських штурмовиків Су-25, але ЗСУ мають в своєму активі всього близько 30 таких літаків

Ситуація з безпілотниками доволі стабільна. Їх завжди не вистачає, однак волонтери масово постачають військовим дрони, закриваючи потреби тих чи інших підрозділів, частину безпілотників закуповує Міністерство оборони України, ще певну кількість надають союзники. Як приклад, ЗСУ отримали розвідувальні дрони Heidrun від Данії (25 одиниць), тактичні розвідувальні БПЛА RQ-20 Puma, баражуючі боєприпаси Switchblade (700 одиниць) та створені спеціально для ЗСУ баражуючі боєприпаси Phoenix Ghost (121 одиниця) від США.

Байрактари на озброєнні у ЗСУ

Окремо варто згадати про Bayraktar TB2 — безпілотник, що зіграв важливу роль у звільненні острова Зміїний та влучними ударами по ворожих ешелонах з пальним тимчасово зупинив просування ворога на Київщині та Чернігівщині. Загальна кількість цих безпілотників у ЗСУ з урахуванням втрат невідома, однак нещодавно міністр оборони України Олексій Резніков повідомив, що з початку повномасштабної війни ЗСУ отримали до 50 розвідувально-ударних дронів Bayraktar TB2.

З пілотованою авіацією ситуація найбільш невизначена. Повітряні Сили ЗСУ отримали "афганські" гелікоптери Мі-17 від США (20 одиниць), Мі-24В від Чехії (невизначена кількість), Мі-17 та Мі-8 від Словаччини (чотири та один відповідно). Крім того, Словаччина пообіцяла передати нам свої МіГ-29 (має на озброєнні дев'ять МіГ-29AS та два МіГ-29UBS).

Але щоб отримати перевагу у повітряних боях, ПС ЗСУ потрібні більш сучасні винищувачі, які будуть кращими за російські Су-35С чи МиГ-35. Тому Україна наразі активно просуває ідею переоснащення ПС ЗСУ на сучасні американські літаки, зокрема F-15 та F-16, а в червні двоє конгресменів США (ветерани Повітряних сил) внесли законопроект про навчання українських екіпажів на американських літаках.