Судова реформа. Яким буде нове правосуддя в Україні

Минулого літа конституційна комісія розробила проект зміни до Конституції щодо правосуддя, а взимку Рада проголосувала за зміни до Основного закону в першому читанні.

Саме цей документ і новий закон про судоустрій та статус суддів вніс напередодні президент на голосування до парламенту.

В підсумку, для змін до Конституції набралося 335 голосів "за" (з необхідних 300), а для нового "Закону про судоустрій і статус суддів" (№4734) – 281 (з потрібного мінімуму 226).

Варто додати, що законодавчі зміни у системі правосуддя були вимогою послів "Великої сімки" та Міжнародного валютного фонду.

Незважаючи на те, що тема змін до Конституції викликає більше резонансу, основним рушієм судової реформи є саме новий закон "Про судоустрій та статус суддів". Щоправда, без змін до Основного закону він би працювати не зміг.

Загалом згідно з новоприйнятих документів, суддівська система має стати більш політично незалежною, а судді – менш схильними до корупції та хабарництва.

За що саме проголосувала сьогодні Верховна Рада і в чому полягає судова реформа, розбиралося Еспресо.TV.

Трирівнева судова система

Новий закон скасовує чотирирівневу судову систему. З неї зникнуть вищі спеціалізовані суди (Вищий адміністративний, Вищий господарський та Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ): пункт про них більше не міститься в законі.

Водночас, місцеві та апеляційні суди залишаються, а найвищим органом у системі судоустрою є Верховний Суд.

Законотворці, лояльні до новоприйнятого закону, стверджують, що таку трансформацію запровадили задля ліквідації штучно створених інститутів. Мовляв, вищі спеціалізовані суди були створені як прокладка для впливу на судову систему в ті часи, коли влада хотіла контролювати всі процеси і не могла собі цього дозволити через Верховний Суд.

Щоправда, вищі спеціалізовані суди все ж будуть працювати “для розгляду окремих категорій справ” до створення в новому порядку і в оновленому складі Верховного Суду.

Останній, до речі, запрацює на базі його старого Верховного Суду і трьох вищих судів - Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського та Вищого адміністративного суду.

Конкурсний відбір суддів

Згідно з новоприйнятим законом, всіх суддів призначатимуть на конкурсній основі. А посаду судді Верховного Суду зможуть зайняти не лише колишні служителі Феміди, а і юристи чи науковці – для всіх них відбір проходитиме на однакових засадах.

Конкурс проводитиме Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС), а допомагати їй оцінювати професійну етичність та доброчесність кандидата буде Громадська рада доброчесності. До останньої ввійдуть правозахисники, науковці, адвокати та журналісти.

ВККС вже почала проводити переатестації суддів ще в лютому цього року. Початі до прийняття конкурсу оцінювання будуть завершені за старими правилами, а ті судді, котрі пройшли тестування, повторно переатестовуватись не будуть.

Переформатування Верховного Суду

Де-юре, Верховний Суд залишається найвищим судом у системі судоустрою, але на практиці від нього залишиться тільки назва, пояснює Леонід Ємець, нардеп від "Народного фронту", перший заступник голови Комітету з питань правової політики та правосуддя. За ВС залишиться функція дотримання єдності судової практики, що і є на думку Ємця ключовою позицією судової реформи.

“У нас сьогодні корупція в системі судочинства ґрунтується на тому, що кожна зацікавлена сторона може отримати своє необхідне їй рішення. Навіть якщо це дві сторони одного процесу. Часто буває, що до Верховного Суду доходить справа, по якій приймається навіть в одній палаті два протилежних рішення. Потім це все йде по новому кругу, і з цього живиться корупційна складова суддів, прокурорів, адвокатів”, - розповів нардеп.

За його словами, завдяки новій процедурі, коли ВС і палата ВС будуть узагальнювати судову практику, кількість судових спорів зменшиться, бо вони стануть непотрібними.

До того ж зміниться структура самого Верховного Суду. Раніше він складався з чотирьох судових палат з різною спеціалізацією. Тепер же складників п’ять: чотири касаційні суди (адміністративний, господарський, кримінальний, цивільний) та Велика палата ВС.

Також буде створено окремий Вищий антикорупційний суд, який розглядатиме справи від Національного антикорупційного бюро, і ще один новий суд – Вищий суд з питань інтелектуальної власності.

Недоторканність

Новий закон дещо обмежив колишню суддівську недоторканність. В документі сказано, що служителя Феміди може бути затримано у двох випадках.

Перший з них працює тоді, коли Вища рада правосуддя надала згоду на затримання судді у зв’язку з кримінальним чи адміністративним правопорушенням.

Другий – коли затримання відбувається під час чи відразу після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Варто додати, що раніше затримання і обрання запобіжного заходу до суддів могли бути здійсненими тільки зі згоди Верховної Ради.

Вища рада правосуддя

Враховуючи те, багато функцій, котрі раніше були закріплені за президентом, парламентом та Вищою радою юстиції, перейшли до Вищої ради правосуддя, цьому органу варто присвятити окремий розділ.

Як вже було зазначено вище, ВРП надає згоду на затримання судді. Крім того, вона на базі рекомендації ВККС ухвалює рішення про призначення судді і вносить таке подання президенту. Таким чином, роль останнього – підписати.

Крім того, президент більше не зможе ліквідовувати чи створювати суди. Віднині це можливо лише через парламент та подання до нього закону особисто президентом і тільки після консультації з ВРП.

Нова зарплата

Окрім створення в теорії політично незалежної Вищої ради правосуддя, суддям підвищать зарплату у кілька разів (для деяких з 2020 року).

Таким чином, якщо зараз зарплата судді місцевого суду становить 10 "мінімалок", то за новим законом вже буде дорівнювати 30 мінімальним зарплатам. Якщо враховувати, що зараз "мінімалка" 1378 грн, то суддя отримуватиме 41 тисячу гривень.

Найбільше зароблятимуть судді Вищого суду – 75 "мінімалок", що становить сьогодні більше 100 тисяч гривень.

Зміни до Конституції

Новий закон про судоустрій не працюватиме без змін до Конституції. По-перше, він набирає чинності не раніше, ніж вступає в силу нова Конституція (у частині правосуддя).

По-друге, законопроект про зміни до Конституції щодо правосуддя самостійно забезпечує нові порядки судової системи.

Так, серед іншого саме основний закон дозволить звільняти суддю не лише у випадку неспроможності виконувати свої обов’язки, досягнення 65 років чи смерті (як це є зараз), а і у випадку коли наявна, скажімо, невідповідність декларації майновому матеріальному стану.

Щодо декларацій, то, згідно з новим законом про судоустрій, звітувати будуть не лише самі служителі Феміди, а і члени їхніх родин, заповнюючи відповідно декларацію доброчесності та декларацію родинних зв’язків.

Строки реалізації

Нині існуюча Вища рада юстиції буде виконувати свої колишні функції, допоки її не реорганізують у Вищу раду правосуддя. Обрати нових членів ВРП та реорганізувати Рад’юст, згідно з новою Конституцією, повинні за 2 роки.

Водночас створити оновлений Верховний Суд мають за шість місяців, а от реформувати апеляційні суди – за час не довше трьох років.