Румунська революція світла. Чим невдоволені наші сусіди

У понеділок в Румунії на протести вийшла рекордна кількість людей - близько 500 тисяч. Напередодні, в суботу 4 лютого, уряд країни нібито відмовився від планів амністії корупціонерів, яка й викликала протести, але насправді залишив собі кілька запасних аеродромів, завдяки яким скандальні рішення можуть набути законної сили.

Що стало причиною протестів румунів?

Уряд соціалістів аргументуючи тим, що в'язниці переповнені, оголосив, що будуть помилувані в’язні віком понад 60 років, вагітні жінки, матері з неповнолітніми дітьми, а ще... засуджені за корупційні злочини. Саме останній пункт і викликав обурення мас, яке вилилося у вуличні протести.

Досі Румунія демонструвала непогані показники боротьби з корупцією. Але рішення уряду могло б перекреслити попередні досягнення, десятки засуджених за корупційні злочини колишніх депутатів, мерів, чиновників отримали б не лише свободу, а й можливість повернутися до своєї колишньої діяльності.

Читайте також: Амністія хабарників. Як у Румунії намагаються поховати антикорупційне диво

Румуни вийшли на демонстрації в столичному Бухаресті та багатьох інших містах країни: Клуж-Напоці, Тімішоарі, Сібіу, Яссах. Особливо ті перші протести запам'яталися появою на них і підтримкою президента Румунії Клауса Йоханніса.

Після перших протестів на вихідні сталася перерва, а уряд не лише не відмовився від своїх планів, а навпаки, затвердив скандальне рішення. Воно мало б вступити в дію в ніч з п'ятниці на суботу.

Протести почалися з новою силою і люди почали вимагати відставки відповідальних за рішення урядовців та перевиборів. Демонстрації безперестанку тривали майже тиждень. І навіть коли уряд оголосив, що рішення скасовується, в суботу на протести вийшло близько 300 тисяч громадян, а в неділю - до півмільйона. У ЗМІ це назвали найбільш масовою демонстрацією з часів революції 1989 року, коли скинули режим Чаушеску.

Революція світла

Румунські протести вже встигли назвати Революцією світла. Це сталося після публікації в ЗМІ фотографії, на якій тисячі учасників протестів у Бухаресті засвітили свої мобілки.

Особливо людей обурювало, що уряд соціалістів, який запрацював лише з січня 2017 року, схвалив амністію без узгоджень з парламентом та суспільного обговорення. Аргументували тим, що ситуація критична, в'язниці переповнені і робити щось треба терміново.

А вже коли рішення остаточно затвердили на закритому нічному засіданні уряду 1 лютого, гасла протестувальників стали ще жорсткішими і вони заговорили про відставку та перевибори.

Прем'єр-міністр країни Сорін Гріндяну виступив із телевізійним зверненням до громадян, у якому повідомив, що урядове рішення про амністію скасовується. Натомість, його надішлють у парламент для дебатів. У понеділок його пообіцяли опублікувати на сайті Мінюсту та надати 30 днів для громадського обговорення.

"Я не хочу розділяти Румунію. Вона не може бути розділеною надвоє. А зараз вона саме розкололась", - сказав прем'єр.

Запасні аеродроми

Один з небагатьох українських знавців Румунії, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергій Герасимчук вважає, що причиною відмови соціалістами від планів провести широку амністію став тиск протестувальників та побоювання, що їхнє рішення заблокують суди. Це міг би зробити звичайний суд через відповідне подання генпрокурора або ж Конституційний суд через подання омбудсмена та gрезидента.

Втім, говорити про перемогу протестувальників поки що рано. "Слід зважати, що відмова від урядового рішення не означає відмову від намірів в цілому. Уряд може спробувати протягнути відповідне рішення через парламент, де у нього є більшість", - пояснив Герасимчук.

За його словами, суспільство усвідомлює цей ризик і тому під час протестів у неділю, найбільш масових, вимагали не лише скасування рішення, але й відставок тих, хто його спричинив: уряду Соріна Гріндяну та спікера Лівіу Драгня.

Оскаржити рішення парламенту як президенту, так і омбудсмену буде вже складніше. "Скажімо омбудсмен своє подання обґрунтував тим, що рішення було поспішним, без належного обговорення у суспільстві та парламенті і з сумнівним обґрунтуванням терміновості", - говорить Герасимчук.

Та все одно першу перемогу учасники протестів уже мають на своєму рахунку. Румуни продемонстрували, що задній хід реформам, які наближають їхню країну до звання цивілізованих, вони не дадуть.