Скільки фільмів Голівуд зніме про Україну

Війна та збройні конфлікти завжди були однією з найбільш популярних тем для творців художнього кіно.

Два найбільш відомі європейські конфлікти протягом кількох останніх  десятиріч, які переросли у збройне протистояння - у колишній Югославії в 1990-х та у Грузії у 2008 році - не стали винятком.

Загалом, про війну в Югославії було знято близько 30 повнометражних художніх фільмів, більшість із яких показують саме бойові дії, а не осмислення війни після її завершення. Найбільше стрічок зняли, звісно, колишні громадяни роздробленої країни. Окрім них, про війну на Балканах знімали режисери Данії, Іспанії та США, причому останні долучали до цього зірок на кшталт Річарда Гіра, Вуді Харрельсона, Оуена Уілсона, Едріан Броуді тощо, а один з останніх фільмів на дану тему зняла голівудська зірка Анджеліна Джолі.

Важливо, що окремі стрічки демонструють різні погляди на події - сербський, боснійський, хорватський, навіть відсторонений американський чи загальносвітовий. Якісь із них також аналізують війну, як явище з точки зору людини-учасника або людини-очевидця, деякі торкаються виниклої у ХХ сторіччі теми абсурдності війни.

Російське вторгнення до Абхазії та Осетії у серпні 2008 року відображено в кінематографі не так широко. Зараз знято три художніх фільми. Серед них два "проросійських" фільми: "Олімпіус Інферно" про американського ентомолога та російську журналістку та "Серпень. Восьмого", який у 2012 році став одним з найбільш провальних російських фільмів. 

Грузинську позицію демонструє "5 днів серпня", вихід якого на екрани супроводжувався гучною піар-кампанією під слоганом "Боротьба за правду" і не менш гучними скандалами. Знятий грузинами та американцями із залученням кінозірок Енді Гарсіа та Вела Кілмера, фільм про пригоди журналістів під час конфлікту критикували не лише в Росії, а й у самій Грузії. Основними претензіями стали помпезність, що супроводжувала піар-кампанію та, на думку тодішньої грузинської опозиції, необ'єктивне подання фактів.

Якщо ж в Україні ситуація в галузі кіно розвиватиметься так само, як і в пост-югославських країнах, де відбулося три серйозних військових конфлікти у 90-х роках, серед яких війна в Хорватії, Боснії та Косово, то останні події в країні, можуть бути висвітлені, як мінімум у десятці фільмів.

Але на думку, Андрія Халпахчі,  голови Української кінофундації, гендиректора Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість",  важливою є не кількість можливих фільмів, а ідеї, які вони нестимуть.

"Це залежить від того, наскільки будуть цікаві ідеї, на які можуть зняти фільми. Важливо також, щоб в Україні працювали іноземні режисери, адже це приносить гроші", - вважає експерт.

Володимир Войтенко, кінознавець, редактор кінопроекту "ВАВИЛОН'13" не сумнівається, що події в Україні можуть зацікавити кінематографістів світу, але важливо, яким буде кінцевий результат.

"Очевидно, що подібні події можуть зацікавити режисерів світу. Питання в тому, у що це виллється. Це може бути не цілісний сюжет, а певні персонажі, мотиви. Але найважливіше в таких фільмах, звичайно, це наявність цілісного сюжету", - сказав він.

Войтенко вважає, що кількість фільмів, знятих про останні події в Україні може залежати від політики держави у галузі кіно.

"Кількість фільмів залежить від того, хто їх знімає. Більшість фільмів про Югославію були зняті колишніми громадянами цієї країни або їхніми нащадками. Якщо в Україні буде політика підтримки українського кіно, такі фільми будуть зніматися, матеріалу вистачить на десятки картин. Зрозуміло, що найкраще такі фільми можуть знімати лише українці", - повідомив фахівець.

Журналісти Еспресо.TV підібрали найбільш відомі фільми, зняті американськими та європейськими режисерами про події в колишній Югославії.

"Нічия земля"

Військова драма 2001 року боснійського режисера Даніса Тановіча, який знімали компаній із Боснії, Франції, Словенії, Італії, Великої Британії та Бельгії.

Картина здобула кілька престижних нагород, серед яких "Оскар" в номінації "Найкращий іншомовний фільм", "Золотий глобус", "Сезар" та приз Каннського кінофестивалю за кращий сценарій.

Події фільму відбуваються під час Боснійської війни 1993 року. Мешканці дружньої і колись миролюбної Югославії безжально вбивають один одного. Група боснійських солдатів заблукала у нічному тумані і зранку опинилася просто перед сербською передовою, під вогнем противника. 

Після швидкого жорстокого бою, у траншеї на нейтральній смузі лишились троє поранених - серб і два боснійці. Один з боснійців лежить на міні: якщо спробувати зняти його з цієї пекельної машини - вона спрацює. 

"В краю крові й меду"

Режисером та сценаристом виступила Анджеліна Джолі.

В центрі сюжету - історія кохання сербського солдата й боснійської дівчини на фоні війни в Боснії. Головні герої фільму закохуються один в одного,  але після початку бойових дій вони опиняються по різні боки фронту. Їхня наступна зустріч відбуваються у таборі для військовополонених.

Фільм, знятий з точки зору боснійців на війну, отримав кілька нагород, серед яких почесний приз Сараєвського кінофестивалю.

"Спаситель"

Фільм зняв сербський режисер Предраг Антонієвич, продюсером виступив Олівер Стоун.

Після того, як дружина й син американського офіцера були вбиті ісламськими терористами, він у якості найманця їде до Югославії воювати на стороні сербів. 

За словами кінокритика Роджера Еберта, "Спаситель" - "нещадно чесний фільм, який дивиться на те, як ненависть і забобони можуть ховатися за маскою патріотизму".

"Ласкаво просимо до Сараєво"

Спільна стрічка США та Великобританії, знята за книгою Майкла Ніколсона.

Події відбуваються у зруйнованому війною Сараєво у 1992 році. Дві знімальні групи - американська і британська - відвідують дитячий будинок біля лінії фронту, після чого допомагають вивезти звідти дітей.

"Ворог"

Фільм знімали кінематографісти Сербії, Боснії і Герцеговини, Хорватії та Угорщини під керівництвом сербського режисера Дежана Зечевіча.

Події трилеру відбуваються на сьомий день після завершення війни на Балканах. Віддалений військовий гарнізон розміновую власні мінні поля десь вглибині Боснії. На занедбаній фабриці військові знаходять дивного чоловіка, який не їсть і не п'є, загадково відповідає на питання і вражає зневагою до смерті.

Солдати піддаються таємничості незнайомця, і на сьоминй день миру в гарнізоні починається пекло.